Постанова

від 15.05.2007 по справі 14/108-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/108-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 травня 2007 р.                                                                                                                    Справа № 14/108-07

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання  Ластовецькій І.А., в приміщенні суду  з участю представників сторін

позивача       -  Дзюбенко М.А.

відповідача  -  не з'явився  

розглянувши  справу за позовом Управління Пенсійного фонду України  в Літинському районі (вул. Леніна, 29, смт Літин, Вінницька область, 22300)    до  ТОВ "Уладівське" (вул. Шкільна, 10, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320)  про стягнення 22755,38 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 22755,38 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач заперечення проти позову та витребувані судом докази не надав,  повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 30.03.2007 р. і судовою повісткою, які направлені відповідачу рекомендованим листом.

Факт вручення ухвали та судової повістки підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №365119 від 13.04.07.

Разом з тим, позивачем супровідним листом  №306/06-25/08 від 04.05.07 на виконання ухвали суду від 30.03.07 надано підписаний відповідачем акт звірки взаємних розрахунків від 19.04.07, що свідчить про фактичне визнання останнім позову, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі  представника відповідача.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено, що станом на 01.01.07 за відповідачем рахується недоїмка зі сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 1 червня 2006 року по 1 січня 2007 року у розмірі 22755,38 грн. з урахуванням штрафних санкцій та пені. Вказану суму позивачем визначено на підставі картки особового рахунку, розрахунків сум страхових внесків відповідача, рішення про застосування штрафних санкцій.

Наявність вищевказаної заборгованості відповідача в сумі  22755,38  грн. також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 19.04.07.

Разом з тим, в  судовому засіданні встановлено, що  позивачем направлена відповідачу вимога про сплату боргу в розмірі  20908,15 грн., тоді як  до стягнення заявлено  22755,38  грн.

За таких обставин задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 20908,15 грн. простроченої заборгованості, тоді як у стягненні 1847,23 грн. слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Аналіз наведених вище норм  даного  Закону дає підстави зробити висновок, що саме із направленням  відповідачу  вимоги про сплату боргу та з її врученням  останньому пов'язується  процедура узгодження  недоїмки, а  право органів Пенсійного фонду  звернутися  до  господарського суду з позовом  про її стягнення ставиться в  безпосередню залежність від факту  надіслання такої вимоги.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків, а також відсутність заперечень відповідача  щодо предмету позову та ненадання останнім доказів погашення боргу або оскарження у встановленому порядку вимоги про сплату боргу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог частково  в сумі  20908,15 грн.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

       1.          Позов задовольнити частково в сумі 20908,15 грн. В  задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уладівське" (вул. Шкільна, 10, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320, код ЄДРПОУ 31380584)  20908,15 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот вісім грн. п'ятнадцять коп. ) заборгованості  зі сплати страхових внесків  на користь Управління Пенсійного фонду України  в Літинському районі (вул. Леніна, 29, смт Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 24902241 ) .

    3.          Постанову направити сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 17.05.07 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.