Ухвала

від 19.04.2017 по справі 922/3606/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" квітня 2017 р.Справа № 922/3606/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Інком" на постанови заступника начальника відділу Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2017 р. в частині стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника від 16.02.2017 р. та про арешт коштів боржника від 22.02.2017 р. винесені в межах ВП №53418998 по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогенезис" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Інком" про стягнення 36.000,00 грн. за участю представників:

стягувача - не з'явився;

боржника (заявника) - не з'явився;

Московського ВДВС - ОСОБА_1, довіреність №2/14.6-17 від 10.01.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Інком" звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на постанови заступника начальника відділу Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2017 р. в частині стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника від 16.02.2017 р. та про арешт коштів боржника від 22.02.2017 р. винесені в межах ВП №53418998.

Вважає, що дії Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо винесення зазначених вище постанов є незаконними, а вказані постанови підлягають скасуванню, оскільки державним виконавцем було порушено вимоги статті 19 Конституції, статей 4, 26, 27, 28, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягувач та боржник в судове засідання призначене на 19 ктвіня 2017 року не з'явилися, про причини явки суду не повідомили, втім їх неявка відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду скарги.

Присутній у судовому засіданні представник Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області просив суд відмовити в задоволенні скарги, надав заперечення (вх. №13131 від 19.04.2017 р.) разом з копією матеріалів виконавчого провадження №53148994.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Інком" скаргу, заслухавши пояснення представника Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області, дослідивши подані документи та матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

16 лютого 2017 року заступником начальника відділу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №53418994 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ІНКОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОГЕНЕЗИС" суму безпідставно сплачених коштів у розмірі 36.000,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1.378,00 грн. на підставі наказу №922/3606/16 виданого 29 грудня 2016 року Господарським судом Харківської області.

Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3.737,80 грн.

16 лютого 2017 року заступником начальника відділу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 41.215,80 грн.

22 лютого 2017 року заступником начальника відділу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 41.215,80 грн.

Звертаючись до господарського суду з даною скаргою боржник зазначає, що державним виконавцем було порушено вимоги статті 19 Конституції, статей 4, 26, 27, 28, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Статтею 129-1 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Як передбачено частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, у пункті 1 частини1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2017 року до Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогенезис" на примусове виконання рішення разом з наказом Господарського суду Харківської області від 29 грудня 2016 року по справі №922/3606/16.

У відповідності до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

В даному випадку слід розмежовувати порядок визначення розміру виконавчого збору на момент відкриття виконавчого провадження від порядку визначення розміру виконавчого збору, що підлягає фактичному стягненню. Оскільки на момент відкриття виконавчого провадження борг є несплаченим повністю, у даній постанові виконавчий збір зазначається у фіксованій сумі у розмірі 10 відсотків від суми стягнення. Фактичний же розмір стягнення виконавчого збору залежить від фактичного розміру стягнутої суми, а не від розміру, зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Також чинним, законодавством передбачено прийняття рішення про стягнення виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, визначаючи в постанові розмір виконавчого збору, державний виконавець діяв в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області про відкриття виконавчого провадження №53418994 від 16 лютого 2017 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3.737,80 грн. відсутні.

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З наданих Московським ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області документів вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження №53418994 від 16 лютого 2017 року була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Схід Інком" на адресу: м. Харків, пров. Білостоцький, 4, кім. 8 рекомендованим листом. Зазначений лист було повернуто УДППЗ "Укрпошта" 28 березня 2017 року з відміткою - "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, посилання боржника на неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження №53418994 від 16 лютого 2017 року є безпідставним та помилковим.

Як передбачено частиною другою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно зі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 3 вищевказаної норми визначено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогенезис" на примусове виконання рішення, стягувач просить одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження оголосити арешт майна та заборону на його відчуження, а також накласти арешт на грошові кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, про що винести відповідні постанови.

Таким чином, з урахуванням наведених вимог законодавства щодо примусового виконання рішень, враховуючи те, що рішення суду є обов'язковими на всій території України і мають виконуватись в повному обсязі, суд приходить до висновку що виконавцем обґрунтовано винесено постанова про арешт майна боржника від 16 лютого 2017 року та постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №53418994. Суд також погоджується з обґрунтованістю суми в межах якої виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, що складається з суми стягнення за наказом та суми виконавчого збору.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За вказаних обставин, враховуючи підстави звернення з даною скаргою, суд відмовляє в задоволенні вимог скарги, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Інком" відмовити.

Суддя ОСОБА_3

/Справа №922/3606/16/