Рішення

від 18.04.2017 по справі 907/97/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 907/97/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО", Хустський район, с.Забрідь

до відповідача ОСОБА_1, Хустський район, с.Драгово

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2, Хустський район, с.Драгово

про зобов"язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на виконання умов протоколу №1 зборів засновників ТОВ "АКВА-ДРАГОВО" від 15.02.2008 зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА- ДРАГО" (код 35355504, Хустський район, с.Забрідь, вул.Джерельна, б/н) право власності на об"єкти нерухомого майна, а саме:

комплекс нежитлових будівель загальною площею 455,1 кв.м (Закарпатська область, Хустський район, с.Забрідь, вул.Джерельна, 17 (цех розливу води (літ. В), пляшко - мийне (літ.Г), насосна ( літ (Е));

комплекс нежитлових будівель загальною площею 275,4 кв.м. (Закарпатська область, Хустський район, с.Забрідь, вул.Джерельна, 17 "а" (адмінбудинок (літ. А), майстерня (літ. Б)),

які розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 2125383001:01:002:0153 площею 0,28 га.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участі представників:

від позивача - не з"явився

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 16.02.2017

третя особа - не з"явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО", Хустський район, с.Забрідь звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_1, Хустський район, с.Драгово, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, Хустський район, с.Драгово про зобов"язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на виконання умов протоколу №1 зборів засновників ТОВ "АКВА-ДРАГОВО" від 15.02.2008 зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА- ДРАГО" (код 35355504, Хустський район, с.Забрідь, вул.Джерельна, б/н) право власності на об"єкти нерухомого майна, а саме: комплекс нежитлових будівель загальною площею 455,1 кв.м ( Закарпатська область, Хустський район, с.Забрідь, вул. Джерельна, 17 (цех розливу води (літ. В), пляшко - мийне (літ.Г), насосна ( літ (Е)); комплекс нежитлових будівель загальною площею 275,4 кв.м. (Закарпатська область, Хустський район, с.Забрідь, вул. Джерельна, 17 "а" (адмінбудинок (літ. А), майстерня (літ. Б)), які розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 2125383001:01:002:0153 площею 0,28 га.

Позов обгрунтовує з посиланням на ті обставини, що на підставі Протоколу №1 зборів засновників ТОВ "АКВА-ДРАГО" від 15.02.2008р. у складі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, створено ТОВ "АКВА-ДРАГО" із статутним фондом в розмірі

1 000000,00 грн. Відповідно до Протоколу №1 та положень абз.3 п. 3.1. Статуту ТОВ "АКВА-ДРАГО" засновники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах засновницьких зобов"язань беруть участь у створенні статутного капіталу майновим внеском загальною вартістю 300000,00 грн. (по 150000,00 грн. кожний) у вигляді нерухомого майна - комплексу будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у статутному капіталі становлять по 15%.

Засновник ТОВ "АКВА_ДРАГО" ОСОБА_4 відповідно до протоколу №1 та абз.2 п.3.1 Статуту ТОВ "АКВА_ДРАГО" вніс майновий внесок у вигляді обладнання і устаткування на суму 350000,00 грн. та грошовий внесок -350000,00 грн., всього його майновий внесок склав 700000,00 грн., що становить 70% статутного капіталу Товариства.

За згодою засновників, досягнутою при створенні товариства, щодо необхідності проведення ремонтних робіт на об"єктах нерухомого майна, яке є внесками засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, здійснено ремонтні роботи з використанням коштів засновника ОСОБА_4 в сумі 350000,00 грн. Окрім того, засновником ОСОБА_4 внесено майнову частку на суму 350000,00 грн. у вигляді обладнання, яке розміщено в будівлях за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, здійснено невід"ємні покращення нерухомого майна, що передано засновниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час створення ТОВ "АКВА-ДРАГО".

Однак, засновник ОСОБА_1 уникає виконання в повному обсязі взятого на себе зобов"язання щодо здійснення реєстрації речових прав шляхом перереєстрації за ТОВ "АКВА-ДРАГО" власного майна, яке ним внесено як частка вартістю 150000,00 грн. до статутного капіталу.

Позивач обгрунтовує необхідність звернення за захистом порушеного права, яке полягає у зволіканні з боку відповідача з реєстрацією речового права за юридичною особою, посилаючись при цьому на норми ст. ст. 115, 117, 332 Цивільного кодексу України, ст. ст. 66, 88, 139, 140 Господарського кодексу України.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, згідно з яким заперечує позовні вимоги. Вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними. Вказує на те, що позивачем не подано документів на підтвердження виконання протоколу від 03.03.2008р. засновниками ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а саме, внесення ними своєї частки до статутного фонду у відповідності до протоколу. Зазначає також, що позивачем не подано жодного доказу на підтвердження ведення господарської діяльності товариства. Заявляє про пропуск позивачем передбаченої ст.267 Цивільного кодексу України позовної давності, оскільки статутний фонд товариства не був сформований протягом одного року з дня державної реєстрації товариства.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2017 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України витребувано від Хустської районної державної адміністрації належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи на об"єкт нерухомого майна за реєстраційним номером НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3, на підставі яких державним реєстратором Хустського районного управління юстиції ОСОБА_5 проведено реєстраційні дії з реєстрації права власності за ОСОБА_1; належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи на об"єкт нерухомого майна за реєстраційним номером НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_4, на підставі яких державним реєстратором Хустського районного управління юстиції ОСОБА_5 проведено реєстраційні дії з реєстрації права власності за ОСОБА_1, які зобов"язано подати не пізніше 04 квітня 2017р. Одночасно вказаною ухвалою суду в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду справи до 17.04.2017р.

Ухвалою господарського суду від 05.04.2017 розгляд справи відкладено на 18.04.2017 та повторно зобов"язано Хустську районну державну адміністрацію подати витребувані судом документи.

Однак, на вимогу суду Хустською державною адміністрацією витребувані документи на адресу господарського суду Закарпатської області не надіслано, будь-яких заяв чи клопотань із зазначенням про причини невиконання вимог суду не подано.

Уповноважений представник позивача для участі в судовому засіданні не з"явився. До початку даного судового засідання від представника позивача надійшло клопотання, згідно з яким просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв"язку з участю у судовому засіданні у Львівському апеляційному господарському суді. Окрім того, представником позивача подано заяву з наведеними додатковими поясненнями по справі.

Уповноважений представник відповідача заперечив проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Вважає, що справа підлягає розгляду по суті, з дотриманням при цьому встановленого нормами ГПК України строку розгляду справи. Додатково до письмового відзиву на позов просить долучити до справи клопотання, у якому наводить заперечення з урахуванням отриманої від позивача заяви про зміну предмету позову.

Третя особа не з"явилася для участі в судовому засіданні, заяв чи клопотань до початку судового засідання не подавала.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд вважає таким, що не підлягає задоволенню. У відповідності до вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви. У виняткових випадках строк вирішення спору за ухвалою суду може бути продовжено на 15 днів.

Враховуючи, що по даній справі сплив строк вирішення спору, який згідно ухвалою від 27.03.2017 було продовжено на 15 днів - до 17.04.17, суд констатує висновок про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. Окрім того, суд зазначає, що позивач, за обставин зайнятості його представника в іншому судовому процесі, не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). Відповідна правова позиція викладена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду по суті в даному судовому засіданні.

Розгляд справи по суті .

Уповноваженим представником відповідача заявлено про підтримання заперечень проти позову, які викладені у письмовому відзиві на позов та додатково наданих поясненнях.

Виходячи із аналізу та оцінки обставин, встановлених дослідженими в ході судового розгляду справи доказами, суд констатує такі висновки.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що 15.02.2008р. відбулися збори засновників ТОВ "АКВА-ДРАГО" у складі громадян ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, якими прийнято рішення, оформлене протоколом №1, про створення товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО" та про затвердження Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО". Одночасно зборами засновників прийнято рішення призначити ОСОБА_4 директором товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО".

За змістом Протоколу №1 від 15.02.2008р. при обговоренні питання про створення товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили про намір створити підприємство з основним видом діяльності - добування, розлив та реалізація мінеральної води у с.Забрідь, використати для цієї мети комплекс нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: с.Забрідь, вул. Джерельна, б/н, створити товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО" із статутним фондом 1000000 грн., внести вказане нерухоме майно як внесок до статутного фонду. ОСОБА_4 заявив про свою участь у товаристві із часткою у статутному фонді, яка становитиме 70%, у вигляді внеску грошових коштів в розмірі 350000,00 грн. та майна (обладнання, устаткування для розливу води) на таку ж суму.

Згідно Довідки АБ№102531 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (дата видачі довідки 16.04.2008) Хустською районною державною адміністрацією Закарпатської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО", і.к. 35355504, місцезнаходження: 90428, Закарпатська область, Хустський район, с.Забрідь, вулиця Джерельна, будинок б/н, про що вчинено реєстраційну дію 03.03.2008р. за №13211020000000471 та видано Свідоцтво Серія А01 №3401112 про державну реєстрацію юридичної особи. Дата внесення даних щодо суб"єкта до ЄДРПОУ - 16.04.2008р.

Відповідно до положень Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО" (зареєстровано 03.03.2008 за № 13211020000000471) товариство створено відповідно до законодавства України громадянами України (учасники Товариства): ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 (п.1.1).

У розділі 3 "Статутний фонд Товариства" передбачено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Учасників створено статутний фонд у розмірі 1000000,00 грн. у вигляді майнових та грошового внесків Учасників. В утворенні складеного капіталу (статутного фонду) беруть участь:

ОСОБА_4 - загальний розмір внеску складає 700000,00 грн., з них 350000,00 грн. - грошовими коштами, 3500000,00 грн. - у вигляді обладнання і устаткування для розливу мінеральної води. Частка у складеному капіталі - 70%;

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - майновий внесок загальною вартістю 300000,00 грн. (по 150000,00 грн. кожний) у вигляді нерухомого майна - комплексу будівель, що розташований за адресою: с.Забрідь Хустського району, вул.Джерельна, б/н, частки у складеному капіталі (статутному фонді) становлять по 15 %.

Встановлено, що формування статутного фонду може здійснюватись за рахунок матеріальних і нематеріальних цінностей, а також грошових коштів, і вноситься Учасниками протягом одного року з дня державної реєстрації Статуту Товариства. На момент державної реєстрації Товариства Учасники зобов"язані внести до статутного фонду не менше 50% розміру своїх внесків. Статутний фонд повинен бути сформований Учасниками повністю протягом одного року з моменту державної реєстрації Товариства.

ТОВ "АКВА-ДРАГО" звернулось з даним позовом, обгрунтовуючи необхідність захисту свого порушеного права у зв"язку з ухилянням з боку ОСОБА_1 від виконання в повному обсязі взятого на себе зобов"язання щодо здійснення державної реєстрації за ТОВ "АКВА-ДРАГО" речових прав на об"єкти нерухомого майна, яке ним внесено як частка у статутному фонді Товариства. Позивач стверджує, що зволікання відповідача із виконанням своїх засновницьких зобов"язань, невчинення дій щодо перереєстрації майна, яке як частка внесено ним до статутного капіталу Товариства, завдає шкоди Товариству, яким понесено витрати щодо покращення цього майна, однак при цьому Товариство не має повноважень розпоряджатись майном, яке за реєстраційними документами належить відповідачу.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, які вважає порушеними.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач самостійно обирає спосіб захисту, який визначається у відповідності до заявленого ним предмету позову. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Суд при вчиненні провадження у справі встановлює наявність підстав для захисту права позивача у відповідності до обраного ним способу захисту, про що зазначається у резолютивній частині рішення.

Під способами захисту цивільного права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом або договором, з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав.

Слід зазначити, що врегульовані згідно із законом способи захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів підлягають застосуванню при наявності конкретного факту порушення права та інтересу особи та спрямовані на забезпечення цій особі юридичної можливості реалізації свого права. Зокрема, встановлений згідно з законом спосіб захисту у вигляді примусового виконання обов"язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, абз.7 ч.2 ст.20 ГК України) застосовується при невиконанні зобов"язаною особою конкретного свого обов"язку, а отже відповідне право особи підлягає захисту шляхом присудження до виконання цього обов"язку.

При вирішенні спору суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також має визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР) визначено, що кожна особа має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, в т.ч. шляхом застосування передбачених законом заходів державного примусу.

В даному випадку спір стосується спонукання відповідача до виконання умов протоколу №1 від 15.02.2008р. зборів засновників ТОВ "АКВА-ДРАГО" та зобов"язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об"єкти нерухомого майна, яке відповідач зобов"язався внести як внесок до статутного фонду Товариства. Фактично спір між сторонами виник з приводу виконання відповідачем свого обов"язку щодо внесення до статутного фонду Товариства відповідної частки у вигляді майнового внеску - спірного нерухомого майна. Натомість позивач згідно з позовними вимогами конкретизацію такого обов"язку зводить до вчинення відповідачем дій щодо реєстрації за Товариством права власності на відповідні об"єкти нерухомого майна як внеску до статутного фонду.

Відносини між товариством з обмеженою відповідальністю та його учасниками щодо внесення ними своїх вкладів до статутного капіталу врегульовані, зокрема, згідно з ст. ст. 115, 117, 144 Цивільного кодексу України, ст. ст. 85, 86, 87, 88 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 12, 13, 52 Закону України "Про господарські товариства", а також регулюються статутами товариства, як актами локальної дії, які обов"язкові до виконання усіма учасниками товариства.

За змістом норм вищевказаних законодавчих актів, які в т.ч. числі були чинними на час створення ТОВ "АКВА-ДРАГО", врегульовано правовий режим майна, переданого як вклад до статутного (складеного) капіталу товариства, та передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу (ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України, ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства"). Відповідні положення містяться і у Статуті ТОВ "АКВА-ДРАГО" ( розділ 7).

Законодавством України імперативно визначено строк сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками товариства з обмеженою відповідальністю та врегульовано правові наслідки щодо дій товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого строку.

Так, у відповідності до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Отже, законодавчо встановлено, що формування учасниками статутного капіталу є їх юридичним обов"язком перед товариством. Разом з тим, у випадку невиконання такого обов"язку законом імперативно врегулювано настання певних правових наслідків , а саме, передбачено, що у випадках, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Можливість вчинення товариством дій, спрямованих на примусове виконання учасником товариства свого обов"язку щодо внесення вкладу до статутного капіталу, законом не передбачено.

Стосовно реєстрації речових прав товариства на майно, передане у власність товариства як внесок до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), слід зазначити наступне.

Чинним Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 553) у п.48 передбачено, що для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат"; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Таким чином, у випадку передачі об"єкту нерухомого майна як внеску до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, право власності товариства на цей об"єкт підлягає реєстрації за наявності відповідного пакету документів, зокрема, у спірному випадку, за наявності акту прийому-передачі відповідного майна до статутного фонду ТОВ "АКВА-ДРАГО". Слід при цьому зазначити, що відповідна реєстрація права власності на спірне майно, за наявності відповідних документів , може бути здійснена за заявою самого ТОВ "АКВА-ДРАГО" в особі уповноваженого представника, оскільки у випадку передачі майна до статутного фонду це Товариство можна вважати заявником в розумінні норм п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Виходячи з вищевикладених обгрунтувань, слід дійти висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права. Так, у випадку наявності документально підтвердженого факту здійснення відповідачем передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ "АКВА-ДРАГО", останнє, як набувач права власності на це майно (ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України, ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства") не позбавлено можливості самостійно вжити визначених законом заходів щодо реєстрації права власності на це майно. Однак, при невиконанні відповідачем обов"язку щодо здійснення внеску до статутного капіталу Товариства настають імперативно визначені законом наслідки (ст.52 Закону України "Про господарські товариства", ст.144 Цивільного кодексу України), серед яких не передбачено застосування примусового виконання обов"язку учасника товариства щодо перереєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна, яке підлягало внесенню до статутного капіталу.

Окрім того, констатуючи висновок про неналежно обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке вважає порушеним, з огляду на наведене відповідачем формулювання предмету позову: зобов"язання виконати засновницький договір, а саме: на виконання умов протоколу №1 зборів засновників ТОВ "АКВА-ДРАГО" від 15.02.2008р. зареєструвати за Товариством право власності на об"єкти нерухомого майна, суд вважає необхідним вказати на наступне.

Як слідує із фактичних обставин і матеріалів справи домовленість між учасниками ТОВ "АКВА-ДРАГО" - фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо створення Товариства оформлено Протоколом №1 від 15.02.2008р., тобто відповідний договір про створення товариства у письмовій формі не укладався.

За змістом норм ст.142 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку заснування товариства з обмеженою відповідальністю кількома особами ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.

Разом з тим, договір про заснування (створення) товариства з обмеженою відповідальністю не регулює відносин між учасниками товариства під час здійснення його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства. Відповідну правову позицію наведено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", п. 5.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від від 25 лютого 2016 року N 4 (із наступними змінами) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Відтак, після створення та державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ДРАГО" відносини між його учасниками, а також між учасниками та самим Товариства регулюються положеннями Статуту Товариства та відповідними нормами законодавства, про які судом зазначено вище. Таким чином, позовні вимоги про зобов"язання виконати засновницький договір, а саме - умови Протоколу №1 від 15.02.2008р., не є належним способом захисту прав позивача, які він вважає порушеними.

Окрім того, позовні вимоги про зобов"язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на спірні об"єкти нерухомого майна не відповідають встановленим законом способам захисту порушеного права через відсутність відповідного механізму примусу фізичної особи здійснити відповідну реєстрацію. Зокрема, реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення такої реєстрації віднесено до повноважень державного реєстратора. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 553) "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги слід визнати необгрунтованими. Обставини, про які зазначає позивач у додатково поданій заяві від 13.04.2017, а саме, стосовно витрат, понесених на проведення ремонтних робіт на спірних об"єктах нерухомого майна, не спростовують вищенаведених висновків суду щодо неналежно обраного позивачем способу захисту свого права, яке він вважає порушеним.

В задоволенні позову слід відмовити повністю.

Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності суд констатує наступне. Відповідно до регламентації норм гл.19 „Позовна давність" Цивільного кодексу України позовна давність це правовий інститут, який застосовується до вимог про захист порушеного права. Оскільки суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості, позовна давність за таких обставин застосуванню не підлягає.

Доводи відповідача, наведені у додатково поданому клопотанні від 17.04.17, суд до уваги не бере, оскільки такі стосуються заяви про зміну предмету позову, яка позивачем у даній справі в установленому порядку не подавалась.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами вирішення спору судові витрати по сплаті судового збору покладає на позивача.

Оскільки за результатами вирішення спору у задоволення позову відмовлено, заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.02.2017 по справі №907/97/17, відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 68 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.02.2017р. по справі №907/97/17.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 24.04.2017

Суддя Івашкович І.В.