Рішення

від 19.04.2017 по справі 194/190/17

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/190/17

Номер провадження 2/194/346/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі - Сафоновій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівка Дніпропетровської області про відшкодування витрат на проведене лікування внаслідок трудового каліцтва та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування витрат на проведене лікування внаслідок трудового каліцтва та моральної шкоди, в якій зазначає, що він як застрахована особа перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області (надалі - ВВД ФССНВУ в м. Тернівці) з 2011 року внаслідок виробничої травми 2010 року, згідно акту розслідування від 29.12.2010 року.

Після отримання виробничої травми вперше висновком МСЕК від 21.02.2011 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності та потребу у проведені реабілітаційного лікування в умовах реабілітаційного відділення травматологічного профілю. В подальшому висновками МСЕК від 2012 року по 2015 рік йому було встановлено медичне лікування у травматолога, яке він регулярно проходив протягом 2011-2016 років, але стан його здоров'я внаслідок виробничої травми погіршувався, що не давало йому повноцінно жити, самостійно в повному обсязі себе обслуговувати, у зв'язку з чим, на підставі висновку МСЕК від 15.06.2016 року та індивідуальної програми реабілітації інваліда від 15.06.2016 року він звернувся до ортопеда - травматолога КЗ Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_2 та консультаційним висновком спеціаліста ортопеда-травматолога від 20.12.2016 року йому було рекомендовано оперативне лікування.

Отримавши даний висновок та рекомендації він звернувся до Запорізької обласної лікарні Клініка ортопедії, артрології та спортивної травми щодо проведення йому оперативного втручання у лівому плечовому суглобі внаслідок виробничої травми від 03.07.2010 року. При цьому, до проведення операції він неодноразово, в усній формі звертався до ВВД ФССНВУ в м. Тернівка про можливість відшкодування витрат, на що спеціалісти Фонду надавали йому консультації та роз'яснення, запевняючи його про відшкодування витрат відповідачем після проведення операції в повному обсязі на підставі документально підтверджених ним витрат. Але, відповідачем не повно, не всебічно було надано йому консультацію на його звернення з питання повернення коштів, а також не кваліфіковано оглянуто його особову справу, адже у висновку МСЕК зі слів відповідача було пропущене запис щодо оперативного лікування.

01.02.2017 року, після проведення операції 20.01.2017 року у лівому плечовому суглобі внаслідок виробничої травми від 03.07.2010 року на підставі рекомендацій МСЕК та висновку спеціаліста ортопеда-травматолога від 20.12.2016 року він звернувся із письмовою заявою до відповідача про відшкодування йому витрат внаслідок проведеної операції за самостійно придбанні лікарські засоби та вироби медичного призначення в сумі 30640 грн. 95 коп., однак відповідач рішенням комісії від 10 лютого 2017 року відмовив йому у відшкодуванні та поверненні коштів за проведене оперативне лікування.

Крім того, 01.02.2017 року ним було подано заяву до відповідача з повним пакетом документів щодо відшкодування витрат понесених при проведенні операції 20.01.2017 року внаслідок виробничої травми від 03.07.2010 року, тобто, на день звернення до відповідача ним було виконано п. 1 розділу ІІІ постанови Правління фонду, а саме акт розслідування був наявний в його особовій справі у відповідача, а також станом на 01.02.2017 року у висновку МСЕК від 15.06.2016 року був запис щодо потреби в оперативному лікування на підставі висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016 року. Крім того, у програмі реабілітації інваліда № 426, виданою йому МСЕК від 15.06.2016 року у заходах реконструктивна хірургія також було рекомендовано оперативне лікування, згідно висновку ортопеда-травматолога КЗ Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_2 від 20.12.2016 року.

Отже, юридично ним не було допущено порушення норм діючого законодавства, адже і у висновку МСЕК від 15.06.2016 року і в індивідуальній програмі реабілітації інваліда від 15.06.2016 року було встановлено йому потребу у такій допомозі як оперативне лікування згідно консультативного висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016 року та ним було надано, як передбачено у п.4 розділу ІІІ постанови Правління фонду оригінали розрахункових документів на суму 30694,95 грн., які підтверджують витрати на проведене оперативне лікування лівого плечового суглобу, згідно виписного епікризу ЗОКБ від 24.01.2017 року (рахунок-фактура №СФ-0000016 та квитанція №0.0.690160722.1 Приватбанку на суму 1228,95 грн.; рахунок №34 та квитанція №0.0.690162494.1 Приватбанку на суму 28940 грн.; товарний чек №00583 та квитанція№3000171631 ТОВ СКІФ-ФАРМ на суму 526 грн.).

Крім того, вважає, що Комісією з вирішення спорів для додержання прав застрахованих осіб і страхувальників у страхуванні нещасного випадку при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці (надалі - Комісія) було допущено грубе порушення ст. 18 Закону України Про звернення громадян , а саме бути присутнім при розгляді заяви, адже його заяву та додані до неї документи Комісією було розглянуто формально та за його відсутності.

Комісією формально та необ'єктивно розглянуто надані ним документи, адже те, що він не звернувся до відповідача з заявою про повернення коштів за вперше проведене оперативне лікування наслідків виробничої травми, яка сталася у 2010 році не є порушенням законодавства, у зв'язку з тим, що це по-перше є його правом на звернення до відповідача про повернення коштів, а по-друге на той час оперативне лікування із проведенням лише пластики лівого плечового суглобу було проведено йому безкоштовно.

Крім того, всі висловленні наголошення у протоколі Комісії на те, що він після отримання виробничої травми працював є безпідставними, адже він мав на це право згідно висновків ЛКК, а сильне загострення його стану здоров'я (лівого плечового суглобу) відбулось вже після звільнення з роботи у 2015 р..

Також, всі висновки Комісії про те, що він не звертався до лікарні з року отримання виробничої травми (03.07.2010) для проведення лікування спростовуються випискою із амбулаторної карти за 2010-2017 роки наданої лікарем ОСОБА_3 та висновки Комісії про те, що він самовільно вирішив звернутися для оперативного втручання до клініки ортопедії, андрології та спортивної травми обласної клінічної лікарні м. Запоріжжя спростовуються та не заслуговує на увагу, оскільки кожен має свободу вибору місця та способу лікування, а також індивідуальною програмою реабілітації інваліда №426, де зазначено інші лікувальні заклади та тим, що вищезазначена клініка є обласним комунальним закладом Міністерства охорони здоров'я, а не приватною клінікою.

Внаслідок отриманої неправомірної відмови відповідача у поверненні йому коштів в сумі 30694,95 грн. за проведене оперативне лікування лівого плечового суглобу після виробничої травми він не може вести повноцінний образ життя, адже став відчувати моральні та фізичні страждання, які стали виражатися у головних болях, відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, відсутність нормального сну та постійну напругу, що негативно позначилось і позначається на його душевному та фізичному стані, адже він є єдиним годувальником двох його неповнолітніх дітей та на його утриманні знаходиться дружина, яка не працює у зв'язку з тим, що здійснює догляд за дітьми до досягнення ними 14-річного віку.

В зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 30694 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат на лікування лівого плечового суглобу; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Представник відповідача надав суду заперечення відповідно до змісту якого, просить суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. З наданих позивачем довідок МСЕК з 2011р. по 2014р. не вбачається погіршення стану здоров'я, а тільки покрашення, оскільки відповідно до довідки МСЕК від 13.03.2014р., зменшився відсоток втрати професійної працездатності з 20% до 10%. З моменту складання акту Н-1, тобто з 29.12.2010р. ОСОБА_1 жодного разу не звертався до відділення Фонду з приводу лікування в умовах стаціонару або амбулаторно внаслідок виробничої травми, але отримував страхові виплати, щомісячно. В подальшому довідкою МСЕК від 15.06.2016р, позивачу встановлено первинно-повторно 55% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, з яких повторно 10% по трудовому каліцтву за актом Н-1 від 29.12.2010р. - дефартроз лівого плечового суглобу, з датою перегляду 15.06.2018р., де потребу у медичній та соціальній допомозі комісією МСЕК та ІПР № 426 встановлено лише у медикаментозному лікуванні і санаторно-курортному лікуванні по професійному захворюванню, тобто потреби в реконструктивній хірургії не визначено. У січні 2017р., ОСОБА_1 звернувся до відділення з усним проханням про повернення йому коштів за самостійно придбані лікарські засоби та вироби медичного призначення під час проведення оперативного лікування внаслідок виробничої травми, яка сталася 03.07.2010р.. Переглянувши надані позивачем документи, після проведеного самостійно оперативного лікування, працівники відділення негайно повідомили його про те, що оперативне лікування було проведено 20.01.2017р., а запис про необхідність оперативного лікування зроблено МСЕК 31.01.2017 року, тобто після проведення операції, що порушує хронометраж дій, оскільки спочатку відповідно до вимог та норм чинного законодавства України, визначається потреба комісією МСЕК на підставі висновку лікаря та голови ЛКК із заповненням довідки по формі 088/0 - форма первинної облікової документації, яка затверджена Наказом МОЗ України від 14.02.2012 року № 110.Крім того, програмою ІПР від 15.06.2016 року не було передбачено проведення лікування у інших лікувальних медичних закладах, крім ЛПЗ за місцем мешкання, тобто в м. Тернівці та в проф. відділенні ОЛМ, також п. 11 клініко-функціональний діагноз код по травмі, до 31.01.2017 року був відсутній. Крім того, позивачем порушено п. 2 роз. 2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 18 від 09.06.2010 року. Він самовільно звернувся для оперативного втручання до клініки ортопедії, артрології та спортивної травми ОКЛ м. Запоріжжя, всупереч рекомендаціям МСЕК. 31.01.2017р. після внесення дописок в довідку МСЕК і в ІПР від 15.06.2016р. було внесено запис із зазначенням дати внесення корекції в ІПР та в графі реконструктивна хірургія також внесено допис: оперативне лікування,згідно висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016р., в графу ІПР місце проведення внесено запис окрім ЛПЗ за мешканням та профпатологічне відділення ОЛМ, дописано інші лікувальні заклади , в графі медичне обстеження дописано окрім профпатолога, пульмонолога, ще й - ортопед-травматолог, ЛОР-лікар , в графу медична реабілітація внесено запис окрім стаціонарного лікування в пульмонологічному відділенні, профпатологічному ще й в травматологічному відділенні . Дописаному вірити з 31.01.2017р., завірено допис печаткою та підписом міжрайонної профпатологічної МСЕК. Тобто, як вбачається із викладеного вище, потребу в оперативному лікуванні внесена лише 31.01.2017р., вважати вірним запис від 31.01.2017р., але ж ніяк не раніше, тобто з того моменту коли потерпілому спало на думку. Надалі, 01.02.2017р.,після проведення операції 20.01.2017р. у лівому плечовому суглобі внаслідок виробничої травми від 03.07.2010р., без рекомендацій МСЕК, а лише на підставі висновку спеціаліста ортопеда-травматолога від 20.12.2016р., ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відповідача про відшкодування йому витрат внаслідок проведеної операції за самостійно придбанні лікарські засоби та вироби медичного призначення в сумі 30640 грн. 95 коп., яку просив розглянути на комісії по спірним питанням, яка діє при відділенні, надавши копії всіх документів. Однак, комісія дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про відшкодувати йому коштів за проведення оперативного втручання. Крім того, відділенням Фонду моральна шкода потерпілому не завдавалася, оскільки діє та діяло відповідно до норм та вимог чинного законодавства України (а.с. 63-71).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення аналогічні позовній заяві. Крім того, він вважає, що має право на кваліфікаційну медичну допомогу, що передбачає вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я, а обов'язком Фонду є оплата понесених ним при лікуванні фактичних витрат, а тому дії відділення Фонду з цього приводу є неправомірними, оскільки порушують його конституційні права на вільний вибір лікаря і закладу для лікування. Ним не було допущено порушення норм діючого законодавства, адже і у висновку МСЕК від 15.06.2016 року і в індивідуальній програмі реабілітації інваліда від 15.06.2016 року було встановлено йому потребу у такій допомозі як оперативне лікування згідно консультативного висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016 року. На день звернення до відповідача ним було виконано п. 1 розділу ІІІ постанови Правління фонду, а саме акт розслідування був наявний в його особовій справі у відповідача, а також станом на 01.02.2017 року у висновку МСЕК від 15.06.2016 року був запис щодо потреби в оперативному лікуванні на підставі висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016 року. Доповнення, внесені до довідки МСЕК 31.01.2017 року, не можуть діяти з 31.07.2017 року, оскільки про це не зазначено в довідці та йому не надано нової довідки МСЕК, а внесено доповнення саме в довідку від 15.06.2016 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання з'явилася, позовні вимови не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку у відділенні з 2011 року та отримує щомісячні страхові виплати. З 2011р. по 2015р., позивач не звертався до відділення з приводу стаціонарного чи амбулаторного лікування. Крім того, довідкою МСЕК від 15.06.2016р. позивач не потребував у оперативному лікуванні. 20.01.2017р. ОСОБА_1 самовільно, без повідомлення відповідача, у Запорізькій обласній лікарні Клініка ортопедії, артрології та спортивної травми здійснив оперативне лікування. Після чого, усно звернувся до відділення з проханням відшкодувати йому кошти, які він потратив на оперативне лікування, однак відділення йому відмовило в зв'язку з тим, що довідкою МСЕК від 15.06.2016р. не передбачена потреба в оперативному лікуванні. Тоді 01.02.2017р., позивач знов звернувся до відділення вже з письмовою заявою про відшкодування йому коштів в сумі 30694,95 грн., які він витратив на оперативне лікування, однак комісія по спірним питаннямпри відділенні Фонду відмовило позивачу у відшкодуванні коштів, так як ОСОБА_1 провів оперативне лікування у м. Запоріжжя, але відповідач не укладав договір з даним лікувальним закладом. Крім того, в довідці МСЕК та ІПР від 15.06.2016р., внесено доповнення 31.01.2017р., що позивач потребує оперативного лікування. А тому вважає, що правовідносини між відділенням та позивачем виникли саме 31.01.2017р., коли внесені доповнення. Також представник вважає, що позивачем порушено хронометраж дій,порядок звернення до МСЕК для внесення даного доповнення та порядок для відшкодування витрат на лікування, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником головного лікаря КЗ ЦМЛ ДОР м. Тернівка та є головою лікувально-консультаційної комісії. ОСОБА_1 перебуває на обліку в лікарні з 2010р., 2015р. йому видавалася виписка на МСЕК. Також 10 лютого 2017р. вона була присутня на комісії з вирішення спорів у Фонді, але засідання проводилось формально. За направленням до МСЕК в кінці 2016р. ОСОБА_1 до неї не звертався. В її повноваження не входить видавати направлення на медико-соціально-експертну комісію (форма № 088/0). Щодо внесених доповнень до довідки МСЕК від 15.05.2016 року вона пояснити нічого не може, оскільки це не входить до її компетенції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем - хірургом КЗ ЦМЛ ДОР м. Тернівка та Павлоградської 4 міської лікарні , з 2010р. він веде прийоми в лікарні м. Тернівка, як лікар - травматолог, оскільки в лікарні відсутній даний лікар. В грудні 2016р. він ОСОБА_1 дав направлення на консультацію до ортопеда-травматолога КЗ Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_2 , оскільки з жовтня 2016р. у нього погіршився стан здоров'я, часто випадала рука, яку він йому вправляв. Хвороба лівого плечового суглобу це наслідок виробничої травми 2010р. Внесення доповнення в довідку та індивідуальну програму реабілітації інвалідів це компетенція МСЕК. Крім того, направлення до МСЕК не є обов'язковим.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач дійсно перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області, так як 03.07.2010 року отримав виробничу травму та на підставі акту розслідування нещасного випадку, що стався 03.07.2010р., складено акт № 19 форми Н-1 від 29.12.2010 року (а.с.11-12,13-15).

З виписки із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності і відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 10 ААА № 001493, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності с 25.01.2011р., на підставі акту № 19 по травмі 03.07.2010р. (а.с. 16).

15.06.2016р., ОСОБА_1 повторно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 55%, з яких: 30% ХОЗЛ, 10% - дер.артроз, 5% -туговухість, 10% -ДПА лівого плечового суглобу - професійна травма, акт Н-1 № 19 від 29.12.2010р., та потреба в медичній та соціальній допомозі, а сама: медикаментозне та санаторно-курортне лікування, оперативне лікування на підставі висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016р. (дописаному вірити 31.01.2017р. та підпис), що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 017973 від 15.06.2016 року (а.с. 17).

З консультаційного висновку спеціаліста ортопеда-травматолога КЗ Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_2 від 20.12.2016р., вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано оперативне лікування лівого плеча в плановому порядку (а.с. 20).

ОСОБА_1 проведена корекція Індивідуальної програми реабілітації 31.01.2017р.,в графі реконструктивна хірургія - оперативне лікування, відповідно висновку ортопеда-травматолога від 20.12.2016р. , в графі медичне спостереження - ортопеда-травматолога, лор-лікаря , в графі види та форми реабілітаційних заходів - відновлена терапія, стаціонарне лікування в травматологічному відділенні , в графі місце проведення - інший лікувальний заклад , що підтверджується Індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 426від 15.06.2016р., що видається медико-соціальними експертними комісіями (а.с.18-19).

З заяви від 01.02.2017р., вбачається, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявою про відшкодування витрат витрачених на оперативне лікування, на підставі довідки МСЕК з внесеними доповненнями від 31.01.2017р. (а.с. 21).

Згідно протоколу зборів комісії з вирішення спорів № 1 від 10.02.2017р., відповіді відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області від 10.02.2017р., встановлено, що комісією з вирішення спорів для додержання прав застрахованих осіб і страхувальників у страхуванні нещасного випадку при відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Тернівці відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо повернення коштів за самостійно проведене оперативне лікування, оскільки немає підстав для повернення коштів за проведене оперативне лікування від 20.01.2017р., на підставі внесення змін в довідку МСЕК та ІПР від 2016р. 31.01.2017р. та це суперечить Постанові Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 18 від 09.06.2010р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2010р. за № 498/17784 (а.с. 22-24, 25).

З виписки із амбулаторної карти, виписного епікризу вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Запорізькій обласній клінічній лікарні Лікарня ортопедії, артрології і спортивній травми з 19.01.2017р. по 24.01.2017р. з діагнозом: хронічна передня нестабільність лівого плечового суглобу внаслідок виробничої травми від 03.07.2010р. (а.с. 26, 27).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000016, рахунку № 34, квитанцій від 19.01.2017р., товарного чеку № 00583, квитанції від 20.01.2017р., встановлено, що ОСОБА_1 сплачено послуги за оплату товарів та медичного призначення в розмірі 1228, 95 грн., 28940 грн. та 526 грн. (а.с. 29, 33, 34, 37).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XІV передбачено, що Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого.

Згідно п. 1 розділу 3 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Про затвердження Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення від 09.06.2010р. № 18, підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання за формами, наведеними у додатках до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі.

Пунктом 4 розділу 3 Постанови Правління Фонду передбачено, що у разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів,санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.

Рішення про відшкодування витрат потерпілим, законним представникам потерпілих, роботодавцям приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати.

Крім того, ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких Фонд може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг.

Відповідно до п. 19 Постанови КМУ Питання медико-соціальної експертизи від 03.12.2009р. № 1317, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.

Також, відповідно до п. 43 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о Акт огляду медико-соціальною експертною комісією , затвердженої Міністерством охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, усі виправлення, доповнення, зміни, внесені у форму № 157/о, повинні бути обґрунтовані, підписані головою, членами МСЕК і завірені печаткою МСЕК.

В даному випадку внесені доповнення 31.01.2017р., а саме: Проведення корекції ІПР по заяві хворого у потребі в оперативному лікуванні на основі висновку ортопеда-травматолога ОЛМ від 20.12.2016р. в акт № 527 огляду медико-соціальною експертною комісією від 15.06.2016р., є правомірними і такими що відповідають вимогам Інструкції.

Згідно абз. 3 ст. 23 Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні , індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами,установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, дитина-інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Судом встановлено, що довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 017973 від 15.06.2016р. з доповненнями є чинною та ніким не оспорювалася, представником відповідача не доведено перед судом, що дійсно, у доповненій даті малося на увазі,що саме з 31.01.2017 року діють данні доповнення.

Крім того, з роз'яснення голови міжрайонної профпатологічної МСЕК КЗ ОКЦМСЕ № 48 від 10.04.2017р. вбачається, що ОСОБА_1 вже станом на 20.12.2016 року потребував оперативного лікування з приводу наслідків виробничої травми та був прооперований 20.01.2017 року, а тому МСЕК вирішила доцільним внести доповнення в довідку МСЕК та ІПР.

Також судом встановлено, що рішення МСЕК про внесення доповнення в довідку та ІПР 31.01.2017р. ніким не оспорювалися та є чинними на момент звернення позивача (01.02.2017 року) із заявою про відшкодування витрат витрачених на оперативне лікування до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області.

Дослідивши докази відповідача, суд встановив, що вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки вони не спростовують доводів позивача та свідки не підтвердили порушення звернення позивача до МСЕК для внесення доповнень в довідку МСЕК та ІПР.

Крім того, посилання представника відповідача про те, що позивачем порушено хронометраж дій, порядок звернення до МСЕК для внесення доповнення в довідку МСЕК та індивідуальну програму реабілітації інваліда, судом до уваги не приймається, оскільки чинним законодавством не передбачено чіткий порядок звернення для внесення даних доповнень.

Також, обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він має право на кваліфікаційну медичну допомогу, що передбачає вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я, а обов'язком Фонду є оплата понесених ним при лікуванні фактичних витрат, а дії відділення Фонду з цього приводу є неправомірними, оскільки порушують його конституційні права на вільний вибір лікаря і закладу для лікування.

Відповідно до ст. 6 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я , кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.

А тому, судом не можуть бути прийняти до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що позивач не мав права лікуватися в іншому лікувальному закладі, так як між Фондом та Запорізькою обласною клінічною лікарнею Лікарня ортопедії, артрології і спортивній травми не укладено договір про надання медичних послуг, оскільки це суперечить Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я та Конституції України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення понесених витрат на проведене оперативне лікування лівого плечового суглобу у розмірі 30694, 95 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач зазначив, що внаслідок неправомірної відмови щодо виплати йому коштів за проведене оперативне лікування йому заподіяна моральна шкода та просить суд задовольнити позові вимоги в цій частині.

Згідно положень ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльність відшкодовується особою, яка її завдала.

Оцінивши наведені доводи позивача, щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що позивачем не доведено наявності вини відповідача, оскільки не надані належні та допустимі докази її спричинення, а тому в задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівка Дніпропетровської області про відшкодування витрат на проведене лікування внаслідок трудового каліцтва та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівка Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 25841203, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, понесені витрати на проведене оперативне лікування лівого плечового суглобу у розмірі 30 694 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 95 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст виготовлений 21 квітня 2017 року.

Суддя: І.С. Солодовник