Постанова

від 12.04.2017 по справі 805/779/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 р.                                         Справа № 805/779/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 12304, 04 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що відповідач є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам.

На час звернення до суду відповідач мав заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка становила 12304, 04 грн.

Посилаючись на п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення, клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, зазначив щодо підтримання позовних вимог.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, згідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позову.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08563276) зареєстроване як юридична особа та з 09.12.2015 року перебуває в стані припинення.

На підставі акту прийому-передачі від 31 травня 2016 року до п.п.10.3 п. X «Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 Красноармійське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно Постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 № 9-1 «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників» у зв'язку зі зміною юридичної адреси передав платника страхових внесків - Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області, що раніше знаходилося на непідконтрольній Україні території, до управління ПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області.

Згідно даного акту прийому-передачі від 10.06.2016 року на рахунок позивача було передано залишок коштів Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів в сумі 12304, 04 грн. що підтверджується відповідним розрахунком.

Згідно довідки відповідача від 10.02.2017 року № 42Як/УМЗ, пільгових посад в штатному розкладі не було та немає до даного часу.

Також відповідно довідки відповідача від 10.02.2017 року, останній не отримував Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст., 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочій день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), (додатки 6 та 7 до Інструкції № 21-1) або Повідомлень від УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення “Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону;

3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, обов'язок відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до п.6.2 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за №64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в п. 6.3 вказаної Інструкції.

Згідно з п.6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає що відповідно довідки Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області від 10.02.2017 року № 42Як/УМЗ, пільгових посад в штатному розкладі не було та немає до даного часу.

Відповідно до пояснень позивача, у УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполь відсутні дані щодо особи, за яку повинно проводитися відшкодування фактичних витрат та щодо місця роботи такої особи на пільгових категоріях.

Відповідно суд вважає, що так як сторонами по справі не надано доказів щодо наявності у штаті відповідача особи, яка має право на отримання пільгових пенсій, то обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку такої пенсії у відповідача відсутній.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі зазначених позовних вимог та викладених обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення коштів – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             Козаченко А.В.