Ухвала

від 19.04.2017 по справі 824/997/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/997/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

19 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Гіюк Д.М.,

представника позивача: Ніщука І.В.

представника відповідача: Руснака Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до приватної виробничо-торгівельної фірми "Кадет" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2016 року позивач - Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до приватної виробничо-торгівельної фірми "Кадет" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що відповідач - приватна виробничо-торгівельна фірма "Кадет" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, провулок Складський, будинок 8, ідентифікаційний код 25073968) зареєстрована як юридична особа 22.07.1997 року та взята на облік як платник податків 28.07.1997 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач подав до позивача - Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області наступні декларації:

- звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік №9080951469, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 14023,00 грн. (а.с. 13-14);

- звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік №9275865686, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 1,00 грн. (а.с. 15-16);

- уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік №9276955178, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 761,00 грн. (а.с.62-63). Також в поданій декларації відповідач самостійно визначив пеню в розмірі 159,00 грн. та штрафні санкції у сумі 23,00 грн.

Отже, відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 14967,00 грн. (14023,00 грн. + 1,00 грн. + 761,00 грн. + 159,00 грн. + 23,00 грн.).

Як вбачається із інтегрованої картки платника відповідач частково сплатив самостійно визначене податкове зобов'язання на загальну суму 9516,97 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати, самостійно визначене податкове зобов'язання становить 5450,03 грн. (14967,00 грн. грн. - 9516,97 грн.).

16.03.2015 року Чернівецькою ОДПІ сформовано та направлено на адресу приватної виробничо-торгівельної фірми "Кадет" податкову вимогу форми "Ю" № 515-25 на суму 9951,83 грн. Згідно довідки Укрпошти, вказане поштове відправлення повернуто на адресу Чернівецької ОДПІ, оскільки адресат за зазначеною адресою не проживає (не знаходиться).

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив самостійно визначене грошове зобов'язання, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- IV, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-IIІ, прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755- IV (далі - ПК України).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що між Чернівецьким відділенням філії Івано-Франківського регіонального управління Банку "Фінанси та кредит" (надалі - "Банк") та приватною виробничо - торгівельною фірмою "Кадет" (далі - "Клієнт") укладено договір на розрахунково - касове обслуговування № 20056 (а. с. 74 - 78).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 цього договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

25.02.2016 року відповідач з метою сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, звернувся до АТ Банк "Фінанси та кредит" для вжиття заходів щодо розблокування розрахункового рахунку відкритого у банку, та необхідністю проведення платежів по наданих платіжних дорученнях зі сплати податків.

11.03.2015 р. відповідач направив на адресу ДПІ у м. Чернівцях листа, в якому повідомив, що АТ "Банк "Фінанси та кредит" відмовляється здійснювати проведення платежів з його розрахункового рахунку, а тому просив контролюючий орган не накладати штрафні санкції на підприємство (а.с. 28).

Оскільки кошти відповідачу поверненні не були, він звернувся до господарського суду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2015 року в справі № 926/1065/15, яке набрало законної сили 25.09.2015 року, позов приватної виробничо-торгівельної фірми "Кадет" до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" кошти в сумі 39243,50 грн. та судові витрати в розмірі 1827,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Правління Національного банку України № 898 від 17.12.2015 року в АТ "Банк "Фінанси та кредит" відкликано банківську ліцензію, а саме Банк вирішено ліквідувати. Згідно з рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 07.04.2016 року за № 488 затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та кредит". Відповідно до вказаного реєстру приватна виробничо-торгівельна фірма "Кадет" включена до сьомої черги кредиторів на суму 39223,50 грн. та до восьмої черги на суму 1827,00 грн. (а.с. 40).

Водночас, 27.11.2015 року тимчасовою адміністрацією АТ "Банк "Фінанси та кредит" повідомлено відповідача, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників (а.с. 70).

27.04.2016 року відповідач звернувся до Чернівецької ОДПІ із листом, в якому просив позивача не застосовувати штрафні санкції та списати підприємству залишок податкових зобов'язань з податку на прибуток, що виникли з вини АТ "Банк "Фінанси та кредит".

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04. 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок утримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та утримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Аналізуючи вищезазначені норми колегія суддів зазначає, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Пунктом 129.7 ст. 129 ПК України також зазначається, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Таким чином, платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, про стягнення з приватної виробничо - торгівельної фірми "Кадет" податкового боргу зі сплати податку на прибуток на загальну суму 5450,03 грн., оскільки неперерахування коштів та несвоєчасне надходження коштів до бюджету сталося не з вини відповідача, а з вини банку АТ "Банк "Фінанси та кредит".

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 квітня 2017 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.