Ухвала

від 28.04.2017 по справі 361/1923/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1923/17

Провадження № 1-кп/361/246/17

28.04.2017

У Х В А Л А

ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

=========================================================================

28 квітня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого, судді - Батюка В.В.

при секретарі Колотаєвська С.М.

з участю : прокурора Романюка І.М.

захисника - ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від Броварської місцевої прокуратури матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110130000035 від 03.01.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше не судимого

та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6 , зі слів раніше судимого в 2008 році Броварським міськрайонним судом за ч.2 ст.187 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

В С ТА Н О В И В :

28.03. 2017 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, які складаються з обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування, розписок про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, отриманих підозрюваним та іншими документами.

Відомості про запобіжний захід щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування відсутні.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не прибула, в повідомила в телефонному режимі про можливість проведення підготовчого засідання без їх участі.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що обвинувальний акт відповідає чинному законодавству, провадження можливо призначити до судового розгляду.

Овинувачений ОСОБА_6 та ОСОБА_5, захисник ОСОБА_1, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 також не заперечували проти цього .

Потерпілий ОСОБА_3 заявив клопотання про приєднання до матеріалів кримінального провадження цивільного озову.

Будь-яких інших клопотань від учасників підготовчого судового засідання не поступило.

Суд, заслухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, приходить до висновку про повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.277 КПК України повідомлення про підозру повинно містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрююється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз змісту обвинувального акту указує на те, що при складанні обвинувального акту прокурором не було дотримано цих вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення відповідно до положень закону.

Так, формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію( час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання в тому числі об єктивної сторони.

На думку суду, обвинувальний акт, направлений до суду, щодо обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_5 як того вимагає ст.291ч.2п.5 КПК України, не відповідає вищенаведеним вимогам. На думку суду в обвинувальному акті слід викласти фактичні обставини провадження, які були встановлені в ході досудового розслідування, а потім зазначити конкретне обвинувачення щодо кожного з епізодів обвинувачення, тобто вказати в чому конкретно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачується і вказати кваліфікацію його протиправних дій, згідно з статтею КК України, які діяли на час вчинення інкримінованого їм злочину.

На думку суду, органом досудового розслідування, в направленому обвинувальному акті, не конкретно зазначені дані про правову кваліфікацію кримінального правопорушення (об'єктивна сторона кримінального правопорушення) обвинуваченого, а саме, не вказано точного часу, місця, способу вчинення злочину, коли при яких обставинах обвинуваченими було вчинено крадіжки. При цьому в обвинуваченні фактичні обставини кримінальних правопорушень викладено неконкретно, поверхово, що не тільки є порушенням вимог, при складанні обвинувального акту, щодо форми та змісту обвинувального акту, але й грубо порушує право обвинувачених на захист.

Згідно ст.27 КК України , співучасниками злочину, поряд з виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Однак, обвинувальний акт, який складений слідчим і затверджений прокурором, не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, в якому було б зазначено , що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до пред явленого їм обвинувачення, брали участь безпосередньо у виконанні об активної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч .3 ст.185 КК України , який їм інкримінується або що вони є співучасниками цього злочину, тобто вступили в попередню змову та розподілили ролі своєї діяльності.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого конкретного обвинувачення щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, прокурор порушив вимоги чинного законодавства, оскільки відсутність висунутого конкретного обвинувачення порушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених, в тому числі і право на захист.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Абрамян проти Росії від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту а п.3ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі Камасінскі проти Австрії , п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту а п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі Пелісьє та Сассі проти Франції , п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі Матточіа проти Італії , п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі І.Н. та інші проти Австрії , п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі Даллос проти Угорщини п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом b п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі Пелісьє та Сассі проти Франції , п.54, а також Даллос проти Угорщини , п.47).

Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення та при порушенні права на захист обвинуваченого суттєво утруднює з'ясування судом обставин і робить неможливим здійснення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 захисту своїх прав.

Таким чином, на думку суду, неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв'язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.314, 315, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110130000035 від 03.01.2017 року про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України повернути прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням обвинувачення, які прокурор вважає встановленим.

Зобов'язати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя В.В.Батюк