Постанова

від 18.04.2017 по справі 910/22416/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа№ 910/22416/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Мурашко М.С.

за участю представників

від позивача: Дегтярьов С.В., за довіреністю

від відповідача: Петренко В.В., за довіреністю

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

скаргу Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ

АВАНГАРД"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2017 року

у справі № 910/22416/16 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ДЕЗОМАРКЕТ"

до Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ

АВАНГАРД"

про стягнення 65 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЗОМАРКЕТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" про стягнення 65 000, 00 грн. у погашення заборгованості за простим векселем серія АА № 2786047 від 06.11.2014 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2017р. у справі № 910/22416/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЗОМАРКЕТ" задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЗОМАРКЕТ" 65 000, 00 грн. у погашення заборгованості за простим векселем серії АА № 2786047 від 06.11.2014 року та судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2017р. у справі № 910/22416/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" від 14.03.2017р. передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.04.2017 року.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

06.11.2014 року ПАТ АГРОФІРМА "АВІС" емітувало ТОВ "ДЕЗОМАРКЕТ" простий вексель серія АА №2786047 на суму 265 000, 00 грн. зі строком платежу 10.12.20114 року.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначає, що вексель виданий з дотриманням усіх вимог, передбачених ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів (далі - Уніфікований закон), та шляхом індосаменту не передавався, а тому ТОВ "ДЕЗОМАРКЕТ" є законним держателем векселя.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.07.2016 року № 22076471, ПАТ АГРОФІРМА "АВІС" було припинено 09.03.2016 року, а його правонаступником є ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД".

Згідно положень п. 1.1. Статуту ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" стало повним (універсальним) правонаступником прав та обов'язків припинених через реорганізацію шляхом приєднання юридичних осіб, до переліку яких входить і ПАТ АГРОФІРМА "АВІС".

Також, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2016 року № 22073719, відповідач має відокремлені підрозділи, серед яких зазначена ФІЛІЯ "ПТАХОФАБРИКА "АВІС", яка розташована у буд. 1 по вул. Вербецьке шосе у с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, тобто за адресою, за якою раніше знаходився векселедавець ПАТ АГРОФІРМА "АВІС".

Як вбачається з матеріалів справи, Філія "ПТАХОФАБРИКА "АВІС" 26.06.2015 року платіжним дорученням № 9 перерахувала ТОВ "ДЕЗОМАРКЕТ" 200 000, 00 грн. У графі "Призначення платежу" цього платіжного доручення було вказано: "Погашення векселя серії АА № 2786047 від 06.11.2014 року згідно передавального акту від 05.05.2015 року без ПДВ".

17.10.2016 року позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою про підписання акту пред'явлення векселя до платежу та сплату залишку суми векселя, проте вказану вимогу було залишено відповідачем без відповіді.

Таким чином, станом на час звернення із позовом до суду, заборгованість Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЗОМАРКЕТ" становить 65 000, 00 грн.

Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Простий вексель являє собою просту, нічим не обумовлену або за наказом конкретної особи обіцянку векселедавця сплатити визначену суму. За простим векселем векселедавець самостійно приймає на себе безумовне зобов'язання платежу, тобто є одночасно і платником, якщо він не визначив платником за векселем будь-яку третю особу, тобто не здійснив доміціляцію векселя.

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (Уніфікований закон) передбачено, що простий вексель містить:

- назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

- найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;

- зазначення дати і місця видачі простого векселя;

- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

У частині 1 статті 78 Уніфікованого закону встановлено, що векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення (стаття 78 Уніфікованого закону).

Відповідно до ст. 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів

Так, у простому векселі серія АА 2786047 від 06.11.2014 року сторони по справі передбачили, що Публічне акціонерне товариство Агрофірма "АВІС" 10.12.2014 року здійснить платіж за векселем Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕЗОМАРКЕТ".

Відповідно до ст.ст. 53, 78 Уніфікованого закону, після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження "Обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта, а отже, при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця.

Таким чином, непред'явлення простого векселя до платежу у встановлений строк не звільняє від грошових зобов'язань, що виникли між сторонами, відносно платежу за векселем, а отже, векселедавець не звільняється від свого обов'язку сплатити суму векселя.

Вимог позивача щодо підписання акту пред'явлення векселя до платежу та сплати залишку суми за векселем Публічне акціонерне товариство "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" не виконало, у зв'язку з чим і виник спір у справі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає наступне:

- відповідно до п. 11.4. постанови Національного Банку України від 16.12.2002 року № 508 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України", ознака не доміцильованого векселя з особливим платником - це наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя або акцептанта переказного векселя "Підлягає оплаті в

---

" (найменування місця платежу і назва банку) або "Платник

---

" (назва банку і найменування місця платежу) . У цьому разі банк як особливий платник також виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя);

- особливим платником по векселю виступає Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Фінансова Ініціатива";

- оскільки в самому векселі банк передбачений як доміциліат, то і вимога про оплату повинна пред'являтися саме до нього.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель є борговим документом, а згідно положень ч. 3 статті 545 ЦК України - наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

За таких умов векселедержатель може вручити (передати, направити) оригінал векселя векселедавцю (уповноваженій ним особі) лише після отримання платежу за ним. Передача векселя до платежу буде означати втрату векселедержателем права на отримання вексельної суми.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" зазначено, що прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір.

Крім того, стосовно тверджень відповідача про те, що особливим платником по векселю виступає Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" суд зазначає наступне.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 року № 408 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2015 року № 121 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", згідно з яким з 24.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА". Згідно з інформацією, наведеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасова адміністрація в ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" діє до теперішнього часу.

Згідно п. 1 ч. 45 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Терміни "доміціліат" та "особливий платник" у законодавстві України мають різне значення, перший термін використовується стосовно доміцильованого векселя (п. 11.3. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, далі також Положення), а другий стосовно неодоміцильованого векселя з особливим платником (п. 11.4 Положення).

Різниця між ними полягає, зокрема, у тому, що згідно п. 11.9 положення банк не зобов'язаний приймати до оплати неодоміцильовані векселі з особливим платником, на відміну від доміцильованих векселів.

Також, у п. 11.3. та п. 11.4. Положення наведений вичерпний перелік ознак, за якими можна ідентифікувати вексель як доміцильований або як неодиміцильований з особливим платником. Вичерпність цього переліку свідчить про те, що векселедавець для надання векселю статусу доміцильованого (не доміцильованого з особливим платником) повинен на лицевому боці зробити один із написів, формулювання яких наведені у п. 11.3. або у п. 11.4. Положення. Враховуючи формальність, як істотну особливість вексельного права, будь-яке відхилення векселедавця від встановлених формулювань тягне за собою позбавлення векселя статусу доміцильованого (не доміцильованого з особливим платником).

У простому векселі серія АА № 2786047 від 06.11.2014 року місцезнаходження векселедавця та адреса місця в графі "Підлягає сплаті" різні, а тому є підстави вважати, що визначено особливе місце платежу. Таким чином, за цією ознакою простий вексель серія АА № 2786047 від 06.11.2014 року можна вважати доміцильованим.

Векселедавець на спірному векселі зазначив назву банку оскільки саме у ПАТ КБ "Фінансова Ініціатива" відкрито рахунок на ім'я векселедавцем, що підтверджується, зокрема, копією банківської виписки з поточного рахунку ТОВ "ДЕЗОМАРКЕТ" від 18.06.2014 року.

Отже, хоча ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" і зазначено у спірному векселі, але вважати цей банк доміциліатом немає підстав. Згідно п. 1.2. Положення доміциліат - особа, яка є особливим платником за векселем. Векселедавець на векселі зазначив свій власний поточний рахунок, з якого буде виконаний платіж за векселем, тобто векселедавець виключив можливість оплати векселя банком з окремого рахунку (відмінного від поточного рахунку векселедавця).

У пункті 1.2. Положення встановлено, що під час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції.

Більше того, векселедавець вже здійснював часткову оплату на погашення векселя у розмірі 200 000, 00 грн., що підтверджується наявною у справі копією виписки по рахунку № 26002210323562 ТОВ "ДЕЗОМАРКЕТ".

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, оскільки виходячи з напису на простому векселі серія АА № 2786047 від 06.11.2014 року, векселедавець (ПАТ АГРОФІРМА "АВІС" правонаступником якого є ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД") повинен сам виконати платіж у місці доміциляції та відповідно вимога про оплату векселя повинна пред'являтися саме до векселедавця.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2017р. у справі № 910/22416/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2017р. у справі № 910/22416/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/2241616 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова