Ухвала

від 19.04.2017 по справі 815/4099/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4099/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Х-ТД ІМПОРТ до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними відмов у прийнятті податкових декларацій, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Х-ТД ІМПОРТ (далі ТОВ Х-ТД ІМПОРТ ) звернулось до суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило визнати протиправними відмови відповідача у прийнятті податкових декларацій позивача з податку на додану вартість з додатками за звітні (податкові) періоди січень, лютий, березень та квітень 2016 року, а податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за вказані звітні (податкові) періоди 2016 року такими, що подані ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у день їх фактичного отримання Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 18 лютого, 16 березня, 20 квітня та 18 травня 2016 року.

В обґрунтування позову зазначалось, що ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з січня 2016 року перебувало на обліку у Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. 18 лютого, 16 березня, 20 квітня та 18 травня 2016 року позивачем поштою надсилалась на адресу відповідача податкова звітність з ПДВ за січень, лютий, березень та квітень 2016 року. Проте, листами від 24 лютого 2016 року за № 2220/10/13-03-08/198, від 21 березня 2016 року за № 3238/13-03-08-0018, від 20 квітня 2016 року та від 20 травня 2016 року за № 5676/13-03-08-00-18/550 Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відмовила позивачу у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за названі періоди з посиланням на встановлення факту відсутності посадових осіб підприємства за податковою адресою, про що було складено акт від 18 січня 2016 року за № 9. На думку позивача, названі відмови відповідача є протиправними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року адміністративний позов ТОВ Х-ТД ІМПОРТ задоволено. Визнано протиправною відмову Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової декларації ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період січень 2016 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період січень 2016 року такими, що подані ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у день їх фактичного отримання Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 18 лютого 2016 року. Визнано протиправною відмову Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової декларації ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період лютий 2016 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період лютий 2016 року такими, що подані ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у день їх фактичного отримання Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 16 березня 2016 року. Визнано протиправною відмову Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової декларації ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період березень 2016 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період березень 2016 року такими, що подані ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у день їх фактичного отримання Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 20 квітня 2016 року. Визнано протиправною відмову Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової декларації ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період квітень 2016 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період квітень 2016 року такими, що подані ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у день їх фактичного отримання Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме 18 травня 2016 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Х-ТД ІМПОРТ сплачений судовий збір у розмірі 5512 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права, а саме пунктів 48.3, 48.4 ст. 48 та п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що згідно довідки ОУ ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 28 січня 2016 року № 80/07-02 не встановлено ТОВ Х-ТД ІМПОРТ за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, б. 355. Крім того, на думку апелянта, скерування податкових декларацій відбулося в порушення вимог п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з січня 2016 року перебувало на обліку у Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Позивачем неодноразово засобами електронного зв'язку на адресу Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області направлявся договір про визнання електронних документів, проте відповідач не уклав з ТОВ Х-ТД ІМПОРТ даний договір, у зв'язку з чим підприємство, будучи платником ПДВ, не мало можливості подавати податкову звітність з ПДВ в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

18 лютого, 16 березня, 20 квітня та 18 травня 2016 року позивачем поштою відправлена на адресу відповідача податкова звітність з ПДВ за січень, лютий, березень та квітень 2016 року відповідно.

Листами від 24 лютого 2016 року за № 2220/10/13-03-08/198, від 21 березня 2016 року за № 3238/13-03-08-0018, від 20 квітня 2016 року та від 20 травня 2016 року за № 5676/13-03-08-00-18/550 Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відмовила позивачу у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за названі періоди з посиланням на встановлення факту відсутності посадових осіб підприємства за податковою адресою, про що було складено акт від 18 січня 2016 року за № 9.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Х-ТД ІМПОРТ , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було порушено порядок прийняття у позивача податкової звітності та безпідставно відмовлено у її прийнятті, а відтак названі дії відповідача є протиправними.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.1 ст. 49 названого Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

На підставі п. 49.2 названої статті Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з січня 2016 року перебувало на обліку у Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Матеріалами справи також встановлено, що 18 лютого, 16 березня, 20 квітня та 18 травня 2016 року позивачем поштою надіслана на адресу відповідача податкова звітність з ПДВ за січень, лютий, березень та квітень 2016 року відповідно.

На підставі п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України).

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст. 49 названого Кодексу).

Аналізуючи наведені норми Податкового кодексу України, апеляційний суд приходить до висновку, що обов'язком контролюючого органу є прийняття податкової декларації, поданої платником податків в один із способів, визначених п. 49.3 ст. 49 ПК України. При цьому податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, що заповнена ним всупереч правилам, визначеним в пунктах 48.3 та 48.4 ст. 48 названого Кодексу, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, про що платника податків письмово повідомляють про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Матеріалами справи встановлено, що листами від 24 лютого 2016 року за № 2220/10/13-03-08/198, від 21 березня 2016 року за № 3238/13-03-08-0018, від 20 квітня 2016 року та від 20 травня 2016 року за № 5676/13-03-08-00-18/550 Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відмовила позивачу у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за названі періоди, а саме: січень, лютий, березень та квітень 2016 року (а. с. 49-54).

З названих листів контролюючого органу вбачається, що причиною відмов ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у прийнятті податкових декларацій з ПДВ є встановлення факту відсутності посадових осіб підприємства за податковою адресою, про що було складено акт від 18 січня 2016 року за № 9.

Разом з цим, згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 30 грудня 2015 року місцезнаходженням ТОВ Х-ТД ІМПОРТ є м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355. Крім того, з 30 грудня 2015 року по 2 липня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилась будь-яка інформація, зокрема, щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням (а. с. 27-28, 95).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з цим, доказів на спростування названих вище обставин щодо відсутності записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, відповідачем не надано.

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

На підставі наведених вище положень матеріального та процесуального закону, із врахуванням встановлених обставин справи та недоведеності відповідачем правомірності невизнання податкових декларацій ТОВ Х-ТД ІМПОРТ з податку на додану вартість за періоди січень, лютий, березень та квітень 2016 року, апеляційний суд приходить до висновку про протиправність відмов Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у прийнятті податкової звітності позивача, які викладені у листах від 24 лютого 2016 року за № 2220/10/13-03-08/198, від 21 березня 2016 року за № 3238/13-03-08-0018, від 20 квітня 2016 року та від 20 травня 2016 року за № 5676/13-03-08-00-18/550.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку прийняття у позивача податкової звітності та безпідставність відмови у її прийнятті, а відтак і про встановлення фактів прийняття податкових декларацій у день їх фактичного отримання контролюючим органом, є правильними.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що скерування позивачем податкових декларацій відбулося з порушення вимог п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України, оскільки у листах, якими відмовлялось ТОВ Х-ТД ІМПОРТ у прийняті податкової звітності, в якості підстав для таких відмов зазначено виключно встановлення факту відсутності посадових осіб підприємства за податковою адресою, що, як зазначено вище, спростовано матеріалами справи. При цьому, виходячи з наявних в матеріалах справи документів, податкова звітність підприємства була отримана контролюючим органом 18 лютого 2016 року (за січень 2016 року), 16 березня 2016 року (за лютий 2016 року), 20 квітня 2016 року (за березень 2016 року) та 18 травня 2016 року (за квітень 2016 року), тобто у визначений пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України строк.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скарги без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко