Постанова

від 19.04.2017 по справі 905/1496/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.04.2017 року справа №905/1496/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від держвиконавця:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю б/н від 16.11.2016 року; не з'явились; не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фадж", м.Київ на ухвалу ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року у справі№ 905/1496/16 (суддя Ю.О.Паляниця) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фадж", м. Київ до відповідачів 1.Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ Донецької області 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудфонд", м. Донецьк про за скаргою на діїрозірвання договору та припинення постачання електричної енергії Публічного акціонерного товариства "Фадж", м. Київ Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року у справі №905/1496/16 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фадж" (далі за текстом - ТОВ "Фадж") на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач - ТОВ "Фадж" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року у справі №905/1496/16 та прийняти нове рішення, яким:

- скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження;

- визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити виконавчі дії.

Апелянт вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки невиконанню державним виконавцем судового наказу у справі №905/1496/16, відповідно до якого зобов'язано ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

Скарга ТОВ "Фадж" обґрунтована порушенням державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вимог Закону України "Про виконавче провадження", а саме:

- не перевірив виконання рішення боржником та не встановив, що електропостачання до будівлі, як і раніше здійснюється і не припинялось (до теперішнього часу);

- не виніс постанову про накладення на ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" штрафу, в якій зазначається вимога про виконання рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність;

- безпідставно закінчив виконавче провадження, про що виніс постанову від 21.12.2016 року.

На переконання заявника апеляційної скарги, оскільки рішення господарського суду Донецької області про припинення постачання електричної енергії до будівлі державним виконавцем не виконано, а відповідач-1 продовжує поставляти електричну енергію відповідачу-2, оскаржуваною ухвалою від 13.03.2017 року про відмову у задоволені скарги, судом першої інстанції порушені права ТОВ "Фадж" захистити своє право виконанням судового рішення, яке ухвалено на його користь.

Протоколом автоматизованого розподілу від 03.04.2017 року для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фадж" сформовано колегію суддів та визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_5, ОСОБА_2

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Фадж" прийнято до провадження із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2017 року об 15 год. 10 хв.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №585 від 18.04.2017 року у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_5 через перебування у відпустці на дату слухання справи 19.04.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1496/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017 року змінено колегію суддів та сформовано у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

19.04.2017 року через канцелярію суду від ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" надійшло клопотання, в якому відповідач-1 просив відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату для надання додаткового часу для підготовки відзиву та обґрунтованих заперечень.

Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги обґрунтоване наступними обставинами:

- відповідач лише 19.04.2017 року, тобто в день проведення судового засідання, шляхом щоденного моніторингу ЄДРСР дізнався про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фадж";

- в ухвалі про призначення розгляду апеляційної скарги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" було зобов'язано надати вмотивований відзив, у зв'язку із чим відповідач-1 потребує додаткового часу для підготовки відзиву;

- відповідач-1 не отримував ні копії апеляційної скарги позивача, ні ухвалу Донецького апеляційного господарського суду про призначення розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Відповідно до положень ст. 77 ГПК України, господарський суд має право відкласти судове засідання у випадках, визначених зазначеною статтею. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Уповноважені редставники ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" не були позбавлені права до дня судового засідання надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази, які, на їх думку, необхідні для розгляду апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до п. 6 резолютивної частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2017 року явку сторін у судове засідання не було визнано обов'язковою. Крім того з матеріалів справи встановлено, що відповідачем-1 - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго":

- завчасно отримано копію апеляційної скарги, відповідно до фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа доданих до апеляційної скарги ТОВ "Фадж";

- відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, представником відповідача-1 ухвалу Донецького апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги отримано 07.04.2017 року, тобто майже за 12 днів до розгляду апеляційної скарги, що унеможливлює необізнаність ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про рух господарського процесу;

- ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2017 року про прийняття апеляційної скарги до провадження була своєчасно надіслана та оприлюднена (05.04.2017 року) в ЄДРСР.

Таким чином, доводи відповідача-1 про необізнаність щодо розгляду апеляційної скарги позивача, у зв'язку із чим необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги, спростовуються наявними доказами. Враховуючи вищевикладені обставини та зважаючи на достатність доказів для розгляду справи по суті, Донецький апеляційний господарський суд відмовляє ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

19.04.2017 року через канцелярію суду від фізичної особи ОСОБА_6 надійшло клопотання про залучення до справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору наступних осіб:

- ОСОБА_6, як учасника та директора ТОВ "Фадж";

- ОСОБА_7, як учасника ТОВ "Фадж";

- ОСОБА_8, як особу, яка була учасником та відчужила свою частку у статутному капіталі ТОВ "Фадж" на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Розглянувши вищевказане клопотання колегія суддів відмовляє у його задоволенні виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Як вбачається з матеріалів клопотання, до нього додано:

- протокол №12/02-17 від 12.02.2017 року загальних зборів учасників ТОВ "Фадж";

- протокол №01-15/02 від 15.02.2017 року загальних зборів ТОВ "Фадж";

- лист №15/01-16/2017 від 10.03.2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9;

- витяг з кримінального провадження №1201710001643.

Всі вищевказані документи не засвідчені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до загальнодоступної інформації, яка міститься на веб-сайті ЄДРЮОФОП, станом на 19.03.2017 року, за кодом ЄДРПО 39105598 зареєстровано юридичну особу - ТОВ "Фадж" (позивача у даній справі), керівником якого визначено саме - ОСОБА_10

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Керуючись положеннями ч. 1, 2, 3 ст. 28 ГПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, що процесуальний статус ТОВ "Фадж" - в особі директора ОСОБА_6 не підтверджено, як учасника судового процесу по справі за участю ТОВ "Фадж" та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", ТОВ "Спецбудфонд", звернення ТОВ "Фадж" - в особі директора ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду.

19.04.2017 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був представник позивача -ТОВ "Фадж", який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року у справі №905/1496/15 та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження, визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити виконавчі дії.

Представники відповідача та держвиконавця в судове засідання не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року позов ТОВ "Фадж" до відповідача 1 - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та до відповідача 2 - ТОВ "Спецбудфонд" про розірвання договору та припинення постачання електричної енергії задоволено частково:

- зобов'язано ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, в іншій частині позов залишено без задоволення;

- визнано недійсним договір №11/7551 від 11.07.2013 року про постачання електричної енергії, укладений між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ТОВ "Спецбудфонд".

Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2016 року стягнуто з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на користь ТОВ "Фадж" судовий збір у розмірі 1378,00 грн, з ТОВ "Спецбудфонд" на користь ТОВ "Фадж" судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року залишено без змін.

26.09.2016 року на виконання вказаних рішень господарським судом Донецької області видано відповідні накази.

Позивачем - ТОВ "Фадж", 26.12.2016 року, подано до господарського суду Донецької області скаргу (б/н від 21.12.2016р.) на бездіяліність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій останній просив:

- визнати незаконною бездіяльності Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу №905/1496/16 про зобов'язання ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125;

- зобов'язати Центральний відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити виконавчі дії з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року у справі №905/1496/16, а саме: перевірити фактичне припинення ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125; у разі неприпинення ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" постачання електричної енергії у будівлю винести постанову про накладення штрафу, у якій зазначити вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що всупереч виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року електропостачання у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, фактично не припинено.

В свою чергу, відповідач - ТОВ "ДТЕК Донецькобленерго" проти задоволення скарги заперечив з огляду на те, що на виконання рішення суду ТОВ "Спецбудфонд" було відключено від енергопостачання, а також зазначив, що постачання електроенергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, здійснюється ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на підставі договору №11/7727 від 14.09.2016 року, укладеного з ТОВ "Заможна Україна".

Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області письмових пояснень по суті скарги не представив, на запит суду першої інстанції надав копії матеріалів виконавчого провадження №52950645.

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року скаргу ТОВ "Фадж" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області залишено без задоволення.

Господарський суд першої інстанції врахувавши, що судовий наказ від 26.09.2016 року було видано на виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року, прийняття якого в частині зобов'язання ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, було обумовлено недійсністю договору №11/7551 від 11.07.2013 року про постачання електричної енергії, укладеного з ТОВ "Спецбудфонд", дійшов висновку, що на теперішній час постачання електроенергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, здійснюється ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на підставі договору №11/7727 від 14.09.2016 року, укладеного з ТОВ "Заможна Україна", а оскільки відповідач-1, як енергопостачальна компанія, має встановлений п. 1.6 Правил користування електричною енергією, обов'язок щодо укладання договору про постачання електричної енергії з усіма споживачами не встановив порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" в діях чи в бездіяльності Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у зв'язку із чим залишив без задоволення скаргу ТОВ "Фадж".

Перевіривши законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого господарського суду, а відтак вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписом ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом ст. 116 ГПК України виконання рішення суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як визначено в ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

В частині 2 вищевказаної статті зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3 ст. 63 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Матеріали справи свідчать, що на час винесення рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року у даній справі, будівля за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 постачалась електрична енергія за договором №11/7551 укладеним між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ТОВ "Спецбудфонд".

Як вище зазначено, рішенням господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року зобов'язано ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електроенергії у будівлю за адресою м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, а договір №11/7551 від 11.07.2013 року про постачання електричної енергії, укладений між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ТОВ "Спецбудфонд" визнано недійсним.

Відповідач-1 стверджує, що рішенням суду від 09.08.2016 року у справі №905/1496/16 не заборонено здійснити підключення нових споживачів за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, у зв'язку із чим виконуючи приписи ч. 2, 4, ст. 275 Господарського кодексу України ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" уклало договір із ТОВ "Заможна Україна" у відповідності до вимог чинного законодавства.

Проте, колегія суддів не може погодитись із вказаним запереченням відповідача-1, з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно з п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року за №28 (далі - ПКЕЕ), споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року у справі №905/1496/16 зобов'язано відповідача - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

На підставі постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - ОСОБА_11 23.11.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №52950645.

Крім того відповідно до постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП №52950645 від 23.11.2016 року, зокрема, п. 1: зобов'язано ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

Позивачем у якості доказу невиконання державним виконавцем наказу господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року надано фіскальний чек №57 від 17.12.2016 року, відповідно до якого у вказану дату було здійснено купівлю продовольчої групи товарів в магазині "Обжора", який розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 125.

Відповідно до абз. 16 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Тобто, товарний чек №57 від 17.12.2016 року, поданий скаржником - ТОВ "Фадж", є доказом на підтвердження здійснення розрахунково-касової операції через касовий апарат з надання послуги продажу продовольчої групи товарів та містить інформацію про дату, час та місце здійсненого продажу, що свідчить про надходження електричної енергії за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125

З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що на теперішній час постачання електроенергії у будівлю за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, здійснюється ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на підставі договору №11/7727 від 14.09.2016 року, укладеного з ТОВ "Заможна Україна".

Відповідно до ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України; до основних засад судочинства відноситься обов'язковість рішень суду.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою Україн.

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

В силу ч. 3 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Пункт 1 ст. 6 параграф 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

До того ж, у преамбулі та ст. 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява №48553/99), а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

За наказом господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року, виданому на виконання рішення у даній справі №905/1496/16, прямо передбачено, що державному виконавцю слід організувати примусове виконання рішення про припинення постачання електричної енергії саме до будівлі за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, а не припинити електропостачання відповідно до умов конкретного договору, як помилково зазначено ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

Господарський суд першої інстанції помилково пов'язує мотиви прийняття рішення про припинення електропостачання, зокрема, через недійсність договору №11/7551 від 11.07.2013 року, з мотивами невиконання державним виконавцем судового наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 року, а саме: не припинення електропостачання повністю, оскільки державний виконавець повинен виконувати наказ господарського суду, згідно якого: зобов'язано ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 без врахування мотивів прийняття такого рішення. Тобто, в даному випадку державний виконавець не повинен організовувати виконання рішення суду про припинення постачання електричної енергії за яким-небудь конкретним договором, а повинен виконувати судовий наказ, зміст якого відповідає резолютивній частині рішення на підставі якого його було видано.

Водночас, державний виконавець повинен чітко виконувати відповідний наказ суду, зміст якого відповідає резолютивній частині рішення. При цьому, мотиви прийнятого рішення суду державний виконавець не має брати до уваги, наприклад його аналізувати та робити висновок щодо підстав його прийняття.

Слід зазначити, що в діяльності державних виконавців може виникати потреба в роз'ясненні резолютивної частини рішення, викладеної у виконавчому документі. У таких випадках згідно до ст. 89 ГПК України державному виконавцеві надано право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту виконавчого документа, якщо резолютивна частина даного рішення викладена у документі незрозуміло.

Оскільки від правильного розуміння державним виконавцем змісту рішення, що підлягає виконанню, залежать зміст і характер виконавчих дій, потрібних для виконання рішення, усвідомлення ним змісту рішення є необхідною передумовою здійснення виконавчого провадження.

Матеріали справи не мість ні доказів звернення державного виконавця до господарського суду першої інстанції із заявою про роз'яснення судового рішення, ні ухвали про роз'яснення виконання судового рішення із вказівкою на порядок виконання саме у такий спосіб.

Крім того, рішення господарського суду першої інстанції не направлялось державному виконавцю, у зв'язку із чим посилання ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на необхідність врахування мотивів його прийняття є безпідставними.

Натомість суд першої інстанції не врахував, що відповідно до резулятивної частини рішення, на підставі якого було видано наказ, серед іншого, зобов'язано ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії у будівлю за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, та помилково прийшов до висновку щодо необхідності державного виконавця врахувати його мотивувальну частину, а не обов'язок державного виконавця виконувати саме наказ суду, який виданий на підставі рішення по даній справі.

Таким чином, обставини справи свідчать про те, що державний виконавець:

- не перевірив виконання рішення боржником та не встановив, що електропостачання до будівлі не припинено та здійснюється до теперішнього часу;

- не виніс постанову про накладення на ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" штрафу, відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", в якій зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність;

- неправомірно закінчив виконавче провадження, про що виніс постанову від 21.12.2016 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито на підставі постанови державного виконавця від 23.11.2016 року. Тобто, наказ про зобов'язання припинити електропостачання боржником почав виконуватись фактично лише з 23.11.2016 року.

В силу ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен перевірити фактичне виконання рішення суду після цієї дати - перевірити з виїздом за адресою до будівлі та удостовіритись у фактичному припиненні або неприпиненні постачання електричної енергії до будівлі на дату такої перевірки, а не перевіряти акти ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", які складені 14.09.2016 року.

Крім того, державний виконавець взагалі не міг брати ці акти до уваги, оскільки згідно до наказу господарського суду першої інстанції відсутні жодні прив'язки до конкретних укладених договорів постачання електроенергії.

Тобто, відповідач-2 - ТОВ "Спецбудфонд" об'єктивно було зобов'язано припинити електропостачання, а державний виконавець повинен був здiйснити необхiднi заходи щодо своєчасного i повного виконання рiшення, зазначеного в документi на його примусове виконання.

За висновком господарського суду першої інстанції, на теперішній час постачання електроенергії до будинку за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 здійснюється ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на підставі договору №11/7727 від 14.09.2016 року, укладеного з ТОВ "Заможна Україна", а рішення суду про припинення електропостачання на підставі якого і було видано наказ було обумовлено недійсністю договору про постачання електроенергії №11/7551 від 11.07.2013 року, укладеного з ТОВ "Спецбудфонд".

Проте, місцевим господарським судом не враховано, що позов задоволено не виключно з підстав недійсності договору №11/7551 від 11.07.2013 року, оскільки ТОВ "Фадж" звернулось до суду, як власник певної нерухомості, який не бажав щоб у його будівлю (приватну власність) взагалі постачалась електроенергія. Зазначене й було підставою позову, а частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції в мотивувальній частині зазначив, що саме позивачу як власнику належить право визначати потребу чи відсутність потреби у постачанні електричної енергії за вказаною адресою. Не зважаючи на це державний виконавець в будь-якому випадку повинен виконувати судовий наказ, а не розтлумачувати мотиви прийняття судового рішення.

Що стосується вимог заявника апеляційної скарги про скасування постанови державного виконавця, колегія суддів виходить з наступного.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року за №01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладено правову позицію, за якою вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вимога ТОВ "Фадж" щодо скасування постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання її недійсною.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо задоволення скарги ТОВ "Фадж" про визнання недійсною постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження, визнання незаконною бездіяльності Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, зобов'язання Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити виконавчі дії, а саме виконати наказ господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року у справі №905/1496/16.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга ТОВ "Фадж" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року у справі №905/1496/16 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення скарги.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121 2 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фадж", м. Київ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2017 року у справі №905/1496/16 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області області від 13.03.2017 року у справі №905/1496/16 - скасувати.

Визнати недійсною постанову Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження;

Визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року у справі №905/1496/16 про зобов'язання ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії в будівлю розташовану за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.09.2016 року у справі №905/1496/16 про зобов'язання ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" припинити постачання електричної енергії в будівлю розташовану за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3