Ухвала

від 18.04.2017 по справі 922/4515/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"18" квітня 2017 р. Справа № 922/4515/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Марченко В.А.

за участю представників:

скаржника - ОСОБА_1, дов. №18/04-64-10-24 від 27.01.2017

арбітражного керуючого - не з'явився

боржника - ОСОБА_2, дов. б/н від 10.11.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вх.№924 Х/2-8)

на постанову господарського суду Харківської області від 01.02.2017р. у справі 922/4515/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирол плюс", м. Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017р. у справі №922/4515/16 (суддя Яризько В.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Тирол плюс" (код 39242460; місце реєстрації : 61001, місто Харків, пр. Московський, буд. 95) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури :

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирол плюс", код 39242460, голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Дніпро, жм ОСОБА_4АДРЕСА_1, поштова адреса : 61068, м. Харків, пр. Московський, буд. 96-А, оф. 188).

Визначено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, текст якого додається. Зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 01.02.2018 р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з постановою суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 01.02.2017р. у справі № 922/4515/16, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирол Плюс" припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначав що заяву ТОВ "Тирол плюс" про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду судом першої інстанції без урахування вимог, встановлених ст. ст. 11,15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . На момент звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, боржником не було дотримано процедуру ліквідації, встановлену ст. 95 Закону про банкрутство, призначення ліквідатора боржника відбулось із порушенням Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 91 ГПК України, скаржник зазначає, що між боржником та податковим органом тривають судові спори, а відтак, ухвала господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 18.01.2017 та оскаржувана постанова від 01.02.2017 стосуються прав та обов'язків Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у зв'язку з чим скаржник не може бути позбавлений права на оскарження даних судових рішень. Окрім того, звертає увагу суду про звернення до господарського суду із заявою про визнання Лівобережної ОДПІ кредитором у справі №922/4515/16. Заявник вважає, що необхідною умовою порушення провадження у справі про банкрутство із застосуванням ст. 95 Закону про банкрутство, є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи , в той час, в матеріалах справи відсутні докази неплатоспроможності боржника, натомість, наявні докази прибуткової господарської діяльності та порушення ліквідаційною комісією порядку добровільної ліквідації. Вказані обставини, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тирол плюс".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2017 апеляційну скаргу Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.04.2017 року.

29.03.2017 за допомогою засобів електронного зв'язку Лівобережна ОДПІ м. Дніпра (вх. ел. пошти №555) звернулась до суду апеляційної інстанції із клопотанням про участь в судовому засіданні 04.04.2017 в режимі відеоконференції.

03.04.2017 до суду апеляційної інстанції через відділ документального забезпечення суду від Лівобережної ОДПІ м. Дніпра надійшло клопотання (вх. №3535) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь свого представника у судовому засіданні через його зайнятість в іншому судовому процесі та відсутністю інших представників для представництва інтересів заявника апеляційної скарги.

Одночасно з клопотанням про відкладення розгляду справи заявником надано клопотання (вх. №3538/1) про забезпечення можливості приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції на весь період апеляційного провадження.

04.04.2017 через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора ТОВ «Тирол Плюс» надійшло клопотання (вх. №3642) про відкладення розгляду справи через необхідність вивчення матеріалів справи та надання суду додаткових документів.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.04.2017 розгляд справи було відкладено на 18.04.2017 року.

В судове засідання 18.04.2017 ліквідатор не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності інших учасників провадження, які в судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників провадження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У грудні 2016 року голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирол плюс» в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2016 заяву ТОВ "Тирол плюс" про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на 10.01.2017 та, в подальшому, відкладено на 18.01.2017.

За результатом підготовчого засідання, господарським судом було винесено ухвалу від 18.01.2017 по справі №922/4515/16, якою порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирол плюс» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, судове засідання призначено на 01.02.2017 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017р. у справі №922/4515/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тирол плюс" (код 39242460; місце реєстрації : 61001, місто Харків, пр. Московський, буд. 95) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "Тирол плюс" голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3, яку зобов'язано представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 01.02.2018 р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури. Також визначено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Оскаржуючи судове рішення суду першої інстанції від 01.02.2017 у даній справі про банкрутство, Лівобережна ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області посилається на те, що на даний час між скаржником та боржником тривають судові справи в межах справи №820/7468/16 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №001122203 від 14.04.2015 в сумі 10640133 грн., №0001282203 від 17.04.2015 в сумі 3044904 грн., №0001272203 від 17.04.2015 в сумі 1145980 грн. На даний час, Лівобережною ОДПІ подано касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 по справі №820/7468/16, отже, скаржник наголошує на тому, що підприємство боржника має перед податковим органом кредиторську заборгованість, про яку боржником не було повідомлено під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом.

З урахуванням наведених доводів, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту ст. 91ГПК України вбачається, що право на оскарження судового рішення має особа, яка не брала участь у справі, якщо воно безпосередньо стосується її прав та обов'язків. Тобто, судом має бути розглянуто й вирішено питання про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення місцевим господарським судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки такої особи.

В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Нормами ч. 6 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст.41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається, дана справа про банкрутство порушена за спрощеною процедурою банкрутства, виявлення кредиторів відбувається у порядку, встановленому ст. 95 Закону про банкрутство, згідно з якою кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника , який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Зазначений строк є граничним та поновленню не підлягає.

Будь-яких виключень з наведеного правила, зокрема щодо конкурсних грошових вимог органу доходів і зборів, Закон про банкрутство не містить.

Офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство було здійснено 02.02.2017 року за №39928. З дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ "Тирол плюс" банкрутом, зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.

До матеріалів апеляційної скарги Лівобережною ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області додано заяву від 27.02.2017 року, якою скаржник підтверджував звернення податкового органу до господарського суду з вимогою про визнання його кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Тирол плюс".

Виходячи з вимог статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Відповідно до норм ч. 15 ст. 16, ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, та не є ініціюючим кредитором у справі, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

Дослідженням матеріалів по справі встановлено, що 03.03.2017 року господарським судом Харківської області було винесено ухвалу з якої вбачається, що 02.03.2017р. на адресу суду надійшла заява Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області з кредиторськими вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Тирол плюс" на суму 14 831 017,00 грн.

Як зазначено судом, 20.02.2017р. матеріали справи № 922/4515/16 направлені до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Харківської області від 01.02.2017р.

За таких обставин, вказаною ухвалою суду вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області з кредиторськими вимогами до банкрута відкладено до повернення матеріалів справи № 922/4515/16 до господарського суду Харківської області.

Таким чином, на даний час, заява Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області з кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирол плюс" на суму 14 831 017,00 грн. господарським судом Харківської області не розглядалась, відповідна ухвала з цього приводу судом не виносилась.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 15, 16, 23, 24, 25 Закону про банкрутство, колегія суддів вважає, Лівобережна ОДПІ на момент винесення оскаржуваної постанови місцевого суду не набув процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство боржника, що має право на апеляційне оскарження прийнятої у даній справі постанови.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Водночас, податковим органом не доведено, що приймаючи оскаржуване судове рішення, господарський суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у зв'язку з чим податкова інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в порядку, передбаченому положеннями ст. 91 та частини 6 ст. 106 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 33 та ч.2 ст.34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Лівобережна ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області в разі набуття нею у встановленому законом порядку статусу учасника провадження у справі про банкрутство не позбавлена процесуального права на оскарження винесених у даній справі судових рішень, в тому числі і постанови про визнання боржника банкрутом.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 80, 86, 91, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Харківської області від 01.02.2017р. у справі 922/4515/16.

Матеріали справи №922/4515/16 повернути до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.