Рішення

від 19.04.2017 по справі 915/183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 915/183/17

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 103-13/34 від 29.03.2017 року,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 01/04-17 від 03.04.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» ,

65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13 (ідентифікаційний код 04704790),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАСУ ЕНЕРГО» ,

54025, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код 32819923),

про стягнення грошових коштів у сумі 29 980,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАСУ ЕНЕРГО» про стягнення грошових коштів у сумі 29 980,04 грн. - неустойки, нарахованої у зв'язку з порушенням строків виконання робіт за договором № ВГЕ - 364 (підряд на виконання робіт) від 30.11.2015 року, з яких:

- 15 989,36 грн. - пеня,

- 13 990,68 грн. - штраф.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.04.2017 року.

04.04.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2017 року.

19.04.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення пені за період прострочення з 01.07.2016 року по 18.09.2016 року в сумі 15 989,36 грн.

У поданому суду відзиві (а.с. 82-84) зазначив наступне.

В процесі передпроектного обстеження та обговорення технічних рішень з фахівцями ДП «МТП «Южний» , була виявлена необхідність більш детального проектування окремих систем диспетчеризації, що потребувала додаткового поглибленого обстеження об'єктів контролю та додаткового часу на проектування, в результаті чого було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору та строк розробки документації робочого проектування за цим договором продовжено до 7 (семи) місяців з дати укладання Договору.

Таким чином підрядник повинен був виконати роботи за Договором у строк до 30.06.2016 року.

Відповідно до п. 6.1 Договору підрядник по завершенню виконання проектних робіт надав замовнику документацію робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП Южний»» . Робочий проект був переданий ДП «МТП Южний» 29.06.2016 року, що підтверджується Актом прийому - передачі від 29.06.2016 року (а.с. 93). З робочим проектом згідно п. 6.1 Договору були надані Акти виконаних робіт з розроблення робочого проекту. Розгляд документації та висування зауважень до проекту виконувалось замовником за власним регламентом, на швидкість виконання цього процесу ТОВ «ОАСУ Енерго» не мало жодного впливу. В результаті чого від ДП «МТП «Южний» було отримано лист № 4109/12/207/16 від 11.07.2016 року з переліком зауважень до робочого проекту (а.с. 94-95).

04 липня 2016 року було укладено Договір № 116284 з експертною організацією ТОВ «НВФ «Інпроект» на проведення експертизи кошторисної документації за робочим проектом: «Реконструкція системи Диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП Южний»» (а.с. 96-98).

Строк проведення експертизи за договором з ТОВ «НВФ Інпроект становить 15 календарних днів при умові надання в повному обсязі усіх необхідних даних, які необхідні для її проведення.

Відповідно до п 2.3 Договору підряду між ТОВ «ОАСУ Енерго» та ДП «МТП «Южний» ВГЕ-364 від 30.11.2015 року замовник зобов'язаний забезпечувати підрядника інформацією, необхідною для виконання робіт.

Під час проведення експертизи кошторисної документації виникли питання, без узгодження яких із замовником, подальше проведення експертизи стало неможливим: щодо узгодження необхідності врахування кошторису до проекту витрат на відрядження працівників підрядних організацій, про що ТОВ «ОАСУ Енерго» направило запит замовнику за вих. №14/07-16 від 19.07.2016 року, відповідь на який було отримано 29.07.2016 року (вих. № 4336/12/207/16 від 26.07.2016 року) (а.с. 102-103); щодо узгодження замовником проекту в інвесторській кошторисній документації витрат на матеріально-технічні ресурси, про що підрядником направлено запит вих. № 04/08-16 від 09.08.2016 року, відповідь на який було отримано листом вих. № 4827/12/207/16 від 19.08.2016 року (а.с. 104-111).

Отже відповіді на запити ТОВ «ОАСУ Енерго» замовник надавав недостатньо швидко, тому виконати експертизу у строки, які передбачалися Договором на проведення експертизи підрядник не зміг.

08 вересня 2016 року ТОВ «ОАСУ Енерго» передає ДП «МТП «Южний» робочий проект «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж» з Актом приймання робіт. В результаті чого сторонами підписано Акт отримання-передачі від 08.09.2017 року (а.с. 112), проте роботи замовником не прийняті.

13 вересня 2016 року підрядником було направлено лист вих. № 09/09-16 від 13.09.2016 року (а.с. 113), з яким надано повторно акти здавання - приймання робіт за договором, копію Експертного Звіту щодо розгляду кошторисної частини робочого проекту, в результаті чого 19 вересня 2016 року роботи були прийняті і підписано Акт № ОУ-100 здачі-приймання робіт за договором.

Враховуючи все вищевикладене, відповідач вважає, що прострочення строку виконання робіт за договором понад тридцять днів сталося не лише за вини підрядника, але і за вини замовника, оскільки останній затягував надання потрібної інформації для проведення експертизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.11.2015 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (ДП «МТП «Южний» , заявник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ОАСУ ЕНЕРГО» (підрядник, відповідач) укладений договір № ВГЕ - 364 (підряд на виконання робіт) (Договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язується на власний ризик виконати проектні роботи з розробки робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП «Южний» (роботи), а Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи (а.с. 10-15).

Відповідно до п. 2.1 Договору підрядник зобов'язаний, в тому числі, виконати документацію робочого проекту відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ; виконати експертизу документації робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП «Южний»» , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560; передати у власність замовника документацію робочого проекту за Актом здавання-приймання виконаних робіт у визначений цим Договором строк; передати у власність замовника позитивний експертний звіт щодо розгляду документації робочого проекту у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п. 2.3 Договору замовник зобов'язаний, в тому числі, прийняти від підрядника документацію робочого проекту за актом здавання-приймання виконаних робіт, якщо виконані роботи відповідають умовам Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк розробки документації робочого проекту за цим Договором становить 4 (чотири) місяці з дати укладання договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником за Актом здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.4 Договору замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення з внесенням відповідних змін до Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору при виникненні обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлений Договором строк, він може поставити перед Замовником питання про його перегляд. Рішення про перегляд строку оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору підрядник по завершенню виконання проектних робіт надає замовнику документацію робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП «Южний» , позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації, акт здавання-приймання виконаних робіт (в двох примірниках), в якому зазначається перелік виконаних робіт за договором, вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2016 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою № 1 до Договору строк розробки документації робочого проекту за цим договором продовжено до 7 (семи) місяців з дати укладання Договору (а.с. 32-34).

Таким чином, підрядник повинен був виконати роботи за Договором у строк до 30.06.2016 року.

Проте, згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-100 замовником роботи за Договором були виконанні лише 19.09.2016 року (а.с. 38), що свідчить про порушення строків виконання робіт на 80 днів.

Відповідно до п. 7.7 Договору, усі спори, що виникають з цього Договору, або пов'язані з ним, Сторони намагатимуться вирішувати шляхом переговорів. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи вищезазначене, 29.10.2016 року та 06.01.2017 року ДП «МТП «Южний» на юридичну та фактичну адресу відповідача відповідно було направлено претензію від 27.10.2016 року № 5875/12/102/16 на суму 29 980,04 грн. щодо прострочення виконання робіт за Договором (а.с. 39-46).

У відповіді на претензію (а.с. 47-48) відповідач зазначив, що прострочення виконання робіт сталося у зв'язку з тривалим процесом розгляду зауважень замовника до проекту, який був переданий позивачу ще 29.06.2016 року.

У зв'язку з відхиленням претензії позивач звернувся з даним позовом до суду.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення підрядником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.07.2016 року по 18.09.2016 року в сумі 15 989,36 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем за кожний день прострочення та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 5). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 15 989,36 грн. є обґрунтованою.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що розрахунок є арифметично вірним. Отже, вимога про стягнення штрафу в сумі 13 990,68 грн. (199 866,89 грн. х 7%) є обґрунтованою.

Заперечення відповідача щодо затягування позивачем надання необхідної інформації, що стало причиною пропуску строку виконання робіт, відхиляються судом з огляду на наступне.

Як зазначено вище, відповідно до п. 5.4 Договору замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення з внесенням відповідних змін до Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору при виникненні обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлений Договором строк, він може поставити перед Замовником питання про його перегляд. Рішення про перегляд строку оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Отже, відповідач міг скористатися правом на звернення до позивача з питанням про перегляд строків виконання робіт, проте своїм правом не скористався.

Враховуючи зміст відзиву відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору № ВГЕ - 364 (підряд на виконання робіт) від 30.11.2015 року, стягнення з відповідача штрафу та пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені до 8 000,00 грн. та розмір штрафу до 8 000,00 грн., тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, судом враховано, що встановлений ст. 231 ГК України розмір неустойки не може бути зменшений за погодженням сторін, однак не обмежує право суду в конкретному випадку скористатись приписами ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України. Пряма норма, яка б обмежувала право суду на зменшення неустойки, встановленої ст. 231 ГКУкраїни, відсутня, а, отже, враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за можливе зменшити нараховану неустойку.

Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАСУ ЕНЕРГО» (54025, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32819923, р/р 26006109958 в ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» , МФО 380805, ІПН 328199214038) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, ідентифікаційний код 04704790, р/р 26000010461614 в ПАТ «БАНК ВОСТОК» , м. Дніпро, МФО 307123):

- 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) - пені,

- 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) - штрафу,

- 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 24.04.2017 року.

Суддя В.О. Корицька