Рішення

від 24.04.2017 по справі 902/211/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2017 р. Справа № 902/211/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання О. Матущак

за участю представників :

позивача : не з'явився;

відповідача: Савченко І.В.- керівник;

відповідача: Хоменчук К.Л.- згідно довіреності;

третьої особи: ОСОБА_4.

Місце розгляду справи : зал судових засідань № 3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, вул.І. Федорова, 32-А)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб"

(24300, Вінницька обл., смт.Тростянець, вул.Мічуріна, 69) за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 (24300, АДРЕСА_1)

про стягнення 19 987,31 грн.- шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ :

Позивач вимог ухвали суду від 23.03.2017 р. про явку в судове засідання повноважного представника не виконав. Копія вказаної ухвали направлена позивачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві. Копія ухвали від 23.03.2017 вручена позивачу 03.04.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 2040 від 05.04.2017 (а.с.66). Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою позивачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання позивача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, повідомленого про час і місце судового засідання.

Оскільки сторони, третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника позивача та про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника позивача.

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що 20 вересня 2013 року між ПАТ Страхова компанія Українська страхова група та ТОВ Порше Лізинг Україна був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-01558/00025, предметом якого є страхування - паспортного засобу Сіат , державний № НОМЕР_1. Вказує про те, що 31 жовтня 2015 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Сіат , державний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу ГАЗ , державний № НОМЕР_4 (що належить ТОВ Тростанецьхліб ) під керуванням водія ОСОБА_4 (винний водій). Зазначає про те, що згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення ОСОБА_4 ПДР України. Вказує про те, що до Позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав при цьому усі необхідні документи. Вказує про те, що 23 листопада 2015 року Позивачем на підставі рахунку № VZZ0004780 від 05.11.2015 року було складено страховий акт №ЦРКА-2277 та розрахунок суми страхового відшкодування. Вказує про те, що 23 грудня 2015 року Позивачем на підставі рахунку № VZZ0006317від 15.12.2015 року та платіжного доручення № 50026769 від 17.12.2015 року було складено страховий акт N° ЦРКА-2277/1 та розрахунок суми страхового відшкодування. Зазначає про те, що на підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі: 44 987 грн. 31 коп., згідно платіжних доручень № 21316 від 24.11.2015 року та №23322 від 24.12.2015 року. Вказує про те, що цивільна відповідальність транспортного засобу ГАЗ , державний № НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована У ПрАТ СК Провідна за полісом № АІ/2577803. Зазначає про те, що згідно рішення Господарського суду м. Києва № 910/10656/16 від 19.08.2016 року з ПрАТ СК Провідна стягнуто на користь ПАТ СК Українська страхова група 25 000 грн. згідно ліміту за полісом № АІ/2577803 з урахуванням максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України, сума, що не покривається полісом № АІ 2577803 становить; 19 987 грн. 31 коп. (44 987, 31 - 25 000 = 19 987,31).

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні 24.04.2017 проти позову заперечили покликаючись на те, що 20.09.2013 між позивачем та ТОВ Порше Лізинг Україна укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-01558/00025, предметом якого є страхування транспортного засобу Сіат , державний номер НОМЕР_3. Вказує про те, що 31.10.2015 сталась ДТП за участю транспортного засобу Сіат , державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу ГАЗ 33-02, державний номер НОМЕР_5, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_6 (третя особа). Зазначає про те, що згідно повідомлення про ДТП (європротокол), винним у зазначеній пригоді є водій ОСОБА_4, який порушив правила дорожнього руху. Вказує про те, що разом з тим, на думку відповідача, водії не мали уявлення про розмір дійсної шкоди, завданої транспортному засобу "Сіат", але повинні були бути обізнані про те, що європротокол може оформлятись за умови, коли розмір шкоди не перевищує 25 000 гривень (розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698). Незважаючи на це, обидва водії у протоколі (розділ 8) зазначили, що поліс не покриває шкоду. Зазначає про те, що більше того, європротокол складався 31.10.2015, акти ж огляду пошкодженого транспортного засобу представниками позивача складались: перший - 04.11.2015 , другий (по фотографіях) -15.12.2015, рахунки на оплату видані 05.11.2015 та 15.12.2015. Вказує про те, що зазначене викликає сумніви у добросовісності водіїв та представників страхової компанії (позивача) і можливості складання за таких умов протоколу без представників ДАІ. Зазначає про те, що позивач на підставі відповідних страхових актів та розрахунків здійснив виплату страхового відшкодування ТОВ Порше Лізинг Україна в розмірі 44 987,31 гривень. Вказує про те, що оскільки цивільна відповідальність транспортного засобу відповідача ГАЗ 33-02, державний номер НОМЕР_5 застрахована ПрАТ СК Провідна , рішенням Господарського суду м.Києва від 19.08.2016 з зазначеного страховика на користь позивача стягнуто 25 000 гривень з урахуванням розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те працівників ДАІ МВС України . Зазначає про те, що підпунктами а - д пункту 38.1.1. статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який є в даному випадку спеціальним Законом відносно Цивільного кодексу України, встановлено виключні випадки, за яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують

увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого

порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху ;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1,2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Зазначає про те, що ТОВ Тростянецьхліб є власником і страхувальником автомобіля ГАЗ 33-02 державний номер НОМЕР_5. Вказує про те, що жоден із вищезазначених випадків, передбачених пунктом 38.1 статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при виплаті страхового відшкодування позивачем не встановлений. Посилається на пункт 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки згідно якого з винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Заслухавши пояснення представника відповідача, третьої особи повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст.990, 993 ЦК України, ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ч.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

20.09.2013 між ПАТ Страхова компанія Українська страхова група та ТОВ Порше Лізинг Україна був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-01558/00025, предметом якого є страхування - паспортного засобу Сіат , державний № НОМЕР_1.

31.10.2015 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Сіат , державний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу ГАЗ , державний № НОМЕР_4 (що належить ТОВ Тростанецьхліб ) під керуванням водія ОСОБА_4 (винний водій).

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення ОСОБА_4 ПДР України.

04.11.2015 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.12).

На підставі актів огляду пошкодженого транспортного засобу (а.с.16-20), рахунків на оплату складених ТОВ "Джерман-Центр" (а.с.21-22), розрахунку суми страхового відшкодування від 23.11.2015 (а.с.26), страхового акту № ЦРКА-2277/1 від 23.12.2015 (а.с.27), розрахунку суми страхового відшкодування від 23.12.2015 (а.с.28) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі: 44 987 грн. 31 коп., згідно платіжних доручень № 21316 від 24.11.2015 на суму 43 407,63 грн. та №23322 від 24.12.2015 на суму 1 579,68 грн. (а.с.29-30).

Оскільки цивільна відповідальність транспортного засобу відповідача ГАЗ 33-02, державний номер НОМЕР_5 застрахована ПрАТ СК Провідна , рішенням Господарського суду м.Києва від 19.08.2016 вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна на користь позивача 25 000 гривень з урахуванням розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те працівників ДАІ МВС України .

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В статті 33.2. Закону України Про обов'язкову цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів вказано, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.

Виходячи з вищезазначеного, сторони з дотримання вимог законодавства, в передбаченому порядку здійснили дану процедуру та скористалися своїм правом складання Повідомлення про ДТП (Європротокол).

Відповідно до частини 3 статті 33.2 Закону України Про обов'язкову цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів , у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Згідно пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки максимальні розміри страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, у разі спрощеного врегулювання дорожньо-транспортної пригоди (так званий Європротокол) затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року N 698 "Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України".

Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки з винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Частиною 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 зареєстровано Міністерством юстиції України 7 грудня 2011 р. Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України встановлено, максимальні розміри страхової виплати за шкоду,заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 1 січня 2013 року - 25 000 гривень потерпілому.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, всупереч вимог чинного законодавства, Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698, здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 44 987 грн. 31 коп., тоді як згідно вказаного Розпорядження, у даному випадку мав здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику в межах ліміту в розмірі не більше 25 000 грн..

Окрім того, підпунктами а - д пункту 38.1.1. статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено виключні випадки, за яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху ;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1,2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Станом на день розгляду справи, позивачем не доведено обставин передбачених підпунктами а - д підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо керування працівником відповідача транспортним засобом в момент коли відбулась дорожньо-транспортна пригода.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що даний позов є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьхліб" за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення 19 987,31 грн.- шкоди в порядку регресу відмовити.

2.Судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. покласти на позивача.

3.Копію даного рішення направити позивачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 24.04.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 27 квітня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03038, м.Київ, вул.І. Федорова, 32-А)