Постанова

від 25.04.2017 по справі 908/3480/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017 справа № 908/3480/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №1304 від 13.04.2017р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар , м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2017р. (повний текст підписано 22.02.2017р.) у справі№ 908/3480/16 (суддя Носівець В.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром , м.Вишневе Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю Тальвар , м.Бердянськ Запорізької області простягнення 253750,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром , м.Вишневе Київської області, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар , м.Бердянськ Запорізької області про стягнення 203000,00грн. суми неповерненої фінансової допомоги за договором №1407 від 14.07.2015р. та 50750,00грн. штрафних санкцій за прострочення повернення фінансової допомоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.02.2017р. (повний текст підписано 22.02.2017р.) у справі №908/3480/16 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору №1407 від 14.07.2015р. щодо повернення поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Тальвар звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що представник відповідача при розгляді справи у суді першої інстанції не був присутній та не мав можливості надати свої заперечення стосовно позовних вимог та докази на їх підтвердження.

Крім того, апелянт наголошує, що позивачем не надано належних доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача за договором фінансової допомоги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Скакун О.А.) прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 25.04.2017р.

Від позивача на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Ломовцевої Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Колядко Т.М., Скакун О.А.

У судовому засіданні 25.04.2017р. представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю часу для підготовки та подання доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги та з огляду на відсутність можливості направлення повноважного представника для участі у судовому засіданні.

За змістом ст.28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представляти юридичну особу у суді може її керівник та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Кількість осіб, які можуть бути представниками підприємства, діючим законодавством не обмежено.

Зважаючи на те, що відповідач є юридичною особою, у нього була можливість направлення в судове засідання іншого представника, якою він не скористався.

Крім того, судова колегія зазначає, що скаржником не підтверджено відсутність можливості направлення повноважного представника для участі у судовому засіданні, а також не обґрунтовано необхідність надання часу для підготовки доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позиція відповідача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, враховуючи, що явка сторін не була визнана обов'язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

14.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тальвар (далі - сторона-2) був укладений договір поворотної фінансової допомоги №1407 (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 передає у власність стороні-2 грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору (далі - поворотна фінансова допомога), а сторона-2 зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим договором строк.

Пунктом 1.2 сторонами узгоджено, що за даним договором стороні-2 надається поворотна фінансова допомога в значенні, передбаченому п.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2.1 розмір поворотної фінансової допомоги становить 203000,00грн.

Поворотна фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок сторони-2. Поворотна фінансова допомога вважається переданою стороні-2 в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2 в повному обсязі (п.3.1, 3.2).

Строк та порядок повернення поворотної фінансової допомоги узгоджений сторонами в розділі 4 договору. Так, за умовами п.4.1 сторона-2 зобов'язана повернути стороні-1 поворотну фінансову допомогу не пізніше 13.07.2016р.

Сторона-2 має право повертати поворотну фінансову допомогу частинами (п.4.2).

Згідно з п.4.3 сума поворотної фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок сторони-1, зазначений у цьому договорі.

Днем повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми поворотної фінансової допомоги (її частини) на поточний рахунок сторони-1 (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги сторона-2 сплачує штрафну санкцію в розмірі 25% від простроченої суми на день прострочки.

Сторонами в п.6.1 узгоджено, що договір набуває чинності з моменту надання стороною-1 суми поворотної фінансової допомоги строні-2 та діє до 13.07.2016р., але в будь-якому випадку - до повного виконання стороною-2 своїх зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром платіжним дорученням №681 від 16.07.2015р. перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар суму 203000,00грн.

У зв'язку з порушення відповідачем умов договору щодо повернення фінансової допомоги в узгоджені сторонами строки, позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар 15.11.2016р. направлена вимога №101 від 10.11.2016р. щодо повернення поворотної фінансової допомоги в розмірі 203000,00грн. та сплати штрафної санкції за прострочення повернення поворотної фінансової допомоги в розмірі 25% від простроченої суми.

З огляду на невиконання відповідачем зазначеної вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром звернулося до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно приписів статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 203000,00грн. у встановлений договором строк (по 13.07.2016р.) не виконав, з огляду на що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар основного боргу у зазначеному розмірі.

Крім основного боргу Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром просить стягнути з відповідача 50750,00грн. штрафних санкцій.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до п.5.1 договору №1407 від 14.07.2015р., при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги сторона-2 сплачує штрафну санкцію в розмірі 25% від простроченої суми на день прострочки.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, враховуючи положення п.5.1 спірного договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 50750,00грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар при розгляді справи у суді першої інстанції не був присутній та не мав можливості надати свої заперечення стосовно позовних вимог та докази на їх підтвердження. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2017р. розгляд справи відкладався у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення судового засідання. Разом з тим, відповідач не скористався своїми правами, наданими ст.22 ГПК України, відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання 16.02.2017р. без зазначення поважних причин повторно не з'явився. У зв'язку з чим судова колегія не приймає посилання відповідача на обмеження судом першої інстанції його прав.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2017р. (повний текст підписано 22.02.2017р.) по справі №908/3480/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тальвар , м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2017р. (повний текст підписано 22.02.2017р.) по справі №908/3480/16 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2017р. (повний текст підписано 22.02.2017р.) по справі №908/3480/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО