Постанова

від 01.06.2017 по справі 915/183/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р.Справа № 915/183/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів М.А. Мишкіної, І.Г. Філінюка,

при секретарі судового засідання - А.В.Земляк,

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2017р.

у справі №915/183/17

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

до Товариства з обмеженою відповідальність "ОАСУ ЕНЕРГО"

про стягнення 29 980,04грн.,

встановив:

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальність "ОАСУ ЕНЕРГО" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору №ВГЕ-364 від 30.11.2015р. (підряд на виконання робіт) в сумі 29 980,04 грн., з яких 15 989,36грн. пені за прострочення виконання робіт з розробки робочого проекту за вказаним договором та 13 990,68 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів.

У відзиві на позов відповідач визнав позовні вимоги частково та не заперечував проти стягнення пені за період прострочення зобов'язання з 01.07.2016 року по 18.09.2016 року в сумі 15 989,36 грн., у зв'язку з чим просив позов задовольнити частково в частині стягнення пені, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2017р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 8000грн. пені та 8000 грн. штрафу. В решті частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв'язку з простроченням відповідачем строків виконання робіт за договором №ВГЕ-364 від 30.11.2015р. позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 15 989,36 грн. та штраф в сумі 13 990,68 грн. При цьому суд на підставі ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України зменшив їх розмір, стягнувши з відповідача на користь позивача 8000грн. пені та 8000грн. штрафу.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, скаржник послався на те, що відповідач до суду першої інстанції не заявляв клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій з обґрунтуванням наявності підстав для такого зменшення та, відповідно, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності об'єктивних причин (в тому числі з важкого матеріального становища), які б перешкоджали йому сплатити суму нарахованих штрафних санкцій. Між сторонами склалися договірні правовідносини, в яких відповідач порушив свої зобов'язання, а тому має нести передбачену договором відповідальність, зокрема, щодо сплати неустойки.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

30.11.2015р. між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю (підрядник) укладено договір №ВГЕ- 364 (підряд на виконання робіт), відповідно до п. 1.1 якого підрядник в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується на власний ризик виконати проектні роботи з розробки робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП «Южний» (роботи), а замовник зобов'язується оплатити виконані роботи (а.с. 10-15).

Пунктом 2.1 сторони погодили, що підрядник зобов'язаний, в тому числі, виконати документацію робочого проекту відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ; виконати експертизу документації робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП «Южний» , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560; передати у власність замовника документацію робочого проекту за актом здавання-приймання виконаних робіт у визначений цим договором строк; передати у власність замовника позитивний експертний звіт щодо розгляду документації робочого проекту у визначений цим Договором строк.

Згідно з пунктом 2.3 замовник зобов'язаний, в тому числі, прийняти від підрядника документацію робочого проекту за актом здавання-приймання виконаних робіт, якщо виконані роботи відповідають умовам договору.

Умовами пункту 5.1 договору визначено, що строк розробки документації робочого проекту за цим договором становить 4 (чотири) місяці з дати укладання договору.

Датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником за актом здавання-приймання виконаних робіт (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.4 замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення з внесенням відповідних змін до договору.

При виникненні обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлений договором строк, він може поставити перед замовником питання про його перегляд. Рішення про перегляд строку оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до договору (п. 5.5 договору).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що підрядник по завершенню виконання проектних робіт надає замовнику документацію робочого проекту «Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП «МТП «Южний» , позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації, акт здавання-приймання виконаних робіт (в двох примірниках), в якому зазначається перелік виконаних робіт за договором, вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 7.2 договору за порушення підрядником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2016 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).

Сторони додатковою угодою №1 до договору продовжили строк розробки документації робочого проекту за договором до 7 (семи) місяців з дати укладання договору (а.с. 32-34).

Отже, за умовами договору та додаткової угоди до нього, строк виконання робіт за договором до 30.06.2016р.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-100 роботи відповідачем виконанні 19.09.2016р. , тобто з порушенням строків виконання робіт на 80 днів, у зв'язку з чим позивач 29.10.2016 р. та 06.01.2017р. звернувся до відповідача з претензіями на суму 29 980,04 грн. щодо прострочення виконання робіт за договором (а.с. 39-46).

У відповідь на претензію від 20.01.2017р. відповідач зазначив, що прострочення виконання робіт сталося у зв'язку з тривалим процесом розгляду зауважень замовника до проекту, який був переданий позивачу ще 29.06.2016 року.

Відповідач кошти за прострочення виконання зобов'язання не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання робіт на 80 днів пеню за період з 01.07.2016р. по 18.09.2016 в розмірі 15 989,36 грн. та штраф у розмірі 7% від суми вартості робіт на загальну суму 13 990,68 грн.

Наявний у справі розрахунок зазначених сум відповідає умовам договору, чинному законодавству та відповідачем не спростований як в цілому, так і за його складовими.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності нарахування пені та штрафу.

При цьому, місцевим господарським судом з посиланням на ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшено розмір штрафних санкцій.

Дійсно деякі норми ЦК України, ГК України та ГПК України передбачають можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню. Однак, таке зменшення можливе лише при наявності певних обставин.

Так, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України надає суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина третя ст.551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою ст.233 ГК України також встановлено таку можливість. Але, згідно з приписами цієї статті при зменшення розміру неустойки повинно бути взяти до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Висновок суду про те, що позивач (замовник) надав відповідачу (підряднику) недостатньо швидко відповіді на запити, тому виконати експертизу у строки, які були встановлені договором на проведення експертизи підрядник не зміг, внаслідок чого прострочення строку виконання робіт за договором понад тридцять днів сталося не лише з вини підрядника, але і за вини замовника, у зв'язку з чим, суд першої інстанції зменшив розмір пені і штрафу, апеляційна інстанція вважає помилковим, виходячи із наступного.

Як було зазначено вище, сторони уклали 13.05.2016р. додаткову угоду №1 до договору від 30.11.2015р., п.5.1 якої визначили, що строк розробки документації робочого проекту за цим договором становить сім місяців з дати укладення договору, тобто до 30.06.2016р.

Відповідач надав проект порту 29.06.2016р.

11.07.2016р. порт надіслав ТОВ "ОАСУ ЕНЕРГО" перелік зауважень до робочого проекту.

04.07.2016р. ТОВ "ОАСУ ЕНЕРГО" уклало з експертною установою договір на проведення експертизи кошторисної документації за робочим проектом.

Для узгодження питань з підготовки робочого проекту відповідач надсилав запити №14/07-16 від 19.07.16р. і №04/08-16 від 09.08.16р., відповіді на які отримав відповідно 29.07.16р. та 19.08.16р. (а.с102-111).

Отже, всі дії по узгодженню робочого проекту відповідач здійснював вже поза межами встановленого договору строку. Відповіді на свої запити він отримував вчасно, а не недостатньо швидко, як зазначив суд першої інстанції.

Належним чином робочий проект був здан відповідачем і прийнятий позивачем 19.09.2016р. з підписанням акту (а.с.114).

Таким чином, прострочення ТОВ "ОАСУ ЕНЕРГО" на 80 днів виконання проектних робіт з розробки робочого проекту "Реконструкція системи диспетчеризації інженерних мереж ДП "МТП "Южний" сталося не з вини порту.

Також з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач не заявляв клопотань про зменшення штрафних санкцій з обґрунтуванням наявності підстав для такого зменшення. В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності об'єктивних причин (в тому числі важкого матеріального становища), які б перешкоджали йому сплатити суму нарахованих штрафних санкцій.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що у місцевого суду не було правових підстав для зменшення стягнення пені та штрафу в порядку ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, а відтак оскаржене рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсягу.

Керуючись ст.ст. 99,103-105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2017р.у справі №915/183/17 скасувати в частині зменшення пені і штрафу, в іншій частині -рішення суду залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в слідуючій редакції:

"1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ "ОАСУ ЕНЕРГО" на користь ДП "Морський торговельний порт "Южний" 29980 грн.04 коп., з яких 15989 грн.36 коп. пені і 13990 грн.68 коп. штрафу.

3. Стягнути з ТОВ "ОАСУ ЕНЕРГО" на користь ДП "Морський торговельний порт "Южний" судовий збір 1600 грн.".

Стягнути з ТОВ "ОАСУ ЕНЕРГО" на користь ДП "Морський торговельний порт "Южний" судовий збір за апеляційний перегляд справи 1760грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 02.06.2017

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя І.Г. Філінюк