Ухвала

від 26.04.2017 по справі 924/219/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"26" квітня 2017 р.Справа № 924/219/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Магера В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Житомир;

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» , с. Пашківці Хмельницької області;

про стягнення 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №120/6-462 від 20.03.2017р.;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути із відповідача 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені згідно рішення Відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. №15-р/к за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

24.04.2017р. позивачем на адресу суду направлено додаткові пояснення у яких вказується, що відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Ч.3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) передбачено, що штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України має бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Витяг рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Рішення Відділення) із супровідним листом Відділення від 15.05.2015р. №1.20/4-1132 було вручено 21.05.2015р. уповноваженій особі ТОВ „Хмельницькобияпаливо» , під розпис, що підтверджується відміткою на другому екземплярі супровідного листа Відділення.

Згідно ч.3 ст.56 Закону штраф : накладений Рішення Відділення від 15.05.2015р. №15-р/к, Товариству необхідно було сплатити до 22.07.2015р. Останній день сплати штрафу-21.07.2015р. Проте, 02.07.2015р. господарським судом Житомирської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі №906/992/15 за позовом Товариства про визнання недійсним рішення відділення.

На підставі позовної заяви суд пунктом 5 цієї ухвали залучив до участі у справі №906/992/15 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Хмельницькоблпаливо» .

16.07.2015р. господарський суд Житомирської області виніс ухвалу по справі №906/992/15 якою прийняв до розгляду в межах даної справи позовну заяву ТОВ „Хмельницькоблпаливо» від 14.07.2015р. за № 14/07/4 про визнання недійсним Рішення Відділення та змінив процесуальний статус Товариства із третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

З цього приводу в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. №01-06/2304/14 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства» зазначено, що відповідно до ч.1 ст.60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, прийнятого, зокрема, згідно із ч.1 ст.48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, строк виконання зобов'язання Товариством щодо сплати штрафу зупинився 16.07.2015р.

Після розгляду справи №906/992/15 у суді першої та апеляційної інстанції строк виконання зобов'язання щодо сплати штрафу відновлено не було, так як рішенням господарського суду Житомирської області від 23.07.2015р. у справі №906/992/15 рішення відділення визнано недійсним, а постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. рішення першої інстанції залишено без змін.

Виходячи із зазначеного, права на звернення до суду із позовом про стягнення штрафу із 22.07.2015р. у Відділення не було. Так як двохмісячний строк сплати штрафу був зупинений, то перебіг позовної давності зі спливом строку виконання зобов'язанням, а саме із 22.07.2015р. не розпочався.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. у справі 906/992/15 касаційну скаргу Відділення задоволено, а рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2015р. про визнання недійсним рішення Відділення від 15.05.2015р. №15-р/к та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. скасовано.

Згідно ч.2 ст.56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Ч.7 ст.56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, відповідно до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності (право пред'явити вимогу) розпочався із 14.04.2016р., тобто, строк позовної давності в один рік не пропущено.

Також, слід врахувати відповідно до ч.3 ст.60 передбачено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. До випадків передбачених ч.4 ст.60 Закону відносяться справи порушені господарським судом про визнання не дійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону.

Така сама правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» , в абзаці другому п.21 цієї постанови зазначено, що приписи ч.3 і 4 ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосується, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства.

Саме рішення відділення від 15.05.2015р. №15-р/к відноситься до переліку рішень наведених у частинах 3, 4 статті 60 та ч.1 ст.48 Закону згідно яких зупиняється його виконання тому звернення Відділення до господарського суду починаючи із 22.07.2015р. було передчасним (відсутні підстави для стягнення суми штрафу нарахованого за оскаржуваним рішенням тобто право вимоги в нього ще не виникло).

Крім того зазначаємо, що Верховний Суд України постановою від 19.08.2014р. №3-44гс14 (далі - Постанова) відмовив Запорізькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (далі - Запорізьке відділення АМКУ) у задоволенні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2014р. у справі №910/6762/13 за позовом - Запорізького відділення АМКУ до ПАТ „Фарлеп-Інвест» про стягнення 50000,00 грн. пені з наступних підстав.

В мотивувальній частині Постанови Верховний Суд України зазначає, що у своїй постанові від 25.03.2014р. суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, оскільки нарахування пені було зупинено на час розгляду справи господарським судом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМКУ з дати порушення провадження у справі та припинено з дати прийняття господарським судом рішення у справі про задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення штрафу. Верховний Суд України в Постанові зазначає, що згідно з ч.5 ст.56 Закону нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу;

- відповідного рішення (постанови) господарського суду

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Посилаючись на приписи ч.5 ст.56 Закону, Верховний Суд України в даній Постанові стверджує, що в наведеній правовій нормі чітко визначено подію, з настанням якої законодавець пов'язує припинення та зупинення нарахування пені. У разі припинення нарахування пені - день прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. При цьому будь-які застереження щодо набрання відповідним рішенням законної сили у статті 56 закону України „Про захист економічної конкуренції» відсутні. У разі зупинення нарахування пені - час розгляду справи в господарському суді, який повинен визначатися за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд касаційної інстанції, погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, дійшов правильного висновку про неправомірність стягнення пені, нарахованої відділенням АМКУ, оскільки нарахування пені припиняється саме з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. № 3-44гс14 про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо підстав і періодів нарахування та примусового стягнення пені свідчить про те, що така правова позиція не стосуються позову Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.03.2017р. №1.20/4-396 до ТОВ „Хмельницькобилпаливо» про стягнення 68000 гри. штрафу та 68000 грн. пені, так як Житомирське обласне територіальне відділення із позовом чи зустрічним позовом щодо стягнення штрафу накладеного на ТОВ „Хмельницькобилпаливо» рішенням адміністративної колегії Відділення від 15.05.2015р. № 15-р/к до 13.04.2016р. дати ухвалення постанови Вищим господарським судом України у справі № 906/992/15, якою задоволено касаційну скаргу Відділення не зверталось і рішення про примусове стягнення штрафу господарським судом не виносились.

Також, слід врахувати, що відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Дана стаття дає чітке визначення поняття „позовна давність» , аналізуючи яке. можна зробити висновок, що дія позовної давності прямо пов'язана з порушенням права. Іншими словами, поки порушення права не відбулося, не може бути й мови про початок перебігу позовної давності. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, з огляду на зазначене, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строків позовної давності відсутні.

Представник позивача у судове засідання 26.04.2017р. прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.04.2017р. участі не приймав, натомість у направленому суду письмовому відзиві від 11.04.2017р. вказує на те, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення із даним позовом згідно вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України. При цьому, згідно ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф за рішенням необхідно було сплатити до 22.07.2015р., тому із цього моменту розпочався перебіг строку позовної давності для стягнення пені. Проте, із позовом про стягнення штрафу та пені позивач звернувся лише 09.03.2017р.

Відповідач стверджує, що позивачем невірно зазначено час, з якого почалось нарахування пені, а саме - 21.04.2016р. із наступного дня після прийняття постанови ВГС України по справі №906/898/15.

Тому, відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у позові.

Відповідно ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи на іншу дату в межах строків, передбачених ст.69 ГПК України, якщо з якихось обставин спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.

У зв'язку із неявкою представника відповідача, необхідністю подання додаткових доказів, спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому з метою дотримання принципу рівності учасників судового процесу, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти на іншу дату.

Керуючись ст.ст.4 3 ,77, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

УХВАЛИВ:

Розгляд справи №924/219/17 відкласти на 11:00 "10" травня 2017 р..

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м.Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал № 306.

Відповідачу надати письмову позицію щодо заперечень позивача проти застосування строку позовної давності.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - відповідачу (31124, Хмельницька область, с. Пашківці, вул. Центральна,19);

3 - представнику відповідача ОСОБА_2 (10030, АДРЕСА_1)

рекоменд. кореспонденцією.