Ухвала

від 31.05.2017 по справі 805/779/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року справа №805/779/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 805/779/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Донецькій області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Донецькій області про стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 12 304,04 грн. (а.с. 3-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (а.с. 45-46).

Не погодившись із судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 805/779/17-а та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 12 304,04 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги, Управлінням зазначено, що 31 травня 2016 року Красноармійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області актом прийому-передач у зв'язку зі зміною юридичної адреси передано платника страхових внесків - відповідача, який раніше знаходився на непідконтрольній Україні території, Управлінню Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Разом з актом прийму-передач управлінню направлено розрахунок суми боргу підприємства. Іншої документації передано не було.

Враховуючи законодавчо встановлений обов'язок відповідача сплачувати заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя подало даний позов та апеляційну скаргу (а.с. 51-53).

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

30 травня 2017 року до канцелярії Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від представника Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Донецькій області, в яких зазначено, що постанову суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права та є такою, що підлягає залишенню без змін. Зазначає, що будь-яких відшкодувань по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій Управління не здійснювало.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень представника позивача на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08563276) зареєстроване як юридична особа та з 09 грудня 2015 року перебуває в стані припинення.

На підставі акту прийому-передачі від 31 травня 2016 року згідно Постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників у зв'язку зі зміною юридичної адреси передав платника страхових внесків - Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Донецькій області, що раніше знаходилося на непідконтрольній Україні території, до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області разом із заборгованістю по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 12 304,04 грн. (а.с. 6-8)

У зв'язку з наявністю заборгованості Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Донецькій області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірним питанням даної справи є правомірність стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

При прийнятті спірного судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що сторонами по справі не надано доказів щодо наявності у штаті відповідача особи, яка має право на отримання пільгових пенсій, то обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку такої пенсії у відповідача відсутній.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України № 1058-IV, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно, п.п. 1 та 2.

Згідно абз. 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону. Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

В матеріалах справи відсутні докази щодо направлення відповідача розрахунків на спірну суму та списку осіб, які отримують пенсію на пільгових умовах.

Також, відповідно довідки відповідача від 10 лютого 2017 року, відповідач не отримував Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. б - з ст., 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а або б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочій день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), (додатки 6 та 7 до Інструкції № 21-1) або Повідомлень від Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (а.с. 17).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено дотримання вимог чинного законодавства щодо направлення відповідних розрахунків відповідачу, а також не надано доказів зазначених осіб, які отримують пенсію на пільгових умовах.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно довідки відповідача від 10 лютого 2017 року № 42Як/УМЗ, пільгових посад в штатному розкладі не було та немає до даного часу (а.с. 16).

Відповідно до пояснень позивача, у Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполь відсутні дані щодо особи, за яку повинно проводитися відшкодування фактичних витрат та щодо місця роботи такої особи на пільгових категоріях, що також підтверджується розрахунком заборгованості управління без вказання такої особи (а.с. 5).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано доказів щодо наявності у штаті відповідача особи, яка має право на отримання пільгових пенсій, відтак, обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку такої пенсії у відповідача відсутній.

Таким чином, суд вважає, що висновки апелянта є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 805/779/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Донецькій області про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова