Рішення

від 10.05.2017 по справі 924/219/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2017 р.справа № 924/219/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Житомир;

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» , с. Пашківці Хмельницької області;

про стягнення 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №120/6-462 від 20.03.2017р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 10.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути із відповідача 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені згідно рішення Відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. №15-р/к за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В обґрунтування позовної заяви (із врахуванням додаткових пояснень від 24.04.2017р.) позивач вказує, що відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Ч.3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) передбачено, що штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України має бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Витяг рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Рішення Відділення) із супровідним листом Відділення від 15.05.2015р. №1.20/4-1132 було вручено 21.05.2015р. уповноваженій особі ТОВ „Хмельницькоблпаливо» , під розпис, що підтверджується відміткою на другому екземплярі супровідного листа Відділення.

Згідно ч.3 ст.56 Закону штраф : накладений Рішення Відділення від 15.05.2015р. №15-р/к, Товариству необхідно було сплатити до 22.07.2015р. Останній день сплати штрафу-21.07.2015р. Проте, 02.07.2015р. господарським судом Житомирської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі №906/992/15 за позовом Товариства про визнання недійсним рішення відділення.

На підставі позовної заяви суд пунктом 5 цієї ухвали залучив до участі у справі №906/992/15 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Хмельницькоблпаливо» .

16.07.2015р. господарський суд Житомирської області виніс ухвалу по справі №906/992/15 якою прийняв до розгляду в межах даної справи позовну заяву ТОВ „Хмельницькоблпаливо» від 14.07.2015р. за №14/07/4 про визнання недійсним Рішення Відділення та змінив процесуальний статус Товариства із третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

З цього приводу в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. №01-06/2304/14 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства» зазначено, що відповідно до ч.1 ст.60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, прийнятого, зокрема, згідно із ч.1 ст.48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, строк виконання зобов'язання Товариством щодо сплати штрафу зупинився 16.07.2015р.

Після розгляду справи №906/992/15 у суді першої та апеляційної інстанції строк виконання зобов'язання щодо сплати штрафу відновлено не було, так як рішенням господарського суду Житомирської області від 23.07.2015р. у справі №906/992/15 рішення відділення визнано недійсним, а постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. рішення першої інстанції залишено без змін.

Виходячи із зазначеного, права на звернення до суду із позовом про стягнення штрафу із 22.07.2015р. у Відділення не було. Так як двохмісячний строк сплати штрафу був зупинений, то перебіг позовної давності зі спливом строку виконання зобов'язанням, а саме із 22.07.2015р. не розпочався.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. у справі 906/992/15 касаційну скаргу Відділення задоволено, а рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2015р. про визнання недійсним рішення Відділення від 15.05.2015р. №15-р/к та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. скасовано.

Згідно ч.2 ст.56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Ч.7 ст.56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, відповідно до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності (право пред'явити вимогу) розпочався із 14.04.2016р., тобто, строк позовної давності в один рік не пропущено.

Також, просить врахувати, що відповідно до ч.3 ст.60 передбачено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. До випадків передбачених ч.4 ст.60 Закону відносяться справи порушені господарським судом про визнання не дійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону.

Така сама правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» , в абзаці другому п.21 цієї постанови зазначено, що приписи ч.3 і 4 ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосується, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства.

Саме рішення відділення від 15.05.2015р. №15-р/к відноситься до переліку рішень наведених у частинах 3, 4 статті 60 та ч.1 ст.48 Закону згідно яких зупиняється його виконання тому звернення Відділення до господарського суду починаючи із 22.07.2015р. було передчасним (відсутні підстави для стягнення суми штрафу нарахованого за оскаржуваним рішенням тобто право вимоги в нього ще не виникло).

Крім того вказує, що Верховний Суд України постановою від 19.08.2014р. №3-44гс14 (далі - Постанова) відмовив Запорізькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (далі - Запорізьке відділення АМКУ) у задоволенні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2014р. у справі №910/6762/13 за позовом - Запорізького відділення АМКУ до ПАТ „Фарлеп-Інвест» про стягнення 50000,00 грн. пені з наступних підстав.

В мотивувальній частині Постанови Верховний Суд України зазначає, що у своїй постанові від 25.03.2014р. суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, оскільки нарахування пені було зупинено на час розгляду справи господарським судом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМКУ з дати порушення провадження у справі та припинено з дати прийняття господарським судом рішення у справі про задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення штрафу. Верховний Суд України в Постанові зазначає, що згідно з ч.5 ст.56 Закону нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Посилаючись на приписи ч.5 ст.56 Закону, Верховний Суд України в даній Постанові стверджує, що в наведеній правовій нормі чітко визначено подію, з настанням якої законодавець пов'язує припинення та зупинення нарахування пені. У разі припинення нарахування пені - день прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. При цьому будь-які застереження щодо набрання відповідним рішенням законної сили у статті 56 закону України „Про захист економічної конкуренції» відсутні. У разі зупинення нарахування пені - час розгляду справи в господарському суді, який повинен визначатися за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд касаційної інстанції, погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, дійшов правильного висновку про неправомірність стягнення пені, нарахованої відділенням АМКУ, оскільки нарахування пені припиняється саме з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. №3-44гс14 про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо підстав і періодів нарахування та примусового стягнення пені свідчить про те, що така правова позиція не стосуються позову Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.03.2017р. №1.20/4-396 до ТОВ „Хмельницькоблпаливо» про стягнення 68000 гри. штрафу та 68000 грн. пені, так як Житомирське обласне територіальне відділення із позовом чи зустрічним позовом щодо стягнення штрафу накладеного на ТОВ „Хмельницькоблпаливо» рішенням адміністративної колегії Відділення від 15.05.2015р. №15-р/к до 13.04.2016р. дати ухвалення постанови Вищим господарським судом України у справі № 906/992/15, якою задоволено касаційну скаргу Відділення не зверталось і рішення про примусове стягнення штрафу господарським судом не виносились.

Також, слід врахувати, що відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Дана стаття дає чітке визначення поняття „позовна давність» , аналізуючи яке. можна зробити висновок, що дія позовної давності прямо пов'язана з порушенням права. Іншими словами, поки порушення права не відбулося, не може бути й мови про початок перебігу позовної давності. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, з огляду на зазначене, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строків позовної давності відсутні.

Представник позивача у судове засідання 10.05.2017р. прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.05.2017р. участі не приймав, натомість у направленому суду письмовому відзиві від 11.04.2017р. вказує на те, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення із даним позовом згідно вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

При цьому, вказує, що згідно ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф за рішенням необхідно було сплатити до 22.07.2015р., тому вважає, що із цього моменту розпочався перебіг строку позовної давності для стягнення пені. Проте, із позовом про стягнення штрафу та пені позивач звернувся лише 09.03.2017р.

Відповідач стверджує, що позивачем невірно зазначено час, з якого почалось нарахування пені, а саме - 21.04.2016р. із наступного дня після прийняття постанови ВГС України по справі №906/898/15. Тому, відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у позові.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено:

Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Житомир як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №706274 серія АА від 07.12.2012р.

Рішенням адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. №15-р/к „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на відповідача було накладено штрафні санкції у справі №3.5-14/2015 за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: за порушення, зазначене у п.1 цього рішення, відповідно до п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України „Про захист економічної конкуренції» .

Пунктом 1 зазначеного рішення адміністративної колегії було визнано дії ТОВ „Науково-виробнича фірма „Енергія» , та Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» під час участі у відкритих торгах на закупівлі вугілля кам'яного, код Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010 - 05.10.1, для відділу освіти Баранівської РДА Житомирської області, які відбулися 22.01.2015р. (оголошення про проведення процедури закупівлі №204170, надруковане у Віснику державних закупівель від 08.12.2014р. №145 (08.12.2014р.), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Пунктом 3 вказаного рішення Відділення за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції» на ТОВ „Хмельницькоблпаливо» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

15.05.2015р. листом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за вих.№1.20/4-1133 вказане рішення відділення було вручено 21.05.2015р. ТОВ „Хмельницькоблпаливо» із відміткою про розпис уповноваженої особи товариства про отримання листа.

Із врахуванням вимог ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф у відповідності до рішення відділення 15.05.2015р. №15-р/к „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» необхідно було сплатити до 22.07.2015р. включно.

Із матеріалів справи слідує, що 02.07.2015р. до Відділення надійшла позовна заява ТОВ „Науково-виробнича фірма „Енергія» від 22.06.2015р. про скасування Рішення Відділення та 02.07.2015р. господарським судом Житомирської області було винесено відповідну ухвалу про порушення провадження у справі № 906/992/15.

На підставі позовної заяви судом було залучено до участі у справі № 906/992/15 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ „Хмельницькоблпаливо» .

16.07.2015р. господарський суд Житомирської області винесено ухвалу по справі №906/992/15, відповідно до якої прийнято до розгляду в межах даної справи позовну заяву ТОВ „Хмельницькоблпаливо» від 14.07.2015р за №14/07/4 про визнання недійсним рішення Відділення із зміною процесуального статусу ТОВ „Хмельницькоблпаливо» із третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. у справі №906/992/15 касаційну скаргу відділення Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. у справі № 906/992/15 скасовано, у позові відмовлено.

Із матеріалів справи слідує, що, оскільки штраф у сумі 68 000,00 грн. відповідачем сплачено не було, позивачем проведено нарахування пені із 14.04.2015р., тобто і наступного дня після винесення Вищим господарським судом України постанови від 13.04.2015р. по справі №906/992/15.

Згідно подано позивачем до позовної заяви розрахунку пені слідує, що розмір пені за один день прострочення штрафу складає: 68 000,00 грн. х 1,5% = 1020 грн., де 68 000 грн. - сума штрафу, накладеного за рішенням Відділення; 1,5% - відсоток суми штрафу, відповідно до частини 5 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» .

Для нарахування пені позивачем визначено такий період: із 14.04.2016р. по 09.03.2017р. включно, прострочено 330 дні, за 330 днів прострочення сплати штрафу сума пені складатиме:1020 грн. х 330 днів = 336 600,00 грн.

Проте, оскільки згідно ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то сума пені складає 68 000,00 грн.

Загальна сума становить: 68 000,00 грн. + 68 000,00 грн. = 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. - розмір штрафу, накладеного рішенням Відділення; 68 000,00 грн. - сума пені, нарахованої відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» .

За таких обставин позивач просить про стягнення із відповідача 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, всього в сумі 136 000,00 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується таке:

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Статтею 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п.1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п.2); визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання (п.12).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

У розумінні статті 5 цього Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

Згідно з частиною 1, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ).

Із матеріалів справи слідує, що рішенням адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. №15-р/к було визнано дії ТОВ „Науково-виробнича фірма „Енергія» та ТОВ „Хмельницькоблпаливо» під час участі у відкритих торгах на закупівлі вугілля кам'яного, код Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010-05.10.1, для відділу освіти Баранівської РДА Житомирської області, які відбулися 22.01.2015р. (оголошення про проведення процедури закупівлі №204170, надруковане у Віснику державних закупівель від 08.12.2014р. №145 (08.12.2014р.), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Судом враховується, що господарські відносини учасників торгів (тендеру) не є забороною для участі в одному і тому ж тендері, проте змагання при проведенні тендеру забезпечується таємністю інформації. Змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 пункту 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. Така змагальність виключає досліджену в рішенні Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України нехарактерну схожість та тотожність в оформленні, структурі, змісті документів, яка у сукупності з іншими встановленими адміністративною колегією обставинами свідчить про узгоджену поведінку ТОВ «Науково-виробнича фірма «Енергія» і ТОВ „Хмельницькоблпаливо» , що призвело до спотворення результатів торгів.

Статтею 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Відповідно до ст.22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Їх невиконання тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону „Про захист економічної конкуренції» Житомирським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення від 15.05.2015р. №15-р/к про застосування штрафу у сумі 68 000,00 грн.

Судом приймається до уваги, що рішення Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. №15-р/к, що стало підставою для застосування до відповідача штрафу, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та в уставленому законом порядку і на час вирішення спору відповідачем не визнано недійсним.

Згідно із ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вищевказані вимоги, позивачем правомірно нараховано пеню за прострочення сплати штрафу згідно наступного розрахунку: за період із 14.04.2016р. по 09.03.2017р. включно, прострочено 330 дні, за 330 днів прострочення сплати штрафу сума пені складатиме:1020 грн. х 330 днів = 336 600,00 грн. Проте, із врахуванням обмежень, передбачених ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , розмір пені складає 68 000,00 грн.

Відповідно до ст.25 Закону України „Про захист економічної конкуренції» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний Комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в т.ч. про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлений позивачем до стягнення штраф в сумі 68 000,00 грн. та пеня в сумі 68 000,00 грн., всього в розмірі 136 000,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідними розрахунками та узгоджується із вимогами чинного законодавства України.

Щодо заяви відповідача, викладеної у відзиві від 11.04.2017р., про те, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення із даним позовом згідно вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, судом до уваги приймається таке.

Згідно п.20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» передбачено, що абзацами третім-п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку із прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив вирішує) спір.

Із матеріалів справи слідує, що витяг із рішення відділення від 15.05.2015р. відповідач отримав 21.05.2015р., тому із врахуванням вимог ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф необхідно було сплатити до 22.07.2015р.

При цьому, 16.07.2015р. господарським судом Житомирської області позовну заяву ТОВ „Хмельницькоблпаливо» про визнання недійсним рішення відділення від 15.05.2015р. №15-р/к, було прийнято до провадження для розгляду у межах справи №906/992/15, і до винесення рішення 23.07.2015р. Також, слухання справи №906/992/15 Рівненським апеляційним господарським судом здійснювалось з 14.08.2015р. по 22.09.2015р., а Вищим господарським судом України з 30.03.2016р. по 13.04.2016р. із винесенням постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. по справі №906/992/15, за результатом якої касаційну скаргу Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. у справі № 906/992/15 скасовано, у позові відмовлено.

Відтак, правомірним суд вважає доводи позивача щодо того, що у періоди розгляду (перегляду) справи про визнання недійсним рішення відділення Антимонопольного комітету України нарахування пені зупиняється.

Тому, правомірним суд вважає нарахування пені після прийняття Вищим господарським судом України остаточного судового рішення (постанови від 13.04.2016р.), а саме із 14.04.2016р. Відтак, строки позовної давності для звернення із даним позовом згідно вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позивачем не порушені. При цьому, заява відповідача про пропущення позивачем строку звернення і даним позовом (строк позовної давності) для стягнення штрафу та пені, не підлягає задоволенню та судом до уваги не приймається.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, судові витрати по справі згідно ст.ст.44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» , с.Пашківці Хмельницької області про стягнення 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» , (31124, Хмельницька обл., с. Пашківці, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 36341419) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Житомир (10014, майдан ОСОБА_2, 12, м. Житомир, код ЄДРПОУ 20403042) 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу та 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» , (31124, Хмельницька обл., с.Пашківці, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 36341419) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Житомир (10014, майдан ОСОБА_2, 12, м. Житомир, код ЄДРПОУ 20403042) 2 040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 12.05.2017р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2- позивачу - згідно заяви;

3 - відповідачу (31124, Хмельницька область, с. Пашківці, вул. Центральна,19) - рекоменд. кореспонд.