Рішення

від 19.04.2017 по справі 910/4661/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017Справа №910/4661/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС до про Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ стягнення заборгованості у розмірі 204 098 грн. 09 коп. Представники:

від Позивача: Басмат В.С. керівник;

від Відповідача: Кусий В.М. (представник за Довіреністю);

Маковецька Т.І. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 204 098 грн. 09 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 17.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ (Замовник) було укладено Договір №1505, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався на свій ризик з своїх матеріалів виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови цього Договору, проте Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за виконані й прийняті роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС становить 183 903 грн. 45 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ 3% річних у розмірі 1 758 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 2 022 грн. 94 коп. та пеню у розмірі 16 413 грн. 16 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/4661/17, судове засідання призначено на 05.04.2017 року.

30.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.03.2017 року.

05.04.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.03.2017 року не виконав.

В судовому засіданні Позивач подав документи для долучення до матеріалів справи.

Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) сторін:

- надати докази на підтвердження здійснення часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" за Договором №1505 від 17.03.2015 року;

- надати докази на підтвердження виконання умов Договору №1505 від 17.03.2015 року.

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості за Договором №1505 від 17.03.2015 року у розмірі 183 903,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року відкладено розгляд справи на 19.04.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

12.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

19.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи.

В судовому засіданні 19 квітня 2017 року представник Позивача подав заперечення на відзив на позовну заяву, підтримав доводи та вимоги позовної заяви, просив Суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, заперечив проти призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи. В судовому засіданні представники Відповідача заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд задовольнити клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання Відповідача про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами ст.1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Суд зазначає, що підставою позову визначена Додаткова угода від 08.12.2016 року про розірвання Договору № 1505 від 17.03.2015 року, а не сам Договір № 1505 від 17.03.2015 року, а тому Судом не досліджуються питання належного чи неналежного виконання умов цього Договору. Таким чином, Суд зазначає, що обставини даної справи Суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації не обмежений щодо збирання та оцінки доказів та не потребує спеціальних знань, а тому в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи Суд відмовляє.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19 квітня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

17.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ (Замовник) було укладено Договір №1505, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався на свій ризик з своїх матеріалів виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання. Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва. Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизованого в додатку № 1 (договірна ціна), що включає в себе Локальний кошторис, Підсумкову відомість ресурсів, та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору початок виконання робіт - два дні з дати підписання договору.

Згідно з п. 2.6 Договору загальна вартість робіт (з урахуванням вартості матеріалу, накладних, транспортних та будь-яких інших витрат) за цим договором формується та зазначається в договірній ціні (додаток № 1 до даного договору, що є невід'ємною частиною), яка є твердою.

Замовник зобов'язаний проводити фінансування виконаних робіт виконавцем (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. Договору).

Пунктом 3.2 Договору виконавець зобов'язаний, зокрема виконувати роботи власними та залученими силами і засобами в порядку та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до проектно-кошторисної та робочої документації, вимог ДБН, нормативно-правових актів.

Виконавець повинен дотримуватися розпорядку роботи на об'єкті та інших вимог локальних нормативних актів замовника, у тому числі щодо оформлення документації (на допуск працівників виконавця на територію об'єкта, ввезення - вивезення матеріальних цінностей, замовлення матеріалів та обладнання тощо), що стосується виконання робіт за цим договором (п. 3.2.1 Договору).

Щомісяця до 22-го числа звітного місяця підписувати та передавати замовнику акти, які підтверджують факт отримання від замовника матеріалів, виробів і конструкцій на виконання робіт за даним договором, їх асортимент. Вищевказані акти готує та надає для підпису виконавця замовник (п. 3.2.4 Договору).

Щомісячно до 22-го числа звітного місяця надавати замовнику довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) - п. 3.2.9 Договору.

Умовами п. 5.1 Договору передбачено, що щомісячно до 22-го числа звітного місяця виконавець надає замовнику для погодження два екземпляра довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та два екземпляри актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаних зі свого боку, належним чином оформлені та підписані акти індивідуального та комплексного випробування та акти про прийняття результатів виконаних робіт за даним договором робіт; виконавчу документацію.

Відповідно до п. 5.2. Договору замовник зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених у пунктах 5.1. даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в пунктах 3.2.4., 3.2.12 даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов'язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робі та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаний уповноваженими представниками обох сторін, що є підставою для сплати замовником вказаної в акті вартості робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання цього акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва (п. 5.3. Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору виконавець відшкодовує замовнику кошти за надання послуг ген підряду у розмірі 2 % від вартості фактично виконаних робіт у звітному періоді на підставі акту ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 за кожний звітний місяць. Замовник має право утримати 2 % від вартості виконаних робіт згідно актів ф. КБ-2в та Довідки ф. КБ-3 за звітний місяць за рахунок коштів, що підлягають сплаті за виконані роботи.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. Договору).

На виконання п. 2.6. договору Сторонами погоджена договірна ціна на будівництво Житлово-офісно-торговельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: просп. Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м. Києва , що здійснюється в 2015 році.

01.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ було укладено Додаткову угоду до Договору № 1505 від 17.03.2015 року, відповідно до умов якої, у зв'язку із збільшенням об'ємів робіт сторони домовились викласти договірну ціну (додаток № 1 до договору) у новій редакції (додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони домовились викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: За даним договором виконавець зобов'язується на свій ризик з своїх матеріалів/матеріалів замовника (передача без права власності, продаж) виконати і передати замовнику наступні роботи на об'єкті замовника: будівельно-монтажні роботи з зовнішнього електропостачання Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва. Перелік робіт та використовуваних матеріалів конкретизовано в додатку № 1 (договірна ціна), що включає в себе локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, та інші документи за необхідності, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору .

Згідно з п. 3 Додаткової угоди сторони домовились викласти пункт 2.1. договору в наступній редакції: 2.1. Початок виконання робіт - два дні з дати підписання договору. Строк закінчення робіт - грудень 2016 .

Сторонами погоджена договірна ціна на будівництво Житлово-офісно-торговельний комплекс з підземним паркінгом за адресою: просп. Перемоги, 90/1 в Шевченківському районі м. Києва , що здійснюється в 2015 році, що є додатком № 2 до Договору № 1505 від 17.03.2015 року.

08.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ було укладено Додаткову угоду про розірвання Договору № 1505 від 17.03.2015 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати з 08.12.2016 року договір № 1505 від 17.03.2015 року, укладений між замовником та виконавцем.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди станом на дату підписання даної угоди виконавцем виконано робіт на загальну суму 8 795 103, 79 грн. з ПДВ, за домовленістю сторін залишок на загальну суму 451 688, 84 грн. виконавцем виконуватись не буде. Замовник не має права стягувати будь-які штрафні санкції та притягувати до відповідальності за залишок робіт на загальну суму 451 688, 84 грн.

Згідно з п. 3 додаткової угоди розірвання договору не звільняє замовника від обов'язку сплатити виконавцю заборгованість у розмірі 433 903 грн. 45 коп. за виконані роботи протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання цієї додаткової угоди.

Сторони погодили, що розірвання договору не впливає на строк нарахування штрафних санкцій, передбачених договором та не звільняє від відповідальності за не виконання зобов'язань по договору (п. 4 Додаткової угоди).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за виконані й прийняті роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС становить 183 903 грн. 45 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ 3% річних у розмірі 1 758 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 2 022 грн. 94 коп. та пеню у розмірі 16 413 грн. 16 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 1505 від 17.03.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 1505 від 17.03.2015 року Позивач виконав роботи з зовнішнього електропостачання на об'єкті: Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з підземним паркінгом на проспекті Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва , а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

08.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ було укладено Додаткову угоду про розірвання Договору № 1505 від 17.03.2015 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати з 08.12.2016 року договір № 1505 від 17.03.2015 року, укладений між замовником та виконавцем.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди станом на дату підписання даної угоди виконавцем виконано робіт на загальну суму 8 795 103, 79 грн. з ПДВ, за домовленістю сторін залишок на загальну суму 451 688, 84 грн. виконавцем виконуватись не буде. Замовник не має права стягувати будь-які штрафні санкції та притягувати до відповідальності за залишок робіт на загальну суму 451 688, 84 грн.

Згідно з п. 3 додаткової угоди розірвання договору не звільняє замовника від обов'язку сплатити виконавцю заборгованість у розмірі 433 903 грн. 45 коп. за виконані роботи протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання цієї додаткової угоди.

Проте, Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання з оплати виконаних й прийнятих будівельних робіт, сплативши лише 250 000, 00 грн., що підтверджується виписками по рахунку Позивача, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 183 903, 45 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 3 додаткової угоди, Відповідач зобов'язаний був сплати заборгованість на загальну суму 433 903 грн. 45 коп. за виконані роботи протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання цієї додаткової угоди, тобто не пізніше 13.12.2016 року.

Разом з тим, Судом встановлено, що Договір № 1505 від 17.03.2015 року містять умови, відповідно до якого виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з діями осіб, яка не є сторонами такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Частиною 2 ст. 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому Суд приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт на суму 183 903 грн. 45 коп. залишається саме Відповідач, а факт неотримання коштів від замовника будівництва не є підставою для відмови від виконання зобов'язань за Договором № 1505 від 17.03.2015 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ перед Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС за Договором № 1505 від 17.03.2015 року становить 183 903 грн. 45 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС розмірі 183 903 грн. 45 коп.

Судом розглянуті та відхилені доводи Відповідача щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог Позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати за надані й прийняті роботи, а також із підписання Актів звірки взаєморозрахунків підтвердило факт належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС умов Договору № 1505 від 17.03.2015 року.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості виконаних та прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 183 903 грн. 45 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 03.03.2017 р. у розмірі 1 758 грн. 54 коп. та інфляційні у розмірі 2 022 грн. 94 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані роботи за Договором № 1505 від 17.03.2015 року за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 03.03.2017 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 1 758 грн. 54 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 14.12.2016 року по 03.03.2017 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 2 022 грн. 94 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Також Позивач просив Суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 03.03.2017 р. у розмірі 16 413 грн. 16 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 03.03.2017 р. у розмірі 16 413 грн. 16 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, при здійсненні розрахунку пені Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а тому до стягнення з Відповідача підлягає пеня у розмірі 15 620 грн. 01 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 14.12.2016 року по 03.03.2017 року.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС підлягає стягненню заборгованість у розмірі 183 903 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 1 758 грн. 54 коп., інфляційні в розмірі 2 022 грн. 94 коп. та пеня у розмірі 15 620 грн. 01 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ (03035, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРОЗАВОДСЬКА, будинок 2 ЛІТЕРА А, Ідентифікаційний код юридичної особи 38825398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДЖМС (03040, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 1 , Ідентифікаційний код юридичної особи 36376620) заборгованість у розмірі 183 903 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот три) грн. 45 (сорок п'ять) коп., інфляційні у розмірі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп., 3% річних у розмірі 1 758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп., пеню у розмірі 15 620 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 01 (одна) коп. та судовий збір у розмірі 3 049 (три тисячі сорок дев'ять) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 квітня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин