Ухвала

від 24.04.2017 по справі 2-4334/07

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-4334/07

6/212/65/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Чайкіна І.Б.,

секретарі судового засідання Гавеля Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривий Ріг подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу надійшло подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1Ю про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Свої вимоги державний виконавець мотивував тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист № 2-4334 від 11.09.2007 року виданий Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу про стягнення аліментів в розмірі ? частини з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - Юлії,15.11.2003 року.

Боржник рішення суду не виконав, борг не сплатив, а тому наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

В судове засідання державний виконавець не з'явився.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.

Розділом VI ЦПК України, зокрема, ч.1 ст. 377-1 ЦПК України регулюється порядок тимчасового обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України .

За правилом п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , визначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання .

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Звернувшись з поданням головний державний виконавець не зазначив обґрунтування у чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду. Зазначив лише, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

В даному конкретному випадку, враховуючи фактичні обставини справи та зміст подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа і доданих до нього матеріалів, зокрема, відсутність у поданні вказівки на дії боржника, які свідчать про ухилення від виконання рішення суду, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_2 свідомо та умисно ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань.

Крім того, державним виконавцем не було надано суду доказів того, що боржнику вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, також не надані документи на підтвердження виклику до державного виконавця та отримання боржником такого виклику. Державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, що саме за винної поведінки боржника неможливо виконати рішення суду.

Отже, до подання не додано жодного доказу на підтвердження обставин викладених в поданні, що унеможливлює вирішення питання про обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України.

До того ж, з акту державного виконавця від 28.02.2017 року вбачається, що державним виконавцем виходом за адресою встановлено, що боржник за адресою: вул. Панкєєва, 8/76 не проживає. Майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє. ( а.с.33)

А відповідно до довідки з адресно - довідкового бюро від 13.04.2016 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : м. Кривий Ріг, 4 мкр. Зарічний, 17/23, .( а.с.32)

Враховуючи викладене суд вважає, що подання є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 5, 11 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , ст.ст. 208, 210, 377-1 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І. Б. Чайкін