Рішення

від 25.04.2017 по справі 922/601/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р.Справа № 922/601/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства БРР "Балаклійські теплові мережі" м. Балаклія до Приватного підприємства "Три А", м. Балаклія про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№1/2017/юр. від 10.01.17);

відповідача - ОСОБА_2 (заступник директора, наказ №16к від 01.12.04).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство Балаклійська районна рада "Балаклійські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Три А" м. Балаклія (з урахуванням зменшення позовних вимог) заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 18858,03 грн., 3191,31 грн. - втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення; 2382,77 грн. - пеня; 555,57 грн. - три відсотки річних від простроченої суми. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 220 від 01.10.2006 року про постачання теплової енергії в частині своєчасних розрахунків за спожиту теплову енергію. В якості правових підстав посилається на положення ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2017 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.03.2017 об 10:00.

Ухвалою господарського суду від 09.03.2017 було прийнято клопотання позивача про зменшення позовних вимог та розгляд справи було відкладено на 28.03.2017 о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2017 розгляд справи було відкладено за клопотанням позивача на 06.04.2017 о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2017 строк розгляду спору було продовжено на підставі ч.3 ст.69 ГПК України та розгляд справи відкладено на 25.04.2017 о 11:00 год.

13.04.2017 до суду від позивача надійшли пояснення по справі (вх.№ 12466). Надані документи було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 25.04.2017 з'явився представник позивача, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні 25.04.2017 заперечував проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" ( Енергопостачальна організація) та Приватним підприємством "Три А" (Споживач), було укладено договір про постачання теплової енергії № 220 від 01.10.2006 р. (далі - Договір).

В п.10.2. сторони погодили випадки, з яких цей договір припиняє свою дію - закінчення строку, на який він був укладений; в односторонньому порядку після письмового попередження: взаємна згода сторін; прийняття рішення Арбітражним судом; ліквідація сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 Договору). Документи, що містяться в матеріалах справи, дають підстави вважати, що договір про постачання теплової енергії від 01.10.2006 № 220 є діючим.

Відповідно до п.1 Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу, теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими Договором (а.с.33-35).

Згідно Додатку 1в до Договору №220 від 01.10.2006 постачання теплової енергії у гарячій воді здійснювалось за адресою: 64200, Харківська область, м. Балаклія вул. Леніна б.76.,кв.2 (а.с.38).

Відповідно до п. 6.3 Договору Платник зобов'язався до 10 числа поточного місяця сплачувати за пред'явленням КП БРР "Балаклійські теплові мережі" рахунком передбачувальний об'єм споживання послуг теплопостачання у порядку передплати, не нижче рівня попереднього місяця. По закінченню місяця КП БРР "Балаклійські теплові мережі" до 5 числа наступного місяця виставляє рахунок за фактично відпущений об'єм послуг.

Пунктом 6.5 договору Сторони передбачили, що для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається розрахунковим методом згідно з договірними навантаженнями.

Позивач, виконуючи умови договору, згідно розпорядження про початок опалювального сезону (2014-2015р.р.) №404 від 20.10.2014 р., на підставі корінця наряду про підключення до мережі опалення №103 від 24.10.2014 р. та розпорядження про закінчення опалювального сезону №264 від 14.04.2015 р. здійснив постачання теплової енергії в повному обсязі. Також, згідно розпорядження про початок опалювального сезону (2015-2016р.р.) №552 від 07.10.2015 р. та на підставі корінця наряду про підключення до мережі опалення №42 від 10.10.2015 р.та розпорядження про закінчення опалювального сезону №282 від 05.04.2016 р. здійснив постачання теплової енергії в повному обсязі; згідно розпорядження про початок опалювального сезону (2016-2017р.р.) №707 від 10.10.2016 р. та на підставі корінця наряду про підключення до мережі опалення №89 від 10.10.2016 р. продовжує постачати теплову енергію в приміщення Відповідача за адресою: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна (колишня вул.Леніна) б.76.,кв.2. та станом на 01.02.2017 рік позивачем було нарахувано відповідачу остаточну суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Проте Відповідачем було порушено п. 1. п.п.3.2.2, п. п. 6.1, 6.2, 6.3 Договору, п. 40 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, п.30 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, п. п. 5 п. З ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-ІV, ст.19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. №2633-VІ, в зв'язку з чим його заборгованість станом на 01.02.2017 р. за опалювальні періоди: з лютого 2015 по квітень 2015р.(включно), з жовтня 2015 по квітень 2016 року (включно), з жовтня 2016 року та станом на 01.02.2017 року, перед КП БРР "Балаклійські теплові мережі" за надані послуги з постачання теплової енергії по Договору № 220 від 01.10.2006 р. склала 18858,03 грн. з ПДВ.

12.05.2015р. на адресу ПП "Три А" рекомендованим поштовим листом було надіслано для підписання акти звірки розрахунків за спожиту теплову енергію станом на 01.05.2015 на суму 13947,04 грн., які боржник відмовився отримувати.

05.12..2016р. на адресу ПП "Три А" рекомендованим поштовим листом було надіслано для підписання акти звірки розрахунків за спожиту теплову енергію станом на 01.12.2016 на суму 24954,15 грн., які боржник відмовився отримувати.

05.01.2017р. на адресу ПП "Три А" рекомендованим поштовим листом було надіслано для підписання акти звірки розрахунків за спожиту теплову енергію станом на 01.01.2017 на суму 27058,94 грн., які боржник відмовився отримувати.

26.01.2017 року на адресу ПП "Три А" рекомендованим поштовим листом було надіслано претензію за № 230 від 13.02.2015 про сплату заборгованості в розмірі 17013,05 грн., що утворилась станом на 01.01.2017, проте дана претензія була проігнорована з боку відповідача, що й стало причиною звернення до відповідача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 18858,03 грн грн. заборгованості та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 18858,03 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18858,03 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 555,57 грн. та суму інфляційних нарахувань в розмірі 3191,31 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 555,57 грн. та сума інфляційних нарахувань в розмірі 3191,31 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2382,77 грн. ( з урахуванням зменшених позовних вимог) , проте при перевірці правильності розрахунку суми пені судом виявлено арифметичну помилку допущену позивачем. Замість суми 2382,77грн. слід вірно рахувати 2382,76грн.

Так, згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Поняттям штраф та пеня дано визначення частинах. 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Відповідно до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно до п.п.7.2.2 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня на користь Енергопостачальної організації у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2382,76 грн., суд вважає, що він здійснений з порушенням приписів чинного законодавства,а саме ч.6 си.232 ГК України а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача до відповідача про стягнення пені підлягає часткову задоволенню у розмірі 1949,77 грн., в іншій частині заявленої позивачем суми пені слід відмовити, оскільки період, за який стягується пеня, перевищує встановлений законодавством 6-ти місячний термін.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,8,19,124,129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 549, 526, 598, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, ч.7 ст. 180, 193 Господарського кодексу України; ст.ст.1,4,12,33,43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Три А" (64200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32803295) на користь Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 34328904, р/р 260003013273 в філії Харківське Обласне Управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) основну заборгованість в сумі 18858,03 грн., пеню в сумі 1949,77 грн., 3% річних в розмірі 555,57 грн., інфляційні втрати в сумі 3191,31 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1572,27 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 433,99 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3