Рішення

від 14.02.2012 по справі 2-5555/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

14.02.2012 Єдиний унікальний номер 2-5555/11

Справа №2/422/2403/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехгаз до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності за набувальною давністю на будинок, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпротехгаз (далі -Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності за набувальною давністю на будинок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у Ленінському районі м. Дніпропетровська за адресою: пр. Свободи, 69 побудований приватний будинок. Позивач зазначає, що згідно реєстраційних книг, право власності на домоволодіння по пр. Свободи, 69 зареєстровано: 12/100 частини за ОСОБА_1; 12/100 частини за ОСОБА_2; 12/100 частини за ОСОБА_3; 41/300 частини за ОСОБА_4; 41/300 частини за ОСОБА_5; 41/300 частини за ОСОБА_6; 21/100 частини за ОСОБА_7; 2/100 частини за ОСОБА_8. Приблизно з 1970р. вищезазначені фізичні особи за зазначеною адресою не проживають. Позивач зазначає, що до 2000 року за адресою: пр. Свободи, 69 в м. Дніпропетровську, знаходились державні установи (офіційні підтвердження не вдалось отримати), після яких домоволодіння деякий час пустувало, було частково зруйноване, власники своїх обов'язків по його утриманню не виконували. З початку 2000 року дане домоволодіння знаходиться у користуванні і на утриманні Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехгаз , та використовується їм для здійснення господарської діяльності. Основне функціональне призначення цього приміщення визначалось ТОВ Дніпротехгаз як складське, що підтверджується відповідними договорами. При цьому позивач ніс витрати щодо фактичного утримання та поліпшення такого нерухомого майна. Позивач вказує, що за весь час володіння ТОВ Дніпротехгаз зазначеною будівлею, розташованою за адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, жодна фізична чи юридична особа своїх прав на домоволодіння не заявляла, та на нього не претендувала. Позивач, також, зазначає, що на початку користування з'ясовував, у чиїй власності знаходиться дане домоволодіння, однак, отримав інформацію від відповідних державних органів, що спірне домоволодіння не знаходиться ні у державній, ні у комунальній власності. Інформація про власників позивачем була отримана лише у 2011 році. При цьому згідно повідомлень Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області стосовно відомостей щодо реєстрації (адреси) фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 інформації про місце реєстрації вищевказаних осіб відсутня.

До початку розгляду справи по суті, під час проведення попереднього судового засідання, Позивач (його представник) надали суду уточнену позовну заяву, в якій просять суд припинити право власності ОСОБА_1 на 12/100 частин домоволодіння, ОСОБА_2 на 12/100 частин домоволодіння, ОСОБА_3 на 12/100 частин домоволодіння, ОСОБА_4 на 41/300 частин домоволодіння, ОСОБА_5 на 41/300 частин домоволодіння, ОСОБА_6 на 41/300 частин домоволодіння, ОСОБА_7 на 21/100 частин домоволодіння, ОСОБА_8 на 2/100 частин домоволодіння, та визнати за ТОВ Дніпротехгаз право власності за набувальною давністю на будинок та споруди, що розташовані за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, та складають за даними інвентаризації: житловий будинок літ. А-1загальною площею 230,3 м.кв., у якому: цокольний поверх загальною площею 109,9 м.кв., складається з :1-1 - житлова площею 9,2 м.кв, 1-2 - житлова площею 11,4 м.кв., 1-3 - житлова площею 35,9м.кв, 1-4 - коридор площею 21,0 м.кв., 1-5- туалет площею 2,6 м.кв., 1-6 - туалет площею 2,8 кв.м., 1-7 - житлова площею 9,8 м.кв., 1-8 - житлова площею 17,2 м.кв; перший поверх загальною площею 120,4 м.кв., складається з :1-9-коридор площею 19.3 м.кв., 1-10 - кладова площею 10,2 м.кв., 1-11- коридор - 13,2 м.кв., 1-12 - кухня площею 11,1 м.кв., 1-13 - житлова площею 18,9м.кв., 1-14 - житлова площею 9,6 м.кв., 1-15 - житлова площею 29,9 м.кв., 1-16-житлова площею 8,2 м.кв.; а-1-прибудова площею 10,1 м.кв., під а-1 площею 10,1 кв.м., а1-ганок площею 4,2 м.кв., а2-ганок площею 5,6 м.кв. Позивач зазначає, що добросовісно володіє даною будівлею з 2000 років, тобто більше ніж десять років, і має право на визнання за ним права власності на будинок за набувальною давністю. Інвентаризація спірного будинку КП Дніпропетровським міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради була проведена у 1962 році, вартість будинку складала 6198 радянських карбованців. Відповідно до Закону України Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України встановлено співвідношення 1 карбованця на 1,05 гривні за станом на 01 жовтня 1996 року. Таким чином, вартість будинку складає 6 507 грн. 90 коп. Таким чином, позивач, більше десяти років відкрито, добросовісно володіє будинком за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, претензій щодо володіння будівлею юридичні чи фізичні особи за цей час не пред'являли.

Позивач (його представник) під час проведення попереднього судового засідання позов підтримали та просили його задовольнити, в судове засідання з приводу розгляду справи по суті не з'явились, надали суду заяву, в якій просять справу розглянути без їх участі, уточнений позов підтримують в повному обсязі та просять позовні вимоги задовольнити, з посиланням на обставини викладені в уточненій позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить оголошення у друкованому засобі масової інформації газеті Вісті Придніпров'я № 09 (1298) від 07 лютого 2012 року (арк.6), причину неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення кореспонденції підприємством поштового зв'язку, заперечень на позов не надали, причин неявки суду не повідомили.

Представник Відповідача - Дніпропетровської міської ради, під проведення попереднього судового засідання проти задоволення позову не заперечував, в судове засідання з приводу розгляду справи по суті не з'явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив суд прийняти рішення згідно з чинним законодавством відповідно до матеріалів справи (а.с. 157-158).

Представник третьої особи - КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради, у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмову заяву в який просить справу розглянути без їх участі та винести рішення згідно вимог чинного законодавства (а.с. 90-91).

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної цивільної справи по суті, право власності на домоволодіння по пр. Свободи, 69 у м. Дніпропетровську (Ленінський район) зареєстровано за наступними власниками у таких частках: 12/100 частини за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.11.1979р., посвідченого Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №6-7137; 12/100 частини за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 01.12.1977р. посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-4229; 12/100 частини за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 01.12.1977р., посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-4229; 41/300 частини за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 08.10.1962р. посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-5484; 41/300 частини за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 08.10.1962р. посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-5484; 41/300 частини за ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 08.10.1962р. посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-5484; 21/100 частини за ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 08.10.1962р. посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №2-5482; 2/100 частини за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 18.06.1951р. виданого Міськжилуправлінням, згідно рішення виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих № 1038 від 14.06.1951р. (а.с. 128).

Згідно повідомлень Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради спірне майно не належить ані до державної власності, ані до комунальної (а.с. 23, 25).

Сторонами визнано, та підтверджено матеріалами справи, що позивач без належних на те правових підстав фактично заволодів вказаним спірним майном у 2000 році.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з аналізу норми ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач (ч. 1 ст. 60 ЦПК України), є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Право власності за давністю володіння, перш за все, може виникнути на придатне для володіння майно, яке відноситься до будь-якої форми власності, крім того, яке вилучено з цивільного обороту. Нерухоме майно може стати предметом набуття за давністю, оскільки вважається, що таке майно існує. В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Також обов'язковою ознакою нерухомого майна, як об'єкту матеріального світу, в розумінні вимог матеріального закону, є прийняття такого майна в експлуатацію та реєстрація речового права у встановленому законом порядку. Як зазначалось вище, право власності на вказане майно зареєстровано у встановленому законом порядку у Реєстрі прав власності за фізичними особами у відповідних частках, тому спірний об'єкт володіння, що уявляє собою об'єкт нерухомого майна, є законним в розумінні вимог чинного законодавства.

Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю та розумністю (ст. 3 ЦК України). Аналіз вимог чинного законодавства, в яких йдеться про недобросовісних учасників цивільних правовідносин, дозволяє зробити висновок, що особу слід вважати добросовісною у тому випадку, коли вона діє без умислу причинити шкоду іншій особі, а також не допускає легковажності або самонадійності чи необережності по відношенню до можливого завдання шкоди. З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що фактичне володіння спірним майном не завдало шкоди правам та охоронювальним законом інтересам третіх осіб, а сам факт володіння таким майном з боку позивача не спрямований на спричинення шкоди іншим особам.

Безперервність володіння повинна бути на протязі визначених законом строків і цей строк диференціюється в залежності від об'єкта, в даному випадку для нерухомого майна є таким, що становить 10 років. Також обов'язковою ознакою, необхідною для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України є факт відкритого володіння, очевидного для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю. При цьому перебіг строку набувальної давності починається з моменту володіння.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач з 2000 року користувався будівлею відкрито, при цьому неодноразово звертався письмово до уповноважених державних органів щодо інформації про зазначену будівлю, що підтверджує факт відкритого та добросовісного користування будинком. Окрім цього, факт користування позивачем спірним майном підтверджується відповідними договорами із іншими суб'єктами господарювання. Так, 10 лютого 2000 року між ТОВ Дніпротехгаз та ПП Массон було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 10/02/00, відповідно до умов якого ТОВ Дніпротехгаз ( Орендодавець за договором) передає, а ПП Массон ( Орендар за договором) приймає нежитлове приміщення (будівлю), яке розташоване за адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, загальною площею 50 кв.м. Між ТОВ Дніпротехгаз та ПП Массон було укладено кілька додаткових угод до договору оренди нежитлового приміщення №10/02/00: додаткова угода № 1, якою строк дії договору продовжено до 08.02.2002р., додаткова угода № 2, якою строк дії договору продовжено до 06.02.2003р., додаткова угода № 3, якою строк дії договору продовжено до 06.08.2004р. Фактично правовідносини між ТОВ Дніпротехгаз та ПП Массон припинились поверненням з орендного користування зазначеного приміщення 07.08.2004р., про що свідчить відповідний Акт прийому - передачі приміщень до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі).

Далі, судом встановлено, що ТОВ Дніпротехгаз уклало договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 25/01/01 від 25.01.2001р. з Приватним підприємцем ОСОБА_9, відповідно до умов якого ТОВ Дніпротехгаз ( Орендодавець за договором) передає, а ПП ОСОБА_9 ( Орендар за договором) приймає нежитлове приміщення (будівлю), яке розташоване за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, загальною площею 30 кв.м. Дію даного договору було пролонговано, що посвідчується: додатковою угодою №1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 25/01/01, строк оренди за якою продовжено до 24.01.2003р.; додатковою угодою №2 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 25/01/01, строк оренди за якою продовжено до 21.07.2003 р. Зазначене нежитлове приміщення повернуто Орендарем позивачеві 22.07.2003 року, про що свідчить Акт прийому - передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення.

Окрім цього, 23.07.2003 року між ТОВ Дніпротехгаз та Приватним підприємцем ОСОБА_10, було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №23/07/03, відповідно до умов якого ТОВ Дніпротехгаз ( Орендодавець за договором) передає, а ПП ОСОБА_10 ( Орендар за договором) приймає нежитлове приміщення (будівлю), яке розташоване за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, загальною площею 30 кв.м. Строк дії вищевказаного договору продовжено угодою №1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №23/07/03 від 21.07.2005року, строк оренди за якою продовжено до 21.05.2005 року. Нежитлове приміщення за адресою: пр. Свободи, 69 в м. Дніпропетровську повернуто з орендного користування ПП ОСОБА_10 22.07.2005 р., що посвідчується актом прийому - передачі приміщень до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі).

Також, Позивачем було вчинено відповідні дії щодо утримання та поліпшення спірного майна, а саме: 22.05.2008 р. ТОВ Дніпротехгаз було укладено договір з ТОВ ОСОБА_11 Групп на проведення будівельних робіт у будинку №22/05-08-1. При цьому, ТОВ ОСОБА_11 Групп , як Підрядник , в межах договірної ціни виконала роботи з поточного ремонту нежитлового приміщення (будівлі), розташованої за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, які складаються із: заміни конструктивних елементів і інженерних систем, демонтажних робіт, заміни покриття підлоги, штукатурних робіт, заміни систем водопостачання, каналізації, електромереж, з додержанням будівельних норм та правил; а Замовник - ТОВ Дніпротехгаз прийняло таки роботи та оплатило їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

За вказаний період часу (з 2000 року), спірне майно не було примусово витребувано у позивача законним володільцем в силу віндикаційного позову, а фактичне володіння таким майном з боку позивача також не було визнано недобросовісним у встановленому законом порядку.

З огляду на вказані вимоги чинного законодавства та фактичні обставини справи, зокрема наявності фактичного, безтитульного (незаконного), відкритого та безперервного володіння позивачем чужим майном у вигляді будинку, що розташований за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, суд не вбачає перешкод для задоволення позовних вимог та визнання за ТОВ Дніпротехгаз право власності за набувальною давністю на будинок, що розташований за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, та складає за даними інвентаризації: житловий будинок А-1 загальною площею 230,3 м.кв., у якому: цокольний поверх загальною площею 109,9 м.кв., складається з: 1-1 - житлова, 1-2 - житлова, 1-3 - житлова, 1-4 - коридор, 1-5 - туалет, 1-6 - туалет, 1-7 - житлова, 1-8 - житлова; перший поверх загальною площею 120,4 м.кв., складається з: 1-9 - коридор, 1-10 - кладова, 1-11- коридор, 1-12 - кухня, 1-13 - житлова, 1-14 - житлова, 1-15 - житлова, 1-16-житлова; а-1-прибудова, під а-1 - цокольний поверх; а1 - ганок; а2 - ганок.

Також враховуючи характер позовних вимог, а також ту обставину, що вимоги про розподіл судових витрат позивачем не заявлялось, суд вважає за можливе такі витрати віднести на рахунок позивача. Суд також вважає за необхідне зазначити, що рішення суду про встановлення факту спливу строку набувальної давності не замінюватиме собою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а буде лише підставою для її проведення.

На підставі викладеного, керуючись п.4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., ст.ст.47, 105 ЦК України в редакції 1963 року , ст.12, 15 Закону України Про власність , ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

Вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехгаз до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності за набувальною давністю на будинок - задовольнити.

2. Припинити право власності ОСОБА_1 на 12/100, ОСОБА_2 на 12/100, ОСОБА_3 на 12/100, ОСОБА_4 на 41/300, ОСОБА_5 на 41/300, ОСОБА_6 на 41/300, ОСОБА_7 на 21/100, ОСОБА_8 на 2/100 частин будинку, що розташований у Ленінському районі м. Дніпропетровська за адресою: пр. Свободи, 69.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпротехгаз (код ЄДРПОУ 30502624) право власності за набувальною давністю на будинок, що розташований за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 69, та складає за даними інвентаризації: житловий будинок А-1 загальною площею 230,3 м.кв., у якому: цокольний поверх загальною площею 109,9 м.кв., складається з: 1-1 - житлова, 1-2 - житлова, 1-3 - житлова, 1-4 - коридор, 1-5 - туалет, 1-6 - туалет, 1-7 - житлова, 1-8 - житлова; перший поверх загальною площею 120,4 м.кв., складається з: 1-9 - коридор, 1-10 - кладова, 1-11- коридор, 1-12 - кухня, 1-13 - житлова, 1-14 - житлова, 1-15 - житлова, 1-16-житлова; а-1-прибудова, під а-1 - цокольний поверх; а1 - ганок; а2 - ганок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Мовчан Д.В.