Рішення

від 20.04.2017 по справі 161/13332/16-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13332/16-ц

Провадження № 2/161/668/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.,

при секретарі - Марчак Е.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стир Агро-М про розірвання договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ТзОВ Стир Агро-М про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування вимог, викладених в позовній заяві, позивач вказала, що після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 29 вересня 2014 року, вона отримала в спадщину земельну ділянку площею 2,2821 га, кадастровий номер 0722885100:06:000:0840 та земельну ділянку площею 2,4300 га, кадастровий номер 0722885100:06:000:5140 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Промінської сільської ради Луцького району, та належали спадкодавцю на підставі державних актів на право власності на землю серії ЯГ № 067905 від 19.04.2007 року та серії РЗ № 124220 від 30.07.2003 року. У 2014 році ОСОБА_4 на підставі договорів оренди земельних ділянок надав в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення ТзОВ Стир Агро-М для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 30 квітня 2019 року, тобто на 5 років. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2015 року вона стала новим власником спірних земельних ділянок. Зазначає, що оскільки договори оренди земельних ділянок з відповідачем укладалися спадкодавцем, а тому умови договору не є вигідними для неї та має намір самостійно використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням. Крім того, вказує, що сторонами під час укладання договорів оренди земельної ділянки порушено істотні умови договору оренди землі, а саме: порушено передбачений законодавством мінімальний строк дії договору (не менше 7років); не зазначене місце розташування земельних ділянок; не визначено розміру орендної плати у грошовій формі та обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації. Також, орендар порушує строк внесення орендної плати зазначений в договорі. На підставі наведеного, просить суд, розірвати договором оренди земельних ділянок площею 2,2821 га, кадастровий номер 0722885100:06:000:0840 та площею 2,4300 га, кадастровий номер 0722885100:06:000:5140 без номера і без дати, укладені на строк до 30 квітня 2019 року між орендодавцем -ОСОБА_4 і орендарем ТзОВ Стир Агро-М .

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву з підстав в ній зазначених, просила суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що спірні договори були укладені у червні 2014 року, відповідно до п. 4 ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення договорів), яким передбачено, що строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. А тому, вважає, що посилання позивача на те, що договір оренди землі не може бути меншим як 7 років є невірними, оскільки відповідні зміни до законодавства були внесені у лютому 2015 року. Крім того, вказала, що позивач не зверталася до відповідача з питанням про зміну умов договорів оренди та відносно орендної плати. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 12 червня 2014 році між ОСОБА_4 (орендодавець) та ТзОВ Стир Агро-М (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,28 га, кадастровий номер 0722885100:06:000:0840 та договір земельної ділянки 2,4300 га, кадастровий номер 0722885100:06:000:5140 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 30.04.2019 року (5-8).

Відповідно до ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 23009990 від 15.06.2014 року вказані договори оренди зареєстровані в державному реєстрі речових прав (а.с. 70).

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 29 вересня 2014 року.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, яким відповідно до ст.1220 ЦК України вважається день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області ОСОБА_5 від 29.11.2015 р., позивач ОСОБА_3 успадкувала вище вказані земельні ділянки, що належали її чоловіку (а.с. 9).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV .

За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Згідно зі ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пунктами 35-39 Договорів оренди земельної ділянки передбачені зміни умов договору і припинення його дії, зокрема, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні представником відповідача повністю спростовано доводи представника позивача та надані ТзОВ Стир Агро-М договори оренди земельної ділянки укладені 12 червня 2014 року з ОСОБА_4 повністю відповідають нормам чинного законодавства з зазначенням дати укладання договорів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати з урахуванням її щорічної індексації в грошовому еквіваленті (а.с. 64-69).

Крім того, відповідачем нараховувалась та виплачувалась орендна плата позивачу як спадкоємиці ОСОБА_4 за 2015 рік, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 15 грудня 2015 року (а.с. 78-79). За виплатою орендної плати у 2016 році ОСОБА_3 до ТзОВ Стир Агро-М не зверталася.

Таким чином, позивач та її представник не надали достатніх доказів на підтвердження обставин порушення істотних умов договору оренди землі та невиконання відповідачем обов'язку щодо вчасного внесення орендної плати за користування землею, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі ст. 783, 792 ЦК України, ст. 93 ЗК України, Закону України Про оренду землі , керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стир Агро-М про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_6