Рішення

від 24.04.2017 по справі 300/1040/16-ц

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №300/1040/16-ц

24.04.2017 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі судді:

ОСОБА_1 О. А., з участю секретаря судового засідання Балецького С.М., позивача - ОСОБА_2, представника позивача- Матола Т.В., відповідача ОСОБА_3, представника відповідача- Русина Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 19.12.2016 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Позов мотивував тим, що він є власником земельної ділянки за адресою с.Лази, вул.Зарічна, 243. Протягом двох років відповідач, який проживає по- сусідству, порушує його права власника, пошкоджує межові знаки (паркан), захопив частину земельної ділянки та відмовляється в добровільному порядку відновити порушені права позивача. Просить суд зобов"язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, не чинити йому перешкоди у користуванні нерухомим майном та стягнути на свою користь судовий збір.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач та його представник позов не визнали. Відповідач ствердив, що розмір земельної ділянки, відображеної в акті позивача не відповідає дійсності, а межею між їхніми ділянками є груша, а не паркан, який позивач прокладає неправомірно всупереч плану забудови, що відображена в будівельному паспорті будівництва індивідуального житлового будинку забудовника ОСОБА_3 від 1982 року.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого ВРУ 17.07.97 року декларує: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

З Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2016 року, виданого державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку площею 0,0650 га, кадастровий номер 2121584000:04:001:0018 за адресою с.Лази, вул.Зарічна, 243 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а.с.6), яка належала батьку позивача на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК №034120 виданогоЛазівською сільською радою Воловецького району Закарпатської області 12.12.1996 року (а.с.8).

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.10.2015 року підтверджено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0703 га кадастровий номер 2121584000:04:001:0009 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Лази, вул.Зарічна, 241 Воловецького району (а.с.102-103).

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с.Лази, вул.Зарічна, 243, виготовленої ФОП ОСОБА_5 2016 року вбачається, що при розробці технічної документації із землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність було встановлено межі земельних ділянок із суміжними землевласниками (землекористувачами) та встановлено їх на місцевості, передано на зберігання (а.с.9-24).

Також прийом-передача межових знаків на зберігання 16.07.2015 року відбулась стосовно земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою с.Лази, вул.Зарічна, 241 (а.с.104).

Комісією в складі інженера-землевпорядника, спеціаліста- землевпорядника Лазівської сільської ради, власника земельної ділянки ОСОБА_2 28.10.2016 року було складено акт відновлення межі земельної ділянки, згідно якого при обмірах відповідно до правовстановлюючого документа на землю, виявлено, що ОСОБА_3 встановлено огорожу з металевої сітки, яка проходить по земельній ділянці ОСОБА_2 (план- схема додається) (а.с.100).

З даної план-схеми земельної ділянки ОСОБА_2 в с.Лази, вул.Зарічна, 243 Воловецького району вбачається, що встановивши паркан відповідач захопив із земельної ділянки позивача частину розміром 0, 0011 га (а.с.101).

Свідок ОСОБА_6- голова Лазівської сільської ради ствердив, що між позивачем та відповідачем тривалий час існують сварки та суперечки з приводу користування суміжними ділянками. На місце неодноразово виходили земельні комісії, приписи яких відповідач ОСОБА_3 ігнорує та пошкоджує межові знаки.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили тривалі спори між сторонами з приводу межових знаків та неможливість добровільного їх вирішення.

Частиною 2 ст. 386 Цивільного Кодексу України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.

Твердження відповідача про невідповідність розмірів земельних ділянок, наявних на даний час з планом забудови від 1982 року на ім"я ОСОБА_3, спростовується висновком начальника відділу містобудування, архтектури та цивільного захисту від 20.04.2017 року №72 відповідно до якого згідно з планом забудови земельної ділянки, виданого у відповідності до свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах за №29/134 від 1 липня 1982 року на ім"я ОСОБА_3, житловий будинок, який на час видачі будівельного паспорта експлуатувався, повинен демонтуватися після введення в експлуатацію нового (а.с.105-106).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним порушення відповідачем прав позивача на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому нерухомим майном -земельною ділянкою за адресою с.Лази, вул.Зарічна, 243, яке підлягає відновленню судом шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 551, 21 гривень (а.с.1).

Керуючись ст. 41 Конституції України , ст.ст.321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задоволити.

Зобов"язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 розташованою за адресою с.Лази, вул. Зарічна, 243 Воловецького району Закарпатьскої області шляхом відновлення межових знаків з урахуванням захопленої частини ділянки площею 0,0011 га, яку повернути ОСОБА_2.

Зобов"язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2, розташованою за адресою с.Лази, вул. Зарічна, 243 Воловецького району Закарпатьскої області, шляхом заборони пошкоджувати чи демонтувати межові знаки (паркан).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 551, 21 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Софілканич О. А.