Ухвала

від 27.04.2017 по справі 469/239/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/239/17 27.04.2017 27.04.2017 27.04.2017

Провадження №22-ц/784/1145/17

Справа № 469/239/17 Головуючий у 1-й інстанції Старчеус О.П.

Провадження № 22ц-784/1145/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченко В.І. Прокопчук Л.М.,

із секретарем Богуславською О.М.,

за участю: прокурора - Цвікілевич Н.В.,

представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2017 року за заявою першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та витребування цієї земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2017 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся з позовом в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та її витребування.

В той же час прокурор звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 4820982200:12:042:0025, розташовану у с. Коблево та заборони відділу з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки; заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці; заборони ОСОБА_2 вчиняти з вказаною земельною ділянкою будь-які дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2017 року задоволено заяву першого заступника прокурора Миколаївської області.

Забезпечено позов шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 4820982200:12:042:0025, розташовану у с. Коблево Березанського району Миколаївської області;

- заборони відділу з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки;

- заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці;

- заборони ОСОБА_2 вчиняти з вказаною земельною ділянкою будь-які дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в заходах забезпечення позову, оскільки суд першої інстанції не врахував, що такі заходи забезпечення позову порушують її права як добросовісного набувача земельної ділянки на користування цією ділянкою, ці заходи не відповідають заходам втручання держави в право власності.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, колегія суддів вважає, вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.151,152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з роз'ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову » , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 7 статті 319 ЦК України встановлено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурором було подано до суду позов про визнання частково незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про затвердження проекту землеустрою та надання у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку та витребування зазначеної земельної ділянки на користь територіальної громади с. Коблево.

Вказане свідчить, що існує спір про право власності на земельну ділянку.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав, що співмірними із заявленими прокурором позовними вимогами є вище перелічені способи забезпечення позову.

Колегія суддів вважає даний висновок правильним, оскільки районним судом було у повній мірі враховано як інтереси позивача, який убезпечував себе від можливого невиконання рішення суду, так і інтереси відповідача, який є власником землі і не може бути тривалий час обмежений у праві володіння та користування земельною ділянкою.

Відповідач не позбавлений можливості здійснювати право користування земельною ділянкою, але не може її реалізувати та здійснювати на ній будівельні роботи. Тобто, до моменту закінчення розгляду справи спірна земельна ділянка не змінить свого вигляду та власника.

Це в повній мірі відповідає меті забезпечення позову - гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Головною небезпекою незабезпечення позовів про оспорювання права власності є можливість недобросовісного відповідача реалізувати спірне майно під час розгляду справи, що призводить до її затягування, оскільки виникає необхідність притягувати до участі у справі нових власників.

Забезпечивши позов у спосіб, що вказаний в оскаржуваній ухвалі, суд вказаного уникнув.

Посилання відповідача на те, що забезпечення позову порушує її права на ведення господарської діяльності, зокрема, перешкоджають їй розпочати на спірній земельній ділянки будівництво еко - готелю не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за позовними вимогами оспорюється саме право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку, а відтак і право останньої на здійснення будівельних робіт на цій земельній ділянці.

Твердження заявника про те, що характер спірних правовідносин свідчить про невідповідність заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 не є переконливими, оскільки спір, за вирішенням якого звернувся з позовом прокурор, судом по суті не вирішено, а забезпечення позову це тільки тимчасове вжиття судом заходів, які гарантують реальне виконання ухваленного рішення у разі задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог законодавства.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л. М. Царюк

Судді В.І. Козаченко

ОСОБА_8