Рішення

від 24.04.2017 по справі 387/84/17

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/84/17

Номер провадження по справі 2/387/75/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

при секретарі Сташевській В.В.

з участю позивача в режимі відеоконференції ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, стягнення збитків і моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, стягнення збитків і моральної шкоди. Позивач зазначив, що 23.01.2013 між ним та відповідачем було укладено договора купівлі-продажу автозаправної станції та земельної ділянки, розташованих по вулиці Леніна, 176 в смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, які посвідчені приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області ОСОБА_5. Під час укладання договорів продавець стверджував та гарантував покупцеві, що об'єкт, який є предметом договору, в спорі не перебуває, прав щодо відчужуваного об'єкта у третіх осіб немає. Згідно рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2012 визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 ( одну/другу ) частину автозаправної станції, яка в цілому складається з 3-х будівель та 4-х споруд, розташовану за адресою: Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Леніна, 176 та на 1/2 ( одну/другу ) частину земельної ділянки площею 0,125 га, яка розміщена за адресою: Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Леніна,176. Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2013 визнано недійсним договір купівлі-продажу автозаправної станції від 23.01.2013 року, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176, в смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 ( зареєстрованого в реєстрі за № 86) . Також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.01.2013 земельної ділянки площею 0,1250 га, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 (зареєстрованого в реєстрі за № 88). Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину автозаправної станції, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176 в смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, вартістю 85500 гривень (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот гривень). Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1250 га, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, тобто на 0,0625 га, вартістю 16400 гривень (шістнадцять тисяч чотириста гривень), що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області. Згідно рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.12.2013, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2013 скасовано в частині визнання договорів недійсними і ухвалено нове рішення, яким визнано недійним договір купівлі-продажу автозаправної станції, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого 23 січня 2013 року приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 86 в частині продажу 1/2 частки, яка належить ОСОБА_4. Визнано недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1250 га, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, що знаходиться за адресою: вул. Леніна 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого 23 січня 2013 року приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 88 в частині продажу 1/2 частки, яка належить ОСОБА_4. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Тобто відповідач, як продавець його обманув, оскільки достовірно знав, що відчужувані об'єкти нерухомості були предметом судового спору і на 1/2 частину майна заявляла права його колишня дружина ОСОБА_4. Отже на момент укладення договорів купівлі-продажу на АЗС і земельну ділянку, відповідачу належало тільки 1/2 частина на праві власності на зазначене майно. Вважає, що такі обставини як права колишньої дружини відповідача на придбане в шлюбі майно і судові спори з приводу цього майна є істотними, про які відповідач повинен був його повідомити під час укладення зазначених договорів. Збитки, завдані йому відповідачем у зв'язку із вчиненням правочинів складаються з грошових сум, виплачених ним за придбання 1/2 частини АЗС і 1/2 частини земельної ділянки, що становить 85500 грн. і 16400 грн., всього 101900 грн.. Подвійний розмір становить 203800 гривень. Крім того своїми діями відповідач завдав йому і моральну шкоду, яка виражається в моральних і фізичних стражданнях, пов'язаних з нервовим стресом, який він пережив і подальшим тривалим лікуванням, а також з переживаннями з приводу втрати значної грошової суми і неможливістю займатись своїм бізнесом. Грошову компенсацію за моральну шкоду оцінює в 10000 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 23 січня 2013 року не знав і не міг знати, що відповідача дружина є співвласником купленого ним нерухомого майна, а відповідач ввів його в оману так як йому було відомо, що продане ним майно було предметом судового спору. Крім того причиною пропуску ним позовної давності слугувало його тривале лікування в лікарні, що підтверджено відповідними довідками, які надані суду.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували. Зазначили, що під час укладення спірних договорів, відповідач в оману позивача не вводив, оскільки йому не було відомо, що судова справа про визнання права особистої приватної власності на майно розглядалася у суді касаційної інстанції. Водночас рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2012 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено та визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автозаправну станцію та земельну ділянку площею 0,125 га. Крім того в судовому засіданні надали заяву про пропуск позивачем строків позовної давності, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав станом на момент проголошення рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.12.2013 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, за участі третіх осіб Головного управління юстиції у Кіровоградської області та приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів, визнання права на частку в майні за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

Представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 в судовому засіданні надала пояснення, що ОСОБА_1 на момент укладення спірних договорів, було відомо про судовий розгляд справи щодо визнання недійсними договорів, визнання права на частку в майні. Крім того вважає, що відповідач жодним чином не обманював позивача під час укладення спірних договорів купівлі-продажу, а з приводу розгляду судової справи в суді касаційної інстанції про визнання права особистої приватної власності, то вона із ОСОБА_2 взагалі не спілкувалася.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день час та місце судового розгляду повідомлена вчасно належним чином, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, третю особу без самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.01.2013 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу автозаправної станції серії ВТВ № 899725, ВТВ № 899725, посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, згідно якого приватний підприємець ОСОБА_2 23.01.2013 передав у власність приватному підприємцю ОСОБА_1 автозаправну станцію, що знаходиться за адресою вул.Леніна 176, смт. Добровеличківка, Кіровоградської області( а.с. 10-11).

Крім того, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВТВ № 899723, ВТВ № 899724 від 23.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 встановлено, що відповідач приватний підприємець ОСОБА_2 23.01.2013 року передав у власність приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1250 га, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, що знаходиться за адресою вул. Леніна176, смт.Добровеличківка, Кіровоградської області( а.с. 12-13).

Згідно рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2012 року визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 ( одну/другу ) частину автозаправної станції, яка в цілому складається з 3-х будівель та 4-х споруд, розташовану за адресою : Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Леніна, 176 та на 1/2 ( одну/другу ) частину земельної ділянки площею 0,125 га, яка розміщена за адресою: Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Леніна,176 ( а.с.14-15).

Згідно рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29.08.2012 року, апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на автозаправну станцію та земельну ділянку площею 0,125 га.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23.01.2013 року, рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 29.08.2012 року скасовано, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.06. 2012 року залишено в силі ( а.с.16-19).

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2013 року, визнано недійсними договір купівлі-продажу автозаправної станції від 23.01.2013 року, що знаходиться за адресою: вул. Леніна 176, в смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 (зареєстрованого в реєстрі за № 86) . Визнано недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1250 га від 23.01.2013 року, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 (зареєстрованого в реєстрі за № 88). Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину автозаправної станції, що знаходиться за адресою: вул. Леніна 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області, вартістю 85500 гривень. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1250 га, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, тобто на 0,0625 га, вартістю 16400 гривень (шістнадцять тисяч чотириста гривень), що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області (а.с. 20-22).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.12.2013 року, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2013 року скасовано в частині визнання договорів не дійсними і ухвалено нове рішення, яким визнано недійним договір купівлі-продажу автозаправної станції, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений 23 січня 2013 року приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 86 в частині продажу 1/2 частки, яка належить ОСОБА_4. Визнано недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1250 га, кадастровий номер якої 3521755100:50:003:0001, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 176, в смт.Добровеличківка, Кіровоградської області укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений 23 січня 2013 року приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №88 в частині продажу 1/2 частки, яка належить ОСОБА_4. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін ( а.с.23-26).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні з'ясовано, що у день укладення спірних договорів купівлі-продажу 23 січня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України прийнято ухвалу, якою рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2012 року залишено в силі, а саме визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 ( одну/другу ) частину автозаправної станції, яка в цілому складається з 3-х будівель та 4-х споруд, розташовану за адресою: Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Леніна, 176 та на 1/2 ( одну/другу ) частину земельної ділянки площею 0,125 га, яка розміщена за адресою: Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Леніна,176. В судовому засіданні відповідач та його представник повідомили, що відповідачу не було відомо про розгляд даної справи в суді касаційної інстанції, а рішенням суду апеляційної інстанції від 29.08.2012 визнано за відповідачем право особистої приватної власності на автозаправну станцію та земельну ділянку площею 0,125 га . На підтвердження своїх доводів представник відповідача надала суду лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-20502зп13 від 19.04.2017 про те, що рекомендованим листом ВССУ помилково надіслано копію ухвали від 19 жовтня 2012 року на поштову адресу: АДРЕСА_1. Вказана обставина виникла із надмірним навантаженням відділу обліку судових документів судової палати у цивільних справах ВССУ у справі №1105/1205/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно . Станом на 19 квітня 2017 року зазначена кореспонденція до ВССУ не поверталася.

Суд оглянувши надані сторонами документи, з'ясував, що суду не надано підтверджуючих документів, якими повідомляли ОСОБА_2 про розгляд даної справи в суді касаційної інстанції. Отже у суда відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_6 навмисно ввів ОСОБА_1 в оману з приводу наявного права на майно колишньої дружини відповідача та наявності судового спору з приводу цього майна, оскільки вважав, що правовідносини з дружиною з приводу спірного нерухомого майна вирішені судом апеляційної інстанції. Крім того, в судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що відповідач у день оголошення ухвали судом касаційної інстанції, укладав із позивачем у приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області спірні договора купівлі-продажу на АЗС та земельну ділянку.

Суд зазначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст.59 ЦПК України). Виходячи з підстав і предмету вимоги про відшкодування майнової шкоди, предметом доказування є передусім факти, які повинні підтверджувати доводи позивачів про те, що конкретні винні дії, вчинені відповідачем у певний час у відповідному місці та за відповідних обставин і потягли порушення їх права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно роз'яснень, що містить п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Отже добросовісність відповідача презюмується, а факт обману повинна довести сторона, яка стверджує, що була введена в оману.

Виходячи з положень ст.ст. 3, 11 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і не вправі на власний розсуд змінювати їх предмет чи підстави, а також виходити за межі пред'явлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання договорів купівлі - продажу недійсними. Оскільки вимоги про стягнення збитків і моральної шкоди є похідними від вимог про визнання договору недійсним, позов в цій частині також задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача по суті, суд не має правових підстав для задоволення заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 215, 230 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, стягнення збитків і моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7sp; П.