Ухвала

від 19.04.2017 по справі 341/1715/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 341/1715/16-ц

Провадження № 22-ц/779/603/2017

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.,

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про збільшення розміру стягуваних аліментів, стягнення аліментів на повнолітнього сина та додаткових витрат, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року позов задоволено частково: змінено розмір аліментів стягуваних за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 1 900 грн щомісячно, починаючи з 03 жовтня 2016 року та до досягнення дочкою повноліття;

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 1 900 грн щомісячно, починаючи з 03 жовтня 2016 року та до досягнення дочкою повноліття;

Припинено з 03 жовтня 2016 року стягнення аліментів за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2011 року.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 1 500 грн щомісяця, починаючи з 03 жовтня 2016 року та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

В частині вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 щорічно додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 6 200 грн та дочки ОСОБА_4 в розмірі 3 000 грн - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 980 грн понесених судових витрат - витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 551, 20 грн судового збору.

Позивач ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. На думку апелянтки, судом не враховано ст. 182 СК України та той факт, що матеріальний стан відповідача значно збільшився. Крім того, відомості про дохід відповідача подавалися на момент звернення з позовом до суду, однак дані про дохід ОСОБА_3 за результатами фінансового 2016 року в справі відсутні. Ці обставини, вважає позивачка, підлягають встановленню в суді апеляційної інстанції. Крім того, апелянтка вказує, що судом не застосовано ст. 185 СК України, яка передбачає обов'язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою). Суд першої інстанції, на думку ОСОБА_2, не звернув уваги на подані докази, син ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8 хворіють і вартість їхнього лікування значна. Крім того, дочка ОСОБА_8 проявляє певні здібності, які потребують постійного розвитку, навчається на платній основі, додатково займається з репетитором.

З урахуванням викладеного, просить рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов від 16.01.2017 задовольнити повністю.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянтка та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції, сторони по справі перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2012 року. В шлюбі народилось троє дітей: син ОСОБА_7 15 червня 1997 р. н. (а.с. 7); донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4; донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_7, дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі по 1 000 грн в місяць на кожного до досягнення дітьми повноліття та 3 000 грн одноразово в рік додаткових витрат, пов'язаних з оздоровленням сина ОСОБА_7 (а.с. 5).

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання трьох дітей в розмірі 20000 грн (а.с. 19-21).

Згідно копії Довідки від 23.09.2016 ДПІ у Галицькому районі, Івано-Франківської області відповідач здійснює підприємницьку діяльність, обсяг доходу за 2015 рік становить 4 050 722, 50 грн, а за 1 півріччя 2016 року становить 1 002 953, 37 грн (а.с. 6).

З Довідки № 225 від 05.12.2013, виданої Івано-Франківським базовим медичним коледжем вбачається, що син відповідача ОСОБА_7 навчається у даному коледжі на денній формі навчання, термін закінчення - червень 2017 (а.с. 8), а також є студентом заочної форми навчання на платній основі Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (а.с. 9).

Вартість освітньої послуги становить 6400 грн за рік навчання згідно Договору про надання освітніх послуг між ДВНЗ Прикарпатський національний університет імені ОСОБА_10 та фізичною (юридичною) особою (а.с. 9 - зворот) та копії Платіжного доручення № 9 (а.с. 10).

Дочка сторін ОСОБА_4 навчається в Українській гімназії № 1 Івано-Франківської міської ради. Між ОСОБА_2 та Гімназією укладено договір про надання додаткових освітніх послуг від 01 вересня 2016 року. Відповідно до п. 2.1 Договору, Гімназія надає додаткові освітні послуги понад рівень державних стандартів освіти (а.с. 11).

Позивачкою понесено витрати в розмірі 3 485 грн на придбання окулярів для дочки ОСОБА_8 та огляд такої лікарем - офтальмологом (а.с. 14-17).

Приписами ч. 1 ст.192 СК України передбачено можливість суду зменшити або збільшити розмір аліментів за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, положення ст. 180, 182, ч. 1 ст.192 СК України, ст. 8 Закону України Про охорону дитинства п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , а також з урахуванням збільшення доходу відповідача, його стану здоров'я та відсутності на утриманні інших непрацездатних осіб, дійшов до обґрунтованого висновку про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітніх дітей до 1900 грн у місяць на кожну. При цьому судом взято до уваги наявні інфляційні процеси та розмір прожиткового мінімум на дітей відповідного віку. Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено в частині вимог щодо щорічних додаткових витрат на утримання дочки ОСОБА_8 в розмірі 3000 грн, оскільки додаткові освітні послуги не викликані особливими обставинами відповідно до ст. 185 СК України.

Відповідно до положень ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд, беручи до уваги фактичні обставини (повнолітній син ОСОБА_7 продовжує навчання (а.с. 8, 9), його мати ОСОБА_2 є підприємцем (а.с. 69), батько ОСОБА_3 на час розгляду справи апеляційним судом припинив підприємницьку діяльність, вважає, що судом першої інстанції правильно визначено розмір аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7 у розмірі по 1 500 грн щомісяця до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років та обґрунтовано відмовлено в частині стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 6 200 грн.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, тому суд вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_11