Постанова

від 24.04.2017 по справі 904/10719/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017 року Справа № 904/10719/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Грицан О.С., представник, дов. № б/н від 01.03.2017р.

від відповідача: Левенталь С.А., представник, дов. б/н від 29.12.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нац.Продукт на рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 24.01.2017 року у справі № 904/10719/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пан Соус", м.Полтава

До : Товариства з обмеженою відповідальністю Нац.Продукт , м. Дніпро

Про : стягнення 184802, 76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.03.2017р. справу № 904/10719/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Іванов О.Г., Вечірко І.О.

Ухвалою суду відж 20.03.2017р. даною колегією суддів справу № 904/10719/16 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2017р. ( суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦ. ПРОДУКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пан соус" суму заборгованості у розмірі 164 802,76 грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 2 472,04 грн.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пан соус" 300,00 грн. судового збору у зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог.

Рішення суду мотивовано відсутністю доказів належного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки № ПС-65/15 від 04.12.2015 року, обґрунтованістю вимог позивача.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 24.01.2017р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що:

- позивачем не надано доказів поставки іншого товару крім товару, згідно з товарними накладними №69 від 12.07.2016 року та №119 від 20.07.2016 року, а отже заборгованість повинна складати: 209802,76 грн. (загальна сума товару поставлена, згідно з накладними) - 25000,00 грн. (оплата здійснена в період з 04.11.2016р. по 11.11.2016р.) - 12527,67 грн. (сума повернутого товару) - 25000, 00 грн. ( оплата здійснена в період часу з 11.11.2016 року по 25,11,2016 року)= 147 275,09 грн.;

- позивач навіть не намагався провести звірку взаєморозрахунків з відповідачем, а проект акту звірки взаєморозрахунків складений позивачем, який не був наданий відповідачу не є доведеним доказом, який підтверджує наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що судом повно та всебічно досліджені матеріали справи та дана їм належна оцінка. Заборгованість відповідача виникла за поставку по двом останнім накладним. Товар повертався за поставками які були раніше. Всього на підставі договору за період з 15.12.2015р. по 28.07.2016р. відповідачу було поставлено товару на 1 010 895,80 грн. Сума, яка підлягала сплаті відповідачем, була зменшена на 12 527,94 грн. - вартість товару який був повернутий відповідно до умов договору. Сплачено відповідачем на дату звернення до суду 813 565,10 грн. і сума заборгованості складала 184 802,76 грн. Звертає увагу, що за останніми двома накладними поставлено товар на суму 209 802,76 грн. і відповідачем здійснена часткова оплата 04.11.16 та 11.11.16 у розмірі відповідно 20 000 грн. та 5 000 грн. Отже саме за двома останніми поставками виникла заборгованість у сумі позову. Оскільки після подачі позову відповідач сплатив 20 000 грн. то сума позову була зменшена позивачем. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

04.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пан соус" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАЦ. ПРОДУКТ" (покупець) був укладений договір поставки №ПС-65/15, з протоколом розбіжностей.

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов'язався передавати покупцю продукцію власного та іншого виробництва у вигляді майонезу, томатного пюре, гірчиці та ін., а покупець зобов'язався приймати товари та здійснювати за них оплату у відповідності з умовами даного договору. Кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру, ціна та загальна вартість товарів зазначається в накладній (специфікації) на кожну партію товарів (п. 1.2 Договору).

Загальна договірна ціна орієнтовно складає 500000,00 грн., остаточна ціна Договору визначається на підставі загальної вартості товарів поставлених Покупцю та зазначеної у відповідних накладних (п. 2.1 Договору). Відповідно до п.3.3 договору, оплата товару здійснюється Покупцем на умовах відстрочки платежу, яка складає 21 календарних днів з моменту поставки.

Пункт поставки - м.Дніпропетровськ, вул.Осіння, 2А (п. 4.5 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє з 31.12.2016 року. За згодою сторін Договір може бути пролонговано на новий строк шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору (п.п. 11.1, 11.2 Договору). Додатковою угодою № 1 від 18.02.2016р. сторони внесли зміни до п.3.3. та погодили, що відстрочка платежу складає 30 календарних днів з моменту поставки.

Під час дії договору, в липні 2016 року позивач поставив відповідачу майонез, томатне пюре, гірчиця та ін. на загальну суму 209802,76 грн., що підтверджується товарними накладними №69 від 12.07.2016 року та №119 від 20.07.2016р., товарно-транспортними накладними, податковими накладними та довіреностями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 17 -28).

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлений товар розрахувався частково, а саме 04.11.2016р. сплатив 20 000грн., 11.11.2016р. - 5 000 грн., 21.11.2016р.- 10 000 грн. та 25.11.2016р. 10 000 грн., що підтверджується банківським виписками та платіжним дорученням (а.с. 35, 36, 89-91). Всього сплачено 45 000 грн.

Заборгованість складає 164 802,76 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав. Суд правильно стягнув з відповідача 164 802,76 грн. заборгованості.

Що стосується заперечень наведених в апеляційній скарзі, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що товар, який був повернутий позивачу в сумі 12 527,94 грн. був поставлений саме 12 або 20 липня 2016р.

Як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, підписи яких скріплені печатками, станом на 30.09.2016р. заборгованість відповідача складала 209 802,76 грн. При цьому в акті враховано повернення товару на суму 12 527,94 грн. за накладними на повернення від 30.08.2016р.

За період з 30.09.2016р. по 25.11.2016р. відповідачем сплачено 45 000 грн. Доказів здійснення інших оплат в цей період відповідачем не надано. Отже заборгованість складає 209 802,76 грн. - 45 000 грн. = 164 802,76 грн.

У зв'язку з наведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нац.Продукт залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 24.01.2017 року у справі № 904/10719/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2017 року

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

І. О. Вечірко

---

О.Г. Іванов