Постанова

від 19.04.2017 по справі 906/682/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" квітня 2017 р. Справа № 906/682/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Гудак А.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача- не з'явився;

відповідача- Янкевич Л.Д. (довіреність №Zh007-сл-12844-1216 від 28.12.2016р.);

третьої особи- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Сільськогосподарсь-кого товариства з обмеженою відповідальністю Млинище на рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2017 року справі №906/682/16

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

Млинище с.Млинище Житомирського району Житомирської області

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

Житомиргаз м.Житомир

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача -

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ЛТД м.Київ

про визнання дій протиправними та

зобов'язання відновити газопостачання,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господар-ського процесуального кодексу України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.02.2017р. справі №906/682/16 (суддя Кудряшова Ю.В.) частково задоволено позов Сільськогосподарського товариства з обме-женою відповідальністю Млинище (надалі в тексті - Сільськогосподарське товариство) до Пуб-лічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Житомиргаз (надалі в тексті - ОСОБА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні По-зивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ЛТД (надалі в тексті - Товарис-тво) про зобов'язання виконати обов'язок з відновлення газопостачання.(арк.справи 179-181).

Суд першої інстанції, з урахуванням заяв від 26.07.2016р. та 13.09.2016р. відмовив в задо-воленні позову в частині визнання протиправними дій ОСОБА_2, які виражались у відмові від-новити газопостачання об'єкта Сільськогосподарського товариства за заявою від 08.09.2016р. та припинено провадження у справі в частині зобов'язання ОСОБА_2 виконати обов'язок з від-новлення газопостачання Сільськогосподарського товариства на належний останньому газоспо-живаючий об'єкт - зерносушильну установку SUKUR TE 2422 E, розташовану за адресою: вул. Байка,52-А с.Лука Житомирського району Житомирської області.(арк.справи 181).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 19.10.2016р. газопостачання на належну Позивачеві зерносушарку було відновлено, що підтверджується актом обстеження, а також актами приймання-передачі розподіленого природного газу, за період з жовтня 2016р. по січень 2017р., тому в частині зобов'язання відновити газопостачання провадження у справі припи-нено. При цьому, вимога про визнання протиправними дій Відповідача з відмови у відновленні газопостачання Сільськогосподарському товариству за заявою від 16.06.2015р. є безпідставною, оскільки не відповідає способам захисту порушеного права, встановленим чинним законодавст-вом, і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права.(арк.справи 180-181).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирсь-кої області від 15.02.2017р. у даній справі в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати протиправними дії ОСОБА_2, які виражались у відмові відновити газопостачання СТзОВ Млинище за заявою від 08.09.2016р.(арк.справи 189-195).

Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що приймаючи рішення господарський суд не-повно з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального пра-ва. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 здійснив перерахунок без акту про порушення, чим порушило вимоги законодавства. Зазначає також, що не споживав газ за період, коли лічильник перебував на експертизі.(арк.справи 192-194).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. прийнято апеля-ційну скаргу Позивача до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 187).

Ухвалою від 04.04.2017р. задоволено клопотання Позивача та відкладено розгляд справи на 19.04.2017р. Крім того, зобов'язано Позивача надіслати на адресу апеляційного суду копію постанови Вищого господарського суду України у справі №906/843/16.(арк.справи 217-218).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 04 та 19 квітня 2017р. представник ОСОБА_2 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

На виконання вимог ухвали 04.04.2017р. від Cкаржника на адресу апеляційного суду на-дійшла копія постанови ВГСУ у справі №906/843/16, а також клопотання про розгляд справи без участі представника.(арк.справи 222-229). Клопотання Позивача апеляційним судом задоволено, а копію постанови у справі №906/843/16 долучено до матеріалів справи.

Третя особа не забезпечила явку своїх представників у судові засідання, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 219-221).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ Житомиргаззбут -постачальник, ПАТ по газопос-тачанню та газифікації Житомиргаз -газорозподільне підприємство та СТзОВ Млинище -спо-живач 01.07.2015р. уклали договір №2015/ТП-ПР-701770 на постачання природного газу за регу-льованим тарифом (надалі в тексті - Договір №1), відповідно до п.1 якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсязі і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.(арк.справи 10-14).

Відповідач, згідно п.1.3 Договору №1, зобов'язався забезпечити транспортування газу до пункту призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску.

За підсумками розрахункового періоду Сільськогосподарське товариство протягом 2-х ро-бочих днів погоджує з ОСОБА_2 про фактичний обсяг спожитого газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передач газу між відповідними суб'єк-тами ринку природного газу.(п.2.5 Договору №1).

Відповідно до п.3.3 Договору №1, постачальник забезпечує постачання газу в пункти при-значення в обсягах підтверджених оператором де передає газ споживачу.

Договір №1, згідно п.10.1 набирає чинності з 01.07.2015р. та діє до 31.12.2015р.

Додатком №1 до Договору №1 сторони погодили перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання, а саме: зерносушильну установку SUKUR TE 2422 E, розташовану за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Лука, вул.Байка,52-А.(арк.справи 15).

Договір №1 та Додаток до нього підписані уповноваженими представниками, скріплені від-тисками печаток всіх сторін цього Договору.(арк.справи 14).

Крім того, матеріали справи свідчать, що ТзОВ ОСОБА_1 ЛТД -постачальник та Сіль-ськогосподарське товариство-споживач уклали договір від 16.09.2015р. №026-15 на постачання природного газу (надалі в тексті - Договір №2), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язав-ся постачати споживачу природний газ починаючи з вересня 2015 року, а споживач зобов'язався приймати та розраховуватися за газ на умовах цього договору.(арк.справи 18-20).

Відповідно до п.3.4 Договору №2, фактична кількість природного газу, яка передана Това-риством споживачеві щомісячно фіксується в актах приймання-передачі природного газу, які під-писують представники Позивача та місцевої газорозподільної організації.

Щомісячні акти приймання-передачі газу оформляються та підписуються Товариством та Сільськогосподарське товариство не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п.3.5 Договору №2).

З матеріалів справи вбачається, що до Договору №2 сторони уклали Додаткову угоду №1 від 30.09.2015р., Додаткову угоду №2 від 30.10.2015р., якими змінили ціну газу та Додаткову уго-ду №3 від 25.11.2015р., якою продовжили строк дії Договору №2 до 31.12.2016р.(арк.справи 21-23). Договір №2 та Додаткові угоди до нього підписані директорами товариств, скріплені відтисками печаток сторін.(арк.справи 20).

Матеріалами справи стверджено, що 25.11.2015р. ОСОБА_2 провело перевірку стану лі-чильника газу G250 ТЕМП 1/160 №150810, за наслідками якої встановило його непридатність че-рез зупинку відлікового механізму. За результатами перевірки було складено акт перевірки стану обліку природного газу №120131від 25.11.2015р.(арк.справи 43-44).

З матеріалів справи вбачається, що лічильник газу №150810 було відправлено на експерти-зу, яка проводилась Науково-виробничою фірмою ТЕМП , про що складено ОСОБА_2 огляду лічиль-ника газу роторного G250 ТЕМП 1/160 №150810 від 26.11.2015р.(арк.справи 36-37). Крім того, проведено гарантійний ремонт вказаного лічильника, що стверджується ОСОБА_2 від 27.11.2015р. (арк.справи 38).

Матеріали справи свідчать, що Позивач повідомив Відповідача про обсяги спожитого у лис-топаді газу, що вбачається з листа №201 від 01.12.2015р.(арк.справи 24-26), у відповідь на який Відповідач надіслав Позивачу акти приймання-передачі природного газу від 26.11.2015р. №261, 261-А за листопад 2015р. і технічний розрахунок від 26.11.2015р., у яких визначено обсяг спожи-того Сільськогосподарським товариством природного газу за період з 01 по 25 листопада 2015р. - 321 345 м 3 , що вбачається з листа Відповідача №8731/31 від 08.12.2015р.(арк.справи 45-48).

Матеріалами справи стверджено, що 11.12.2015р. ОСОБА_2 лист №8786/31 повідомив Сільськогосподарському товариству про недійсність актів від 26.11.2015р. та надіслав акти прий-мання-передачі від 30.11.2015р. №261, 261-А протранспортованого природного газу за листопад 2015р. і технічний розрахунок від 30.11.2015р. Зазначені акти містять розрахунок кількості спожи-того газу за період з 18.11.2015р. по 25.11.2015р. в обсязі 92 130 м 3 .(арк.справи 49-53).

Матеріали справи свідчать, що Позивач повторно звернувся до Відповідача з метою врегу-лювання питання щодо кількості спожитого газу з листом №7 від 17.02.2016р.(арк.справи 54). Проте, матеріали справи не містять відповіді на вказаний лист.

Провадження за позовом Сільськогосподарського товариства про зобов'язання відновити газопостачання було порушено господарським судом Житомирської області 18.07.2016р.(арк.спра-ви 1), проте під час розгляду справи Позивач продовжував надсилати Відповідачу заяви і вимоги про відновлення газопостачання. Так, 15.09.2016р. ОСОБА_2 отримало черговий лист від Сіль-ськогосподарського товариства з обґрунтуванням неправомірного перерахунку обсягів спожитого природного газу та проханням відновити газопостачання на належний газоспоживаючий об'єкт - зерносушильну установку SUKUP ТЕ 2422Е, що розташована за адресою: вул.Байка, с.Лука Жито-мирського району. У відповідь листом від 30.09.2016р. ОСОБА_2 відхилив доводи про неспо-живання природного газу у спірному періоді, одночасно погодив відновлення газопостачання Сі-льськогосподарського товариства, застереживши, що факт відновлення газопостачання не розці-нює як визнання будь-яких своїх дій неправомірними.(арк.справи 166).

Матеріалами справи стверджено, що газопостачання на належну Позивачеві зерносушарку було відновлено 19.10.2016р., що підтверджується двостороннім актом обстеження від 19.10.2016 року, який підписаний сторонами.(арк.справи 168). Відновлення газопостачання Сільськогосподар- ського товариства підтверджується також актами приймання-передачі розподіленого природного газу, які були складені сторонами в період жовтень 2016р. - січень 2017р.(арк.справи 170-173).

Крім того, матеріали справи містять судові рішення у господарській справі №906/843/16. Зокрема, постанову Вищого господарського суду України від 30.03.2017 року, якою залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог СТзОВ Млинище до ПАТ Житомиргаз і ТзОВ Житомиргаззбут про визнання протиправними дій, виражених у вимозі про підписання та скріплення печаткою акту приймання-передачі природного газу №ЖТ 300012086 від 30.11.2015р., про зобов'язання здійснити перерахунок спожитого газу в листопаді 2015р. та зобов'язання Відповідачів відобразити в обліку відсутність заборгованості По-зивача перед за спожитий у листопаді 2015р. природний газ. При цьому, вказаною постановою ВГСУ скасовано рішення попередніх інстанцій в частині задоволення зустрічного позову про стя-гнення вартості обсягу донарахованого (необлікованого) природного газу в сумі 829 705 грн. 15 коп. та направлено на новий розгляд в цій частині.(арк.справи 144-156, 223-229).

Разом з тим, вважаючи своє право порушеним СТзОВ Млинище звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову, арк.справи 107-108) про зобов'язання ви-конати обов'язок з відновлення газопостачання та визнання протиправними дій Відповідача щодо відмови у відновленні газопостачання за заявою від 08.09.2016р.(арк.справи 3-7).

Як вже зазначалося, в частині вимог про відновлення газопостачання суд першої інстанції припинив провадження, а в частині вимог щодо визнання протиправними дій про відмову у від-новленні газопостачання за заявою від 08.09.2016р. - відмовив.(арк.справи 179-181).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Предметом даного спору є визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого циві-льного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 ЦК України. Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання пра-вочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинен-ня правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездія-льності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений дого-вором або законом.

Аналогічно врегульовано способи захисту свого порушеного права у статті 20 Господарсь-кого кодексу України (надалі в тексті - ГК України). Так, кожний суб'єкт господарювання та спо-живач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта гос-подарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-госпо-дарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими спосо-бами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідом-чістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запо-бігання правопорушенням.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, в силу статтей 22, 33 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, що по-дали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобо-в'язує його довести як наявність спірних матеріальних відносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладена відповідальність за порушення матеріального права.

Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Позивач вказує, що основними видами йо-го діяльності є вирощування і реалізація зернових культур, а з огляду на сезонний характер госпо-дарської діяльності він не споживає газ постійно, а лише в ті дні, коли необхідно здійснювати сушку зернових. Зазначає, що у листопаді 2015р. споживав газ лише в дні роботи зерносушильної установки SUKUR TE 2422 Е, а саме: 01, 03, 04, 05, 06, 07, 09, 16, 17, 18 числа. В решту днів зерно-сушильна установка не працювала через погодні умови. Позивач вважає, що зазначене підтверд-жують дані коректора ВЕГА-1.01 №03866. Враховуючи таке, вважає, що ОСОБА_2 неправомір-но не поновило постачання газу на заяву від 16.06.2016р. та просить суд визнати неправомірними дії, які виражаються у такій відмові, а також зобов'язати Відповідача відновити газопостачання.

Переглядаючи рішення у даній справі, апеляційний суд звертає увагу, що чинним законо-давством встановлено право особи звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушен-ня та дає можливість захистити порушене право.

Матеріалами справи стверджується, що газопостачання на належну Позивачеві зерносуши-льну установку SUKUR TE 2422 Е, яка розташована по вул.Байка в с.Лука Житомирського району було припинено в листопаді 2015 року, а поновлено у листопаді 2016 року, про що свідчать заяви Позивача про направлення представника Відповідача на вказаний об'єкт (арк.справи 39-41), актом обстеження від 19.10.2016р.(арк.справи 168) та актами приймання-передачі розподіленого природ-ного газу, які складались сторонами в період з жовтня 2016 року по січень 2017 року.(арк.справи 170-173).

Із зазначеного мотиву, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність припинення провадження в частині зобов'язання поновити газопостачання, прийма-ючи до уваги наступне:

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обста-вин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Припинення провадження у справі не допускає повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. При цьому, процесуальним законодавством, а саме п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України встановлено як підставу припинення провадження у справі - відсутність предме-та спору.

Припинення провадження у справі на підставі пункту 1 1 частини 1 статті 80 ГПК України можливе лише за умов припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, зни-щення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в про-цесі розгляду справи . Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначе-на обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п.4.4 поста-нови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання прак-тики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Оскільки, Позивач звернувся до господарського суду в липні 2016 року, а Відповідач відно-вив газопостачання у листопаді 2016 року - до прийняття рішення у справі, то є правомірним вис-новок суду першої інстанції, що на момент вирішення спору предмет спору припинив існування, а тому провадження в цій частині позову належить припинити.

Разом з тим, дослідивши іншу вимогу Позивача, колегія суддів дійшла висновку, що виз-нання неправомірними дій Відповідача щодо відмови поновити газопостачання за заявою від 16.06.2016р. та від 08.09.2016р. - не є способом захисту встановленим законодавством і не може бути самостійною вимогою, позаяк таке визнання, в разі задоволення позову, не поновить пору-шеного права.

Крім того, Позивач не обґрунтовує, яке право порушене Відповідачем, в обґрунтування ви-моги не наводить жодної правової норми, яка б передбачала можливість визнання неправомір-ними дій Відповідача, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні цієї вимоги.

Всі інші доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а тому рі-шення суду першої інстанції є вмотивованим і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення за безпідставністю.

Отже, з вищевикладених мотивів колегія суддів зазначає, що фактичні обставини, які вхо-дять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повно-тою. В той же час, судом першої інстанції в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єкти-вно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтуван-ня своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм ма-теріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Млинище на рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2017 року у справі №906/682/16 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3 . Справу №906/682/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.