Постанова

від 20.04.2017 по справі 926/4741/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2017 р. Справа № 926/4741/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 природного парку Черемоський від 13.02.2017

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2017

у справі № 926/4741/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці

до відповідача ОСОБА_2 природного парку Черемоський , смт. Путила, Чернівецька область

про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у сумі 59' 290,00 грн.

Представники сторін:

- від позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

- від відповідача - ОСОБА_5

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України сторонам роз'яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2017 у справі №926/4741/16 (суддя Швець М.В.) задоволено позов Державної екологічної інспекції (надалі - ДЕІ) у Чернівецькій області та стягнуто з ОСОБА_2 природного парку (надалі - НПП) Черемоський на користь держави в особі позивача шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 59' 290,00 грн. на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між Державним та місцевим бюджетами: р/р 33115331700202, МФО 856135, назва банку одержувача - УДКСУ у Путильському районі, ОКПО 36754781, код платежу 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища), які перерахувати одержувачам коштів: 1) 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Шепітської сільської ради Путильського району Чернівецької області в сумі 29' 645,00 грн.; 2) 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 11' 858,00 грн.; 3) 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 17' 787,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив, що у вересні 2015 року працівниками Перкалабського ПНДВ НПП Черемоський було здійснено самовільну заготівлю сіна без відповідного дозволу, що згідно положень ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 69, 73 Лісового кодексу України, ст.ст. 38 - 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 7, 9, 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України слід вважати незаконною та неправомірною дією, внаслідок якої державі завдано збитків, зважаючи на що позивач правомірно здійснив розрахунок суми збитків в розмірі 59' 290,00 грн. на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 та звернувся до суду із позовом про її стягнення з відповідача.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, НПП Черемоський оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті рішення суд декілька разів змінював свою позицію щодо статусу поняття заготівля сіна , не роз'яснюючи при цьому ні терміну спеціальне використання , ні обґрунтовуючи підстави для віднесення поняття заготівля сіна до того, чи іншого виду використання природних ресурсів. Оскільки у законодавстві, застосованому судом при прийнятті рішення, не міститься роз'яснення поняття спеціальне використання , суд вирішив віднести поняття заготівля сіна до спеціального виду використання. Незважаючи на невизначеність, а також на відсутність доказів спричинення заготівлею сіна будь-якої шкоди, суд поклав на відповідача відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної навколишньому природному середовищу.

ДЕІ у Чернівецькій області подала до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечила доводи та вимоги апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Позивач, зокрема, наголосив на тому, що відповідно до ст.10 Закону України Про рослинний світ та ст.ст. 67, 73 Лісового кодексу України заготівля сіна віднесена до спеціальних видів використання природних рослинних ресурсів. Зважаючи на це, на думку позивача, суд першої інстанції вірно надав оцінку всім обставинам справи та задоволив позов у даній справі.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області в період з 18.10.2016 по 20.10.2016 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_2 природним парком Черемоський .

На підставі проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання територій та об'єктів природно-заповідного фонду НПП Черемоський (а.с. 12-22 ), у якому встановлено ряд порушень природоохоронного законодавства.

Акт підписали посадові особи ДЕІ у Чернівецькій області: старший державний інспектор з ОНПС ОСОБА_6, державні інспектори з ОНПС ОСОБА_3, ОСОБА_7, а також посадові особи НПП Черемоський : начальник відділу державної охорони ПЗФ НПП Черемоський ОСОБА_8, начальник Перкалабського ПНДВ ОСОБА_9, начальник Селятинського ПНДВ ОСОБА_10 На акті міститься відмітка про його вручення та ознайомлення з ним директора НПП Черемоський ОСОБА_11

Вищезазначеною перевіркою був встановлений факт проведення заготівлі сіна в 2015 році працівниками Перкалабського ПНДВ на території Шепетівської сільської ради у кварталі 4 виділ 18 - на площі 1,6 га в об'ємі 704 кг, у кварталі 9 виділ 22 - на площі 1,7 га в об'ємі 634 кг, у кварталі 35 виділ 18 - на площі 3,0 га в об'ємі 622 кг, у кварталі 27 виділ 25 - на площі 2,0 га в об'ємі 662 кг, у кварталі 28 виділ 15 - на площі 1,5 га в об'ємі 338 кг.

Водночас, посадовими особами ДЕІ у Чернівецькій області встановлено, що на час проведення перевірки у відповідача були відсутні затверджені лісові квитки та будь-які записи у книзі реєстрації лісових квитків на проведення заготівлі сіна у 2015 та 2016 роках в межах вищезазначених територій, що є порушенням ст.ст. 19, 67 Лісового кодексу України, ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України , ст.ст. 12, 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 №27.

Керуючись додатком №5 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541, ДЕІ у Чернівецькій області здійснила розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд працівниками відповідача та визначила її в розмірі 59' 290,00 грн. (а.с. 23 ).

Вказане стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Чернівецької області із позовом про стягнення з відповідача вказаної суми.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з огляду на наступне:

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Колегія суддів констатує, що з матеріалів справи не вбачається наявності низки умов, які необхідні для притягнення НПП Черемоський до відповідальності за заподіяну шкоду, а саме: факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу та протиправності поведінки працівників чи посадових осіб НПП Черемоський .

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Акт перевірки діяльності НПП Черемоський , складений ДЕІ у Чернівецькій області, сам по собі не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення. В основу висновків, що містяться в акті перевірки, покладено наступні документи:

1) акт №1 від 30.09.2015 (а.с. 26 ), складений комісією в складі начальника Селятинського ПНДВ, бухгалтера НПП Черемоський , заступника начальника НПП Черемоський в присутності провідного інженера з охорони тваринного світу НПП Черемоський про те, що у вересні 2015 року було заготовлено сіно для підгодівлі диких тварин у кварталі 27 виділ 25, у кварталі 28 виділ 15, з якого сформовано 400 шт. кормових віників;

2) акт №2 від 30.09.2015 (а.с. 27 ), складений комісією в складі начальника Перкалабського ПНДВ, бухгалтера НПП Черемоський , заступника начальника НПП Черемоський в присутності провідного інженера з охорони тваринного світу НПП Черемоський про те, що у вересні 2015 року було заготовлено сіно для підгодівлі диких тварин у кварталі 4 виділ 18, у кварталі 9 виділ 22, у кварталі 35 виділ 18, з якого сформовано 600 шт. кормових віників.

У позовній заяві позивач зазначає, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що посадові особи ДЕІ у Чернівецькій області самостійно не перевіряли та не встановлювали факту та обсягів заготівлі сіна в 2015 році на землях природно-заповідного фонду, а їх висновки базуються лише на актах, які складалися без участі посадових осіб ДЕІ у Чернівецькій області та без встановлення фактичних обставин, які мали місце в 2015 році.

Також посадовими особами ДЕІ у Чернівецькій області не складалось протоколів про адміністративне правопорушення, не здійснювалось провадження у справі про адміністративні правопорушення та не накладалося адміністративних стягнень, не видавалося приписів чи розпоряджень за результатами виявленого порушення.

Слід зазначити також, що в матеріалах справи відсутні докази того, що заготівля сіна, про яку стверджує позивач, була вчинена на території НПП Черемоський - позивач не долучив до матеріалів перевірки актів, які засвідчують право користування землею відповідачем, матеріалів лісовпорядкування чи інших документів, які свідчили б про це.

Водночас, з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, вбачається, що до складу НПП Черемоський входять землі, відведені йому як з вилученням у землекористувачів, так і без вилучення в таких. Крім того, відповідно до Положення про НПП Черемоський (а.с. 28-35 ), до складу земель НПП входять як землі заповідної зони, так і землі зони регульованої та стаціонарної рекреації, а також господарської зони. Позивачем в акті перевірки не відображено на яких землях відбувалась заготівля сіна, а відповідно до пояснень відповідача, заготівля сіна здійснювалася на землях господарської зони НПП Черемоський . Позивач вказаних тверджень не спростував.

Зважаючи на це, на думку колегії суддів, акт перевірки та акти №1 і №2 від 30.09.2015 не є достатніми доказами, що можуть бути покладені в основу висновків про факт, обсяги та місце вчинення правопорушення. Протиправність поведінки працівників чи посадових осіб НПП Черемоський та факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу є недоведеними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв'язку з недолученням до матеріалів справи доказів, на підставі яких можна зробити висновок про правовий статус земель, на яких було здійснено косіння сіна, передчасними є покликання позивача, а також суду першої інстанції на положення Лісового кодексу України.

В той же час, Законом України Про природно-заповідний фонд України не надається визначення терміну спеціальне використання лісових ресурсів , натомість таке міститься у ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та у ст. 10 Закону України Про рослинний світ .

Відповідно до ст.10 Закону України Про рослинний світ , не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів: 1) власники земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України; 2) користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення (ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва, сінокосіння , випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

За таких обставин рішення Господарського суду Чернівецької області у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судові витрати за розгляд справи місцевим господарським судом та перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну ОСОБА_2 природного парку Черемоський задоволити.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2017 у справі №926/4741/16 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, ідентифікаційний код 37978189) на користь ОСОБА_2 природного парку Черемоський (59100, вул. Українська, 174 А смт. Путила, Путильський район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 36754760) 1515,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Чернівецької області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко