Рішення

від 18.04.2017 по справі 911/491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2017 р. Справа № 911/491/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос-Логістікс", 69037, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 41-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський завод класичних вин", 97400, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Виноградна, будинок 11

про визнання відсутнім права

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський завод класичних вин", 97400, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Виноградна, будинок 11

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос-Логістікс", 69037, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 41-А

про зобов'язання вчинити певні дії

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.03.2017;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.2017.

Суть спору: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кронос-Логістікс до Товариства з обмеженою відповідальністю Євпаторійський завод класичних вин про визнання відсутнім права на спонукання передати у володіння предмет застави за договором застави рухомого майна б/н від 02.02.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю Євпаторійський завод класичних вин звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кронос-Логістікс про зобов'язання передати у володіння предмет застави за договором застави рухомого майна б/н від 02.02.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кронос-Логістікс (далі - ТОВ Кронос-Логістікс ) в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, як вважає позивач, відповідно до приписів частини другої статті 585 Цивільного кодексу України та частини першої статті 16 Закону України Про заставу до моменту передання заставодавцем предмету застави заставодержателю договір застави є неукладеним, а тому у заставодержателя відсутнє право вимагати від заставодавця передання заставленого майна; що передання предмету застави є правом, а не обов'язком заставодавця та може бути реалізоване виключно за його власним бажанням.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євпаторійський завод класичних вин (далі - ТОВ Євпаторійський завод класичних вин ) з посиланням на статті 1, 9, 16, 44 Закону України Про заставу , статті 585, 572 Цивільного кодексу України, пункт 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/602 від 24.12.1999 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України Про заставу мотивований тим, що договір застави рухомого майна б/н від 02.02.2017 на умовах закладу набув чинності (є укладеним) з моменту його підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до повного виконання основного зобов'язання; і заставодержатель, не отримавши у володіння від заставодавця предмет застави, не може реалізувати свої права на задоволення грошових вимог за рахунок заставленого майна.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Кронос-Логістікс (Заставодавець) та ТОВ Євпаторійський завод класичних вин (Заставодержатель) укладений договір застави рухомого майна б/н від 02.02.2017 (далі Договір застави), відповідно до пункту 1.1 якого Заставодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу визначене у цьому Договорі рухоме майно. Сторони домовились, що даний Договір застави укладається на умовах закладу, за яким майно, що складає предмет застави, передається у володіння заставодержателя.

За умовою пункту 1.2 Договору застави заставою за цим Договором забезпечується виконання зобов'язань Заставодавця перед Заставодержателем (Основне зобов'язання), що випливає з наступних договорів:

- договору №01/03/13 від 01.03.2013 та договору №10-01/14 про відступлення права вимоги від 10.01.2014, за яким до Заставодержателя перейшло право грошової вимоги до Заставодавця в сумі 26348732,10грн, з яких: 11402642,53грн - основна сума боргу, 3420792,76грн - сума штрафу за порушення строку оплати за товар, 11525296,81грн - сума інфляційних нарахувань за порушення строку оплати за товар відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

- договору №1/12 від 01.09.2012 та договору №12-01/14 про відступлення права вимоги від 12.01.2014, за яким до Заставодержателя перейшло право грошової вимоги до Заставодавця в сумі 74934009,62грн, з яких: 32428343,11грн - основна сума боргу, 9728502,93грн - сума штрафу за порушення строку оплати за товар, 32777163,58грн - сума інфляційних нарахувань за порушення строку оплати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

- договору №41ев від 16.08.2010 та договору №11-0/14 про відступлення права вимоги від 11.01.2014, за яким до Заставодержателя перейшло право грошової вимоги до Заставодавця в сумі 38462707,58грн, з яких: 16645070,57грн - основна сума боргу, 4993521,17грн - сума штрафу за порушення строку оплати за товар, 16824115,84грн - сума інфляційних нарахувань за порушення строку оплати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

- договору про переведення боргу від 18.01.2016, за яким до Заставодавця перейшли обов'язки зі сплати грошових коштів Заставодержателю за договором №08/07/14-1 від 08.07.2014 в сумі 10513042,20грн, з яких: 7255914,92грн - основна сума боргу, 2432912,24грн - сума пені за порушення строку оплати за товар, 824215,04грн - сума інфляційних нарахувань за порушення строку оплати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.3 Договору застави за рахунок предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, а саме:

- вимоги за Основним зобов'язанням, що визначені на час виконання цих вимог, включаючи сплату процентів, індексу інфляції, комісії, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого договором(ами), з якого(их) виникає Основне зобов'язання; інші платежі на користь Заставодержателя, передбачені договором(ами), з якого(их) випливає Основне зобов'язання;

- вимоги щодо відшкодування витрат на утримання та збереження предмету застави; витрати на страхування предмету застави (якщо Заставодержатель поніс такі витрати); збитки, завдані порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням, зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), на оформлення права власності Заставодержателя на предмет застави (якщо Заставодержатель вирішить залишити предмет застави у своїй власності), на організацію продажу предмету застави (якщо Заставодержатель вирішить здійснити продаж предмету застави від свого імені), на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо; витрати у зв'язку з конвертацією коштів, отриманих в результаті реалізації предмету застави, у валюту Основного зобов'язання; інші документально підтверджені втрати Заставодержателя, якщо вони будуть мати місце.

Предметом застави згідно статті 2 Договору застави є рухоме майно, перелік якого визначений у відповідному додатку до даного Договору застави, який є його невідємною частиною. Предметом застави є як все рухоме майно в цілому, так і будь-яка його частина. Предметом застави також є всі здійснені поліпшення рухомого майна після передачі його у заставу за цим Договором. Застава, яка виникає в силу цього Договору, охоплює приналежності рухомого майна та його складові. До складу предмету застави входить майно, приєднане Заставодавцем до головної речі, що є предметом застави, після передачі її в заставу за цим Договором. Право застави поширюється на предмет застави разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до предмету застави.

Пунктом 3.3 Договору застави сторони встановили, що предмет застави передається у володіння Заставодержателя протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами даного Договору. Місцем передання предмету застави у володіння Заставодержателя є складські приміщення Заставодавця.

Відповідно до пункту 3.7 Договору застави якщо до предмету застави відносяться алкогольні напої, Заставодержатель зобов'язується після отримання заставленого майна здійснювати його зберігання у спеціальних місцях зберігання, внесених у Єдиний державний реєстр місць зберігання алкогольних напоїв відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Відповідальність за зберігання алкогольних напоїв, що входять до предмету застави, у спеціальних місцях зберігання несе Заставодержатель.

У Додатку №1 до Договору застави рухомого майна від 02.02.2017 ТОВ Кронос-Логістікс та ТОВ Євпаторійський завод класичних вин визначили перелік майна (алкогольні напої), що є предметом застави.

До матеріалів справи надана копія цього Додатку №1 на 55 аркушах (друк з обох сторін).

Згідно пункту 8.6 Договору застави цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками Заставодержателя, Заставодавця та діє до повного виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що ТОВ Євпаторійський завод класичних вин , місцем реєстрації якого є: 97400, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Виноградна, будинок 11, має відокремлений підрозділ Київську філію ТОВ Євпаторійський завод класичних вин , код 41264902, за адресою:01001, м.Київ, Печерський район, Спортивна площа, будинок 1-А, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.04.2017.

Відповідно до договору оренди від 26.12.2016 ТОВ Євпаторійський завод класичних вин орендує у ТОВ Горобина нежитлове приміщення загальною площею 541,1кв.м, що знаходиться за адресою: Сумська область, м.Ромни, вул.Гетьмана Мазепи, 3-А, яке внесене у Єдиний державний реєстр місць зберігання алкогольних напоїв відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Договір діє протягом 12 місяців. Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди приміщення на новий термін у визначеному законом порядку.

Таким чином, ТОВ Євпаторійський завод класичних вин має у своїй структурі відокремлений підрозділ і складські приміщення, придатні для зберігання алкогольних напоїв, на підконтрольній Україні території.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України Про заставу застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно статті 9 Закону України Про заставу законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Частиною першою статті 16 цього Закону встановлено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Частиною другою статті 575 Цивільного кодексу України визначено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Відповідно до статті 44 Закону України Про заставу заклад - це застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Згідно статті 585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Таким чином, право застави полягає у можливості одержати заставодержателем задоволення своєї вимоги до боржника за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Договір застави рухомого майна б/н від 02.02.2017 між позивачем і відповідачем укладений на основі вільного волевиявлення сторін.

Умова пункту 3.3 Договору застави про те, що предмет застави передається у володіння Заставодержателя протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами даного Договору, є істотною умовою цього Договору.

Пунктом 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/602 від 24.12.1999 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України Про заставу до господарських судів доведена позиція господарського суду касаційної інстанції щодо того, що володіння заставленим майном можуть здійснювати на підставі закону чи договору заставодавець, заставодержатель або третя особа (стаття 9 Закону). Якщо заставодавець всупереч вимогам закону чи договору не передасть предмет застави у володіння заставодержателю, наприклад, у разі закладу (стаття 44 Закону), заставодержатель вправі звернутися з позовом про передачу заставленого майна у його володіння незалежно від настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Докази виконання ТОВ Кронос-Логістікс договірних зобов'язань, визначених пунктом 3.3 Договору застави рухомого майна б/н від 02.02.2017 відсутні.

Посилання ТОВ Кронос-Логістікс на те, що передача предмету застави у володіння відповідача позбавить його можливості реалізувати товар, що входить до предмету застави, зокрема по договору поставки №01/12/15 від 01.12.2015, укладеному позивачем з приватним підприємством Оптвинторг , не спростовує доводи зустрічного позову.

Окрім того Договір застави передбачає можливість відчуження предмету застави Заставодавцем за наявності належним чином оформленої письмової згоди Заставодержателя, норми діючого законодавства не містять заборони на такі правочини Заставодавця, а вказаний договір поставки припинив свою дію 11.02.2017 і не містить жодних посилань на те, що предметом поставки є вказане у Договорі застави майно.

За таких обставин позовна вимога ТОВ Євпаторійський завод класичних вин про зобов'язання ТОВ Кронос-Логістікс передати у володіння ТОВ Євпаторійський завод класичних вин предмет застави на підставі Договору застави рухомого майна б/н від 02.02.2017 є правомірною і підлягає задоволенню.

Підстави для задоволення вимоги ТОВ Кронос-Логістікс за первісним позовом відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. У первісному позові відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Кронос-Логістікс (код 35628371) передати у володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Євпаторійський завод класичних вин (код 37388505) предмет застави на підставі договору застави рухомого майна б/н від 02.02.2017 згідно додатку №1 до договору застави рухомого майна б/н від 02.02.2017.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кронос-Логістікс (код 35628371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євпаторійський завод класичних вин (код 37388505) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене 24.04.2017.