Постанова

від 25.04.2017 по справі 908/3063/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 908/3063/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Кравчук Г.А. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:Філобок О.Л. - дов. б/н від 03.12.16р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМалого приватного підприємства "Руслан" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. у справі господарського суду№908/3063/16 Запорізької області за позовомКомунального підприємства "Водоканал" до Малого приватного підприємства "Руслан" простягнення 10 286,48грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2016р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. у справі №908/3063/16, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Малого приватного підприємства "Руслан" на користь Комунального підприємства "Водоканал" 10286,48грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Мале приватне підприємство "Руслан", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 20.04.2017р. №08.03-04/1511 у зв'язку з відпусткою судді Рогач Л.І., призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №908/3063/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Кравчук Г.А.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши викладені в касаційній скарзі доводи з цього приводу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Малого приватного підприємства "Руслан".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.01.2009р. між Комунальним підприємством "Водоканал" (водоканал) та Малим приватним підприємством "Руслан" (абонент) укладено договір №8984 (далі договір) про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації, відповідно до умов якого водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: АДРЕСА_3 (магазин продовольчих товарів).

Пунктом 2 договору передбачено, що договір укладається з 01.01.2009р. по 31.01.2019р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення дії договору сторони судам не надали, тому суди попередніх інстанцій визнали його чинними на час розгляду даної справи.

06.01.2016р. представником КП "Водоканал" за участю представників відповідача (ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) складено 3 акти технічного обстеження водопроводу по майданчику: АДРЕСА_1

В акті технічного обстеження водопроводу, який складено за участю представника відповідача ОСОБА_5 вказано, що зазначене приміщення (кафе) забезпечується питною водою з міської мережі водопроводу через мережі житлового будинку, яке на момент обстеження не включено у діючий договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації.

У зв'язку з цим та відповідно до п. 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, водокористування по зазначеному майданчику класифіковано як самовільне та безоблікове.

Крім того, вказаний акт технічного обстеження містить приписи для абонента, зокрема, терміново укласти додаткову угоду з Комунальним підприємством "Водоканал" по майданчику за адресою: АДРЕСА_1.

Іншими актами технічного обстеження водопроводу, які складено у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зафіксовано, що приміщення кафе за вказаною адресою, яке на момент обстеження не включено у діючий договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації, забезпечується питною водою з міської системи водопостачання через внутрішньобудинковий водопровід по введенню діаметром 15 мм, тому водокористування, відповідно до п.3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, за даним майданчиком вважається як безоблікове. Зазначені акти містять припис про те, що абонент з даними актами ознайомлений, але відмовився від їх підписання.

Також, факт під'єднання приміщення кафе до системи централізованого водопостачання підтверджується зверненням Малого приватного підприємства "Руслан" до Комунального підприємства "Водоканал" з заявою від 24.12.2015р. про укладення договору на водопостачання та водовідведення на майданчик, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично додаткову угоду до договору, щодо включення зазначеного майданчика до діючого договору, подано 10.02.2016р.

На підставі актів технічного обстеження водопроводу від 06.01.2016р. б/н складено акт-рахунок №8984/2 від 06.01.2016р. на суму 10286,48грн., який містить припис про те, що абонент з зазначеним актом ознайомлений, але відмовився від його підписання.

Відповідач оплату за вказаним актом-рахунком не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за безоблікове водокористування у сумі 10286,48грн.

Згідно з п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі Правил) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п.4.3 Правил забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Пунктом 3.2 вказаних Правил передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Згідно з п.3.3 Правил у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до п.3.4 Правил розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 10286,48грн.

Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки Комунальне підприємство "Водоканал" в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що останнє керуючись умовами договору №8984 від 01.01.2009р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації та чинним законодавством представниками позивача в присутності відповідальної особи відповідача (ОСОБА_6) здійснено перевірку водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: АДРЕСА_2 . За результатами проведеної перевірки складено акти технічного обстеження водопроводу від 06.01.2016р. б/н, якими зафіксовано порушення цілісності пломбування приладу обліку .

При цьому, в якості доказів на підтвердження вказаного факту, позивачем до матеріалів справи було долучено 3 акти технічного обстеження водопроводу від 06.01.2016р. по майданчику: АДРЕСА_1, в яких зазначено, що приміщення кафе за вказаною адресою на момент обстеження не включено у діючий договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації. Тобто, вказаними актами зафіксовано факт самовільного безоблікового водокористування .

Проте, зазначені обставини при розгляді справи господарські суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що в свою чергу призвело до нез'ясування у повному обсязі фактичного обсягу прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Загальними вимогами процесуального права, визначеними у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, констатовано обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111 7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Руслан" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. та рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2016р у справі №908/3063/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Г.А. Кравчук