Рішення

від 20.04.2017 по справі 925/355/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2017 р.                                        Справа № 925/355/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

до державного підприємства "Черкаське будівельно – монтажне управління"

про стягнення 72922 грн. 14 коп.,

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 14.04.2017, ОСОБА_2 за довіреністю від 14.04.2017;

від відповідача: не з’явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до державного підприємства "Черкаське будівельно – монтажне управління" про стягнення 72922 грн. 14 коп. заборгованості за договором надання послуг від 18.08.2015 №160, у тому числі: 67000 грн. основного боргу за надані послуги, 5092 грн. інфляційних нарахувань та 830 грн. 14 коп. 3% річних.

У позові позивач також просить господарський суд покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за укладеним між сторонами договором надання послуг від 18.08.2015 № 160 щодо оплати наданих позивачем відповідачу у період з 18 серпня по 11 листопада 2015 року послуг екскаватора.

Ухвалою від 28.03.2017 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд на 09 год. 00 хв. 20.04.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.04.2017 представники позивача позов підтримали з вказаних у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, призначеного ухвалою від 28.03.2017 на 09 год. 00 хв. 20.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 31.03.2017 поштового відправлення з вказаною ухвалою. Проте представник відповідача у це судове засідання не з’явився і не повідомив господарський суд про причини нез’явлення.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2015 року державне підприємство "Черкаське будівельно – монтажне управління" (далі – відповідач або замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант" (далі – позивач або виконавець) уклали між собою договір № 160 про надання послуг (а. с. 9, далі – Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору виконавець зобов’язався надавати за плату послуги екскаватора 3322, а замовник зобов’язався оплачувати надані послуги.

Строк оплати послуг сторони у Договорі не передбачили.

На виконання Договору у період з серпня по листопад 2015 року позивач надав відповідачу послуги екскаватора 3322 на загальну суму 82750 грн. грн. 68 коп., що підтверджується підписаними представниками обох сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) і відповідними рахунками-фактурами позивача на оплату послуг (а. с. 10-53).

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу за надані ним за цим Договором послуги лише 15730 грн., у тому числі: 4350 грн. за платіжними дорученнями від 21.08.2015 №496 (а. с. 54), 6380 грн. за платіжним дорученням від 31.08.2015 № 507 (а. с. 55) і 5000 грн. за платіжним дорученням від 30.09.2015 №566 (а. с. 56).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім на виконання Договору послуги становить 67020 грн. (82750 грн. – 15730 грн.), проте позивач в позові просить стягнути з відповідача на свою користь лише 67000 грн. основного боргу, що є його правом.

01 жовтня 2016 року позивач надіслав відповідачу цінним листом письмову вимогу від 26.09.2016 №59 (а. с. 57) про сплату боргу за надані за Договором послуги у сумі 67000 грн.

Згідно з поштовим повідомленням про вручення цінного листа відповідачу (а. с. 61) останній одержав письмову вимогу позивача від 26.09.2016 №59 04.10.2016 і залишив її без задоволення та відповіді.

За період прострочення оплати відповідачем наданих позивачем послуг з 01.10.2016 по 28.02.2017 позивач на суму заборгованості - 67000 грн. нарахував відповідачу до сплати передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 5092 грн. і 3% річних у сумі 830 грн. 14 коп.

На день прийняття господарським судом цього відповідач суму основного боргу у розмірі 67000 грн. та нараховані позивачем інфляційні нарахування у сумі 5092 грн. і 3% річних у сумі 830 грн. 14 коп. не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до с. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі яЯкщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб’єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов таких висновків.

Укладений між сторонами Договір за змістом зобов’язань сторін є договором про надання послуг, з якого у відповідача виникло господарське зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг екскаватора 3322.

Оскільки строк оплати послуг не був передбачений Договором чи іншою угодою сторін, то відповідач відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України повинен був оплатити надані позивачем послуги протягом семи днів з дня одержання ним письмової вимоги позивача від 26.09.2016 №59 про оплату послуг, тобто у період по 11.10.2016 включно.

Відповідач не виконав належним чином своє зобов‘язання за Договором щодо своєчасної і повної оплати наданих йому позивачем послуг у сумі 67020 грн. і тим самим порушив права позивача на своєчасне одержання цієї суми коштів.

Отож позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати присудження виконання вказаного зобов’язання відповідача в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь боргу у сумі 67000 грн., а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Сума інфляційних за період прострочення у сплаті боргу у розмірі 67000 грн. з жовтня 2016 року по лютий 2017 року становить 5240 грн. 28 коп., однак позивач в позові просить стягнути з відповідача на свою користь лише 5092 грн. інфляційних нарахувань, що є його правом.

Як зазначено вище відповідач мав оплатити надані позивачем послуги у строк по 11.10.2016 включно, тому прострочення в оплаті відповідачем послуг почалося з 12.10.2016, а відтак позивач безпідставно нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.10.2016 по 11.10.2017, у якому фактично прострочення в оплаті послуг не було.

Сума 3% річних, на стягнення якої з відповідача позивач має право за період прострочення з 12.10.2016 по 28.02.2017 від суми боргу 67000 грн. становить 769 грн. 74 коп.

Таким чином, із заявлених у позові до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних позивач має право на стягнення з відповідача 5092 грн. інфляційних нарахувань та 769 грн. 74 коп. 3% річних.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 67000 грн. основного боргу, 5092 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань і 769 грн. 74 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню 1598 грн. 68 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Черкаське будівельно – монтажне управління" (18030, м. Черкаси, вул. Одеська, 1, код ЄДРПОУ 07848615) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 21359403) – 67000 грн. основного боргу, 5092 грн. інфляційних нарахувань, 769 грн. 74 коп. 3% річних та 1598 грн. 68 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 24.04.2017

СУДДЯ М.В. Дорошенко