Ухвала

від 25.04.2017 по справі 815/1235/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1235/17

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (про залишення позовної заяви без розгляду) за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена" (далі - ТОВ) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно Рішення від 22.02.2017 р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, направити справу на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, також вбачається з матеріалів справи, у лютому 2017 року ГУ ДФС в порядку статті 183-3 КАС України зверталося суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Авіцена", накладеного Рішенням від 22.02.2017р. "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків". Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року (справа №815/1084/17) провадження у справі було закрито у зв'язку з наявністю спору про право.

01 березня 2017 року ГУ ДФС звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений законом для даної категорії справ, а саме статтею 94 Податкового кодексу України та статтею 183-3 КАС України.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу (далі - ПК) України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п.94.19 ст. 94 ПК України).

Також, відповідно до частини 1 статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 8 ст. 183-3 КАС України встановлено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Згідно з частиною 6 статті 183-3 КАС України відмова у прийнятті подання, зокрема у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право, унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обгрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому, стаття 183-3 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Проте, суд при розгляді вказаного подання здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку, в тому числі із застосуванням загальних строків звернення до адміністративного суду.

З наведеного слідує, що процесуальним законодавством передбачено існування двох способів перевірки судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме - в особливому терміновому порядку, передбаченому частиною 3 статті 183-3 КАС України та в загальному порядку, передбаченому частиною 6 згаданої статті.

Отже, положення статті 94 ПК України та частини 8 статті 183-3 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за поданням податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами КАС України порядку.

Також, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносинах норми процесуального закону (КАС України) превалюють над приписами норм матеріального права (ПК України) з огляду на необхідність завершення процедури підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту у загальному порядку розгляду справи, у зв'язку з неможливістю завершення такої процедури у порядку статті 183-3 КАС України через наявність спору про право відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року (справа №815/1084/17).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивач звернувся до суду з дотриманням строків передбачених статтею 99 КАС України, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що Податковим органом не було пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Тому, враховуючи усе вищевикладене та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 199 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (про залишення позовної заяви без розгляду) - скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 квітня 2017 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітова

ОСОБА_1