Постанова

від 24.04.2017 по справі 923/1439/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.Справа № 923/1439/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Разюк Г.П.,

ОСОБА_1;

При секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.;

За участю представників сторін:

Від ВАТ "Херсонбудтранс" - ОСОБА_2, довіреність № б/н, від 28.12.16;

ОСОБА_3, довіреність № б/н, від 28.12.16;

Керівник ВАТ "Херсонбудтранс" - ОСОБА_4, довіреність №772378, від 29.12.99;

від ПП "Капітал-Сервіс" - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Херсонбудтранс»

на рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 року

по справі №923/1439/16

за позовом : Публічного акціонерного товариства „Херсонбудтранс» , м.Херсон

до Приватної фірми „Капітал-Сервіс» , м.Херсон

про внесення змін до договору оренди житлових приміщень

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Херсонбудтранс" (далі- ПАТ Херсонбудтранс ) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просило спонукати Приватну фірму "Капітал-Сервіс" (далі- ПФ Капітал-Сервіс ) викласти пункти 4.4. та 4.2. договору оренди нежилих приміщень від 01.03.2006р. у такій редакції:

-пункт 4.4: Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції;

-пункт 4.2: Орендар зобов'язаний здійснювати Орендодавцю плату за користування земельною ділянкою, яка надається в користування разом з об'єктом нерухомості, у розмірі 2,5 грн. за 1 кв.м земельної ділянки, з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 по справі №923/1439/16 (суддя Н.А. Павленко) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову та невірно обраним способом захисту порушеного права.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство „Херсонбудтранс» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що під час виконання договору змінились обставини, які істотно порушили баланс інтересів позивача, а саме: при укладені договору сторони не передбачили сплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції, а оскільки в період виконання договору був наявний високий індекс інфляції, позивач вважає за необхідне внести відповідні зміни до договору.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні з підстав, зазначених у скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, сторони повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про отримання уповноваженим представником відповідача ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

До початку розгляду справи представником апелянта заявлене клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме судового рішення Господарського суду Херсонської області від 29 вересня 2009 року по справі №3/210-ПД-06, постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року, ухвали Вищого господарського суду України від 13 лютого 2007 року та заявлене клопотання про припинення провадження по пункту 4.4 договору оренди на підставі п.2 ст. 80 ГПК України.

Судова колегія задовольнила клопотання в частині долучення до матеріалів справи судового рішення Господарського суду Херсонської області від 29.09.2006 р. по справі № 3/210 -ПД-06 та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року і ухвали Вищого господарського суду України від 13 лютого 2007 року, оскільки стороною обґрунтовано неможливість надання зазначених документів суду першої інстанції з поважних причин.

Судова колегія відхилила клопотання позивача про припинення провадження у справі, оскільки, незважаючи на те, що судове рішення від 29.09.2006 прийнято по справі між тим ж сторонами, але предмет позову по справі № 3/210 -ПД-06 відрізняється від предмету позову у зазначеної справі №923/1439/16.

Розглянувши матеріали справи відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Херсонбудтранс", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Херсонбудтранс" відповідно до Статуту ПАТ Херсонбудтранс у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Херсонбудтранс", оформлених протоколом №1/2010 від 15.09.2010 (орендодавець, позивач) та Приватною фірмою "Капітал-Сервіс" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежилих приміщень (а.с. 8-10).

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкти загальною площею 1227,6кв.м., які являють собою частину будинку літ «А» , що складається з приміщень № 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 19-а, 20, 21-а, 22, 22-а, загальною площею 129,8кв.м.; частина будинку літ. «В» , що складається з приміщень №1, 2, 3, 15 загальною площею 1097,8 кв. м. за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 4км. (п.1.1 договору).

Підпунктом 1.1.3 договору передбачено, що розмір земельної ділянки, яка прилягає до об'єкту оренди, та передається у користування разом з об'єктом, що орендується, складає 1750 кв. м.

Відповідно до п.3.1 договору термін оренди складає 25 років з моменту прийняття об'єкта , що орендується за актом прийому - передачі.

В пункті 10.1 договору зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.03.2030, а в частині взаєморозрахунків до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розмір орендної плати за 1 кв.м. об'єкту, що орендується, становить, та в цілому за весь об'єкт оренди складає 5 грн. за місяць з урахуванням ПДВ, а в цілому за весь об'єкт оренди 6138 грн. з урахуванням ПДВ.

Крім плати, зазначеної у п.4.1 договору, орендар зобов'язаний здійснювати орендодавцю плату за користування земельною ділянкою, яка надається в користування разом з об'єктом нерухомого майна, у розмірі земельного податку. Розмір цієї плати може бути змінений у разі зміни розміру земельного податку, орендної плати за землю, тощо (п.4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.

Відповідно до п.10.2 договору умови договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу.

Договір підписаний сторонами, скріплений печатками та нотаріально посвідчений.

Актом здачі-приймання від 01.03.2006 підтверджується передача позивачем відповідачу об'єкта оренди, що орендується.

27.09.2016р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до умов договору оренди нежилих приміщень від 01.03.2006р., а саме, до 5 пунктів договору, серед яких були запропоновані зміни до пунктів договору, які є предметом розгляду у даній справі:

- викласти в такій редакції пункт 4.4. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції;

- викласти в такій редакції пункт 4.2. Розмір орендної плати за 1 кв.м. мостіння, що орендується становить, 10 (десять)грн. 00коп. за місяць з урахуванням ПДВ, а в цілому за весь об'єкт оренди 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот)грн. 00коп. з урахуванням ПДВ.

Листом від 06.10.2016р. за вих. № 282 відповідач відповів на пропозицію позивача та відмовився вносити зміни до договору оренди нежилих приміщень від 01.03.2006. (а.с.12)

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач не погоджуючись з редакцією пунктів 4.4 та 4.2 Договору оренди, звернувся до суду з позовною заявою не про внесення змін до договору , а про спонукання відповідача викласти пункти договору у новій редакції.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способом захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин справи суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 20 Господарського кодексу України. Відповідно до норм вказаних статей кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту згідно ст. 16 Цивільного кодексу України можуть бути: 1)визнання права; 2)визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало, до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи, відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Серед способів захисту, передбачених ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, не передбачено такого способу захисту, як спонукання особи внести зміни до договору.

Цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (п.3 ст.3 ЦК України) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як спонукання змінити договір.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у п.2.18 постанови Пленуму № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про обрання позивачем невірного способу захисту права і відмовою в задоволенні позовних вимог є цілком обґрунтованим та вірним.

Крім того, судова колегія звертає увагу також на те, що зміни до договору у частині пункту 4.4 відбулись на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 29.09.2006 р. по справі № 3/210 -ПД-06 , що набрало законної сили внаслідок прийняття постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року. Факт внесення змін в умови договору не спростовані, а тому не доводяться знов відповідно до вимог ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.09.2006 по справі №3/210-ПД-06, залишеним без змін Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.11.2006, внесено до Договору оренди нежилих приміщень від 01.03.2006, укладеному між Приватною фірмою Капітал-Сервіс та Відкритим акціонерним товариством Херсонбудтранс наступні зміни:

-Пункт 4.4 викласти у редакції: Обчислення розміру орендної плати здійснюється х урахуванням індексу інфляції;

-доповнити договір наступними пунктами:

6.1.11. Забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки (дотримуватися протипожежних правил, також правил користування тепловою та електричною енергією, не допускати перевантаження електромереж)

8.11.Амортизаційні відрахування на об'єкті, що орендується, нараховуються орендодавцем і використовуються на відновлення орендованих приміщень, поліпшення об'єкта, що орендується, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю орендодавця.

Тобто, у даному судовому рішенні вирішено питання про безпосереднє внесення змін до п.4.4 Договору оренди від 01.03.2006, укладеному між сторонами по справі.

Відносно інших мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, викладених судом першої інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Застосування судом першої інстанції при розгляді справи положень ст. 652 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки позивачем не наведено вказаних правових підстав при зверненні до суду із позовною заявою, а є посилання на ст. 284 Господарського суду України та ст. 15 Закону України Про оренду землі . Таким чином, самостійно визначивши підстави позову, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог,.

Враховуючи, що зазначене не призвело до прийняття неправильного рішення по суті, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування судового рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а рішення суду в частині обґрунтування відмови у позові невірно обраним способом захисту права є вірним.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією розглянуті та відхилені, як такі, що спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Херсонбудтранс» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 року по справі № 923/1439/16 залишається без змін із виключенням з мотивувальної частини рішення посилання на вимоги ст.652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Херсонбудтранс» на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 року по справі №923/1439/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 року по справі №923/1439/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: В.А. Лисенко

ОСОБА_5