Рішення

від 22.03.2017 по справі 910/19715/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2017Справа №910/19715/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоноткацька"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Міністерство юстиції України;

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

3) ОСОБА_1;

4) ОСОБА_2;

5) ОСОБА_3

про визнання права власності та витребування майна

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Різник О.О. (за довіреністю), Коломоєць М.І. (за довіреністю);

від відповідача: Потапов Є.П. (за довіреністю), Кучерук Л.В. (за довіреністю);

від третьої особи на стороні позивача-1: ОСОБА_8 (за довіреністю);

від третьої особи на стороні позивача-2: не з'явилися;

від третьої особи на стороні відповідача-3: не з'явилися;

від третьої особи на стороні відповідача-4: не з'явилися;

від третьої особи на стороні відповідача-5: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоноткацька", враховуючи зміну предмета позову, про визнання за позивачем права власності та витребовування від відповідача об'єкта нерухомого майна: нежилі приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,30 м 2

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року у справі №910/19715/15 (суддя Ковтун С.А.), позов задоволено повністю:

- визнано право власності публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112, код 20717958) на об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,30 кв.м.

- витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОТКАЦЬКА" (вул. Червоноткацька, 46, м. Київ, 02094, код 39660749) на користь публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112, код 20717958) об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,30 кв.м.

- стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОТКАЦЬКА" (вул. Червоноткацька, 46, м. Київ, 02094, код 39660749) до Державного бюджету України 73080 грн. судового збору.

- Вжиті ухвалою суду від 24.02.2016 року заходи забезпечення позову скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Отрюх Б.В., Гончаров С.А.) рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року у справі №910/19715/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 29.11.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Грека Б.М., судді: Малетича М.М., Могил С.К.) рішення Гсподарського суду міста Києва від 25.04.206 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року у справі №910/19715/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ (розпорядження керівника апарату від 08.12.2016 року №04-23/541) справу №910/19715/15 розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року розгляд справи призначено на 24.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року розгляд справи відкладено на 08.02.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року розгляд справи відкладено на 22.02.2017 року та витребувано у Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (02094, м.Київ, вул. ЧЕРВОНОТКАЦЬКА, буд. 46; код ЄДРПОУ 39660749), ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) оригінали для огляду та чіткі, читабельні, належним чином засвідчені копії наступних договорів:

- Договору банківського рахунку НОМЕР_3, укладеного 09.08.2011 року між Публічним акціонерним товаристврм "БГ БАНК" та ОСОБА_1;

- Договору банківського вкладу №ДФ-057727, укладеного 09.01.2014 року між Публічним акціонерним товаристврм "БГ БАНК" та ОСОБА_1;

- Договору банківського рахунку НОМЕР_4, укладеного 06.01.2012 року між Публічним акціонерним товаристврм "БГ БАНК" та ОСОБА_2.

У судовому засіданні 22.02.2017 року представники третіх осіб 1-5 не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 22.02.2017 року судом встановлено, що витребувані Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року докази знаходяться в матеріалах кримінального провадження №22015000000000006, внесеного до Єдиного державного реєстру розслідувань від 13 січня 2015 року, оскільки на підставі Ухвали слідчого сідді Шевченківського районного суду м. Києва №761/29774/15-к від 26.10.2016 були вилучені Старшим слідчим в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління СБ України полковником юстиції С.Копачинським.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 року розгляд справи відкладено на 15.03.2017 року та витребувано у Старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління СБ України полковника юстиції С.Копачинського належним чином завірені копії наступних документів:

- Договору банківського рахунку НОМЕР_3, укладеного 09.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" та ОСОБА_1;

- Договору банківського вкладу №ДФ-057727, укладеного 09.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" та ОСОБА_1;

- Договору банківського рахунку НОМЕР_4, укладеного 06.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" та ОСОБА_2.

13.03.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від Головного управління СБ України надійшли документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 року.

В судовому засіданні 15.03.2017 року оголошено перерву до 22.03.2017 року.

В судове засідання 22.03.2017 року представники третьої особи-2, третьої особи-3, третьої особи-4 та третьої особи-5 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.03.2017 року представники позивача та третьої особи-1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 22.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" (далі по тексту - позивач, іпотекодавець, ПАТ "БГ БАНК"), ОСОБА_1 (далі по тексту - іпотекодержатель 1, третя особа-3) та ОСОБА_2 (далі по тексту - іпотекодержатель 2, третя особа-4) укладено Договір наступної іпотеки (далі по тексту - Договір наступної іпотеки), предметом якого є забезпечення належного виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержетелів, що випливають (та/або випливатимуть) з:

1) договору банківського рахунку № НОМЕР_5, укладеного 09.08.2011р. між іпотекодавцем та іпотекодержателем 1, строк виконання: 12.01.2015р.(основний договір-1);

2) договору банківського вкладу №ДФ-0577027, укладеного 09.01.2014р. між іпотекодавцем та іпотекодержателем 1, строк виконання: 12.01.2015р. (основний договір 2);

3) договору банківського рахунку НОМЕР_4, укладеного 06.01.2012р. між іпотекодавцем та іпотекодержателем 2, строк виконання: 12.01.2015 (основний договір 3);

- щодо повернення іпотекодавцем іпотекодержателям сум в розмірі:

а) 328 818,10 доларів США, еквіваленту 4259046,38 грн. за основним договором 1;

б) 8 000 000,00 грн. за основним договором 2;

в) 4 617 690,62 грн. за основним договором 3;

г) загальна сума зобов'язань складає 16 876 737,00 грн.;

д) сторони домовилися, що загальний строк виконання зобов'язань за основними договорами рахується: 12.01.2015.

Відповідно до п. 1.7 Договору наступної іпотеки, в забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договорами банківських рахунків та договором банківського вкладу, позивач надав в іпотеку належне йому на праві власності таке нерухоме майно: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") загальною площею 13491,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, вартістю 96462795,00 грн..

На момент укладення Договору наступної іпотеки нерухоме майно було власністю позивача, що сторонами визнається, а тому, в силу ч. 1 ст. 35 ГПК України, не підлягає доказуванню.

27.11.2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 № 745 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 № 131 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ БАНК", згідно з яким з 28.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "БГ БАНК" строком на три місяці з 28.11.2014 по 27.02.2015.

27.02.2015 року відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "БГ БАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 27.02.2015 №43 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (далі - ПАТ "БГ БАНК") та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_10 строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016 включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

А тому, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи із змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку), у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

На уповноважену особу Фонду покладено обов'язок забезпечити збереження активів та документації банку (ч. 1 ст. 38 Закону), який здійснюється шляхом перевірки протягом дії тимчасової адміністрації правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Повідомлення про нікчемність Договору наступної іпотеки від 12.12.2014 року мотивовані тим, що спірний Договір є нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент направлення зазначеного повідомлення) було зазначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

У свою чергу, п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент направлення зазначеного повідомлення) вказано, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу положень Закону України "Про іпотеку" випливає, що предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні виключно іпотекодавця, а іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при укладенні спірного Договору наступної іпотеки ПАТ "БГ Банк" не відмовлявся від належних йому майнових прав, оскільки нерухоме майно залишалося у користуванні та володінні останнього, банк лише передав їх заставодержателям в якості забезпечення належного виконання своїх зобов'язань з повернення коштів за основними договорами, а тому підстави визнавати Договір наступної іпотеки нікчемним на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як про це зазначено в письмових поясненнях Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.09.2016.

Щодо посилань на нікчемність Договору наступної іпотеки на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд зазначає наступне.

Положення пункту 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обумовлює нікчемність правочину необхідністю доведення зацікавленою особою наявності в діях учасників правочину мети у вигляді надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що майно банку, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

При цьому Договір наступної іпотеки не встановлює порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в разі введення тимчасової адміністрації в банку, а лише містить вказівку, що іпотекодержателі "набувають права" звернути стягнення на заставлене майно. Порядок звернення стягнення на заставне майно банку, в якому введено тимчасову адміністрацію, встановлено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи, що Договір наступної іпотеки був укладений за місяць до введення в банку тимчасової адміністрації, у період коли заставодержателі мали право та можливість задовольнити свої вимоги до позивача шляхом безпосереднього звернення для отримання або перерахування коштів, для застосування до спірних правовідносин положень п. 7 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону позивач має довести, що метою укладення Договору наступної іпотеки було надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Враховуючи обставини справи, метою укладення Договору наступної іпотеки могло бути забезпечення уникнення відтоку готівкових та безготівкових коштів з рахунків банку так і інші цілі не заборонені законом.

А так, як матеріали справи не містять доказів, що метою укладення Договору наступної іпотеки було саме надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, суд зазначає, що нікчемність Договору наступної іпотеки від 30.10.2014 укладеного між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є недоведеною.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2015 на підставі Договору наступної іпотеки проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") загальною площею 13491,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірне майно було передано у власність ТОВ "ЧЕРВОНОТКАЦЬКА" (право власності зареєстровано за позивачем 15.05.2015р.) шляхом внесення його у статутний капітал товариства. Набуття спірного майна відповідачем мало місце на платній основі, що визнає сам відповідач, оскільки носить компенсаторний характер.

Враховуючи, що факт нікчемності Договору наступної іпотеки є недоведеним, суд дійшов висновку, що підстави для витребування майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНОТКАЦЬКА" та визнання за Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" права власності на об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,30 кв.м. відсутні.

Суд також звертає увагу, що позивач у своїх додаткових пояснення від 15.03.2017 року стверджує що Іпотекодержатель-1, Іпотекодержатель - 2 не надали Позивачу розрахунковий документ відповідно до якого Позивач зобов'язаний перерахувати чи видати готівкою певну суму грошових коштів, однак з даним твердженням суд не погоджується виходячи із наступного.

03.12.2014р. за вхідним №08/6309 у приймальні Позивача зареєстрована Вимоги про усунення порушень (далі по тексту - Вимога-2) у тексті Вимоги про усунення порушень чітко зазначено що 18 листопада 2014 року ОСОБА_11 від іменні якої за довіреністю діє ОСОБА_12 відповідно до умов ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ (ПАКЕТ МУЛЬТИВАЛЮТНИЙ) від 06.01.2012 року (Основний договір - 3), ОСОБА_13 звернулась в банк із платіжним дорученням №17459 для того щоб, Позивач здійснив перерахування грошових коштів з поточного рахунку в ОСОБА_2 на власний рахунок ОСОБА_1 відкритий у ПАТ БОГУСЛАВ .

Зазначене вище платіжне доручення Банком не виконано та повернуто не було, це підтверджується текстом Вимоги-2, суд звертає увагу на те, що Позивач у своїй позовній заяві підтверджує та не заперечує у всіх своїх додаткових поясненнях, які подавав протягом усього періоду розгляду даної справи, що станом на 28 січня 2015 року, мав заборгованість перед ОСОБА_2

Також Позивач не заперечує той факт що Вимога була отримана 03.12.2014 року, не надав жодної письмової відповіді та будь-якого заперечення чи відмови виконання Вимоги-2, якщо вважав її такою що не відповідає вимогам чинного законодавства України маючи на це 57 календарних днів до дня державної реєстрації права власності нерухомого майна за ОСОБА_2

03.12.2014 року за вхідним № 08/6308 у приймальні Позивача зареєстрована Вимоги про усунення порушень (далі по тексту - Вимога-1) у тексті Вимоги про усунення порушень зазначено що 18.11.2014 року ОСОБА_1 від іменні якого за довіреністю діє ОСОБА_12 відповідно до умов ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ (ПАКЕТ МУЛЬТИВАЛЮТНЫЙ) від 09.08.2011 року (Основний договір - 1), ОСОБА_12 звернулась в банк із платіжним дорученням в іноземній валюті та банківських металах №1 для того щоб, Позивач здійснив перерахування грошових коштів з поточного рахунку в іноземній валюті ОСОБА_1 на власний рахунок в іноземній валюті ОСОБА_1 відкритий у іншому банку. Зазначене вище платіжне доручення не виконано та повернуто не було.

Суд звертає увагу на те, що у тексті Вимоги-1 зазначено, що ОСОБА_1 від іменні якого за довіреністю діє ОСОБА_12 на виконання умов ДОГОВОРУ №ДФ-057727 БАНКІВСЬКОГОГ ВКЛАДУ (ДЕПОЗИТУ) (Вклад класичний без права поповнення зі сплатою процентів в кінці строку) від 09.01.2014 року (Основний договір - 2), ОСОБА_12 звернулась 17.11.2014 року із заявою в Банк про дострокове повернення депозиту та нарахування відсотків у повній сумі не пізніше 26 листопада 2014 року.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи є належні та допустимі докази які підтверджують, що ОСОБА_1 звертався із заявою про дострокове повернення коштів згідно умов Основного договору-2 в Банк 17.11.2014 року а саме: Лист про результати розгляду заяви вих. № 12/01/01-3795 від 10.12.2014 року (далі по тексту - Лист вих. №12/01/01-3795 від 10.12.2014 року) який Позивач долучив до своєї позовної заяви пунктом 25 у переліку доданих документів до Позову, відповідно до тексту якого вбачається та є посилання на заяву ОСОБА_1 та дату коли ПАТ БГ БАНК отримав такого Листа.

Відтак, враховуючи все вище викладене суд звертає увагу на те, що належними та допустимими доказами підтверджено що Банк 17.11.2014 року отримав Заяву про дострокове повернення депозиту та нарахування відсотків у повній сумі та 18.11.2014 року платіжне дорученням в іноземній валюті та банківських металах №1 від ОСОБА_1 та згідно тексту Вимоги-2, зазначено що ОСОБА_12 від імені ОСОБА_2 звернулась в банк із платіжним дорученням № 17459 для того щоб, Банк здійснив перерахування грошових коштів з поточного рахунку в ОСОБА_2 на власний рахунок ОСОБА_2 відкритий у ПАТ БОГУСЛАВ .

Отже, із наявних матеріалів справи встановлено та підтверджено що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дотримались усіх умов та строків Основного договору-1, Основного договору-2 та Основного договору-3 для того щоб Банк виконав свої зобов'язання за умовами вищезазначених Договорів.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, яке відбулося під час дії тимчасової адміністрації Банку, є задоволенням вимог Іпотекодержателів за основним зобов'язанням відповідно до положень Договору наступної іпотеки, із застосуванням процедури, визначеної Законом України Про іпотеку .

На виконання п. 3.4 Договору наступної іпотеки, Іпотекодержатель-1 та Іпотекодержатель-2 звернулися до Позивача з Вимогою-1 та Вимогою-2, про усунення порушень Основних договорів, на забезпечення виконання яких укладено Договір наступної іпотеки, і які були отримані Позивачем 03.12.2015 року відповідно.

Оскільки, Позивач не усунув порушення умов Основних договорів та не надав жодної письмової відповіді та будь якого заперечення чи відмови виконання Вимоги-2, якщо вважав її такою що не відповідає вимогам чинного законодавства України маючи на це 57 (п'ятдесят сім) календарних днів до дня державної реєстрації права власності нерухомого майна за Іпотекдержателем -1 та Іпотекодержателем-2. Це підтверджує той факт що Іпотекодержателі правомірно скористались правом на позасудове урегулювання спору та 28.01.2015 року звернули стягнення на Предмет іпотеки у зв'язку з порушенням умов Основних договорів, на забезпечення виконання яких було укладено Договір наступної іпотеки.

В свою чергу, у позовній заяві Позивач заявляє, що на виконання п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ БГ БАНК надіслала Іпотекодержателям Повідомлення вих. № 01/01-3832 від 12 грудня 2014 року про нікчемність Договору наступної іпотеки.

При цьому, протягом усього розгляду даної справи Позивач не довів та не надав докази про те, що Іпотекодержателі отримували зазначене повідомлення, ні будь-які інші повідомлення про нікчемність Договору наступної іпотеки не отримували, докази такого отримання відсутні у матеріалах справи.

Більше того, Іпотекодержателі також не отримували жодних повідомлень чи листів про введення у ПАТ БГ БАНК тимчасової адміністрації. Тобто, станом на дату звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки - 28.01.2015 року, ні Іпотекодержатель-1, ні Іпотекодержатель-2 не були повідомлені про введення тимчасової адміністрації у Позивача, а тому діяли правомірно з додержанням вимог законодавства, що регулює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд враховує те, що Постановою Вищого господарського суду України від 29 листопада 2016 року у справі за № 910/19715/15, встановлено, що правовідносини які виникли між Іпотекодержателем-1 і Іпотекодержателем-2 з Банком регулюються виключно Законом України Про іпотеку .

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що не існує правових підстав нікчемності Договору наступної іпотеки, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та не існує правових підстав для застосування наслідків нікчемного правочину до правовідносин між Позивачем та Відповідачем.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю .

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (04112, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 48; код ЄДРПОУ 20717958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОТКАЦЬКА" (02094, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОТКАЦЬКА, будинок 46; код ЄДРПОУ 39660749) 80 388 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.04.2017 року.