Рішення

від 17.05.2007 по справі 11/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

17.05.2007                                                             Справа  № 11/39

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Сервіс-Ужгород», м.Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетан-плюс», м.Ужгород

про стягнення 113875,04грн.

Представники:

від позивача –Штець В.О. –начальник юридичного відділу, довіреність від 05.04.2007.

від  відповідача –Леміш М.О. –адвокат, довіреність від 23.04.2007.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  106657,40грн. заборгованості за одержані паливно-мастильні матеріали, а також 4321,82грн. пені, 2133,15грн. інфляційних та 762,67грн. три проценти річних з простроченої суми за період з 05.12.2006 по 01.03.2007 (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 26.04.2007 №367).

        Відповідач письмовий відзив на позов не подав, разом з тим, у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, наявність заборгованості пояснює важким фінансовим становищем.

          У судовому засіданні 24.04.2007 оголошувались перерви до 14.30год. 07.05.2007 та до 12год. 17.05.2007.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази,  заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,   суд

                                                        ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено договір  купівлі-продажу на умовах поставки від 10.10.2006 №87, відповідно  до якого позивач ( постачальник) зобов'язувався  передати, а  відповідач (покупець) прийняти  та оплатити нафтопродукти в кількості, по номенклатурі, цінам і строкам поставки згідно умов даного Договору  та додатків до нього.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

Позивач своє зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу  нафтопродукти  на загальну суму 126 657,40грн., зокрема, згідно накладних №№1219 від 10.10.2006 на суму 23490,20грн. по довіреності  серії ЯЛФ №235717 від 10.10.2006; 7628 від 10.10.2006 на суму 29070грн. по довіреності  серії ЯЛФ №235718 від 10.10.2006; 1473 від 13.10.2006 на суму 21545,60грн., 7650 від 13.10.2006 на суму 29412грн. та  1245 від 16.10.2006 на суму 23139,60грн. по довіреності  серії ЯЛФ №235721 від 16.10.2006.  Однак, відповідач вартість товару оплатив частково, у сумі 20000грн., а решта суми –106657,40грн. не оплачена до цього часу.

Оскільки договором від 10.10.2006 чітко не встановлено  строк оплати відповідачем за одержаний товар, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України  останній повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення  вимоги, якщо обов'язок  негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу про оплату товару позивач поставив відповідачу у претензії від 27.11.2006, отже, відповідач зобов'язаний був провести оплату не пізніше  05.12.2006, однак, не провів до цього часу, у зв'язку з чим сума 106657,40грн. складає борг, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 2133,15грн. інфляційних та 762,67грн. трьох процентів річних з простроченої суми за період з 05.12.2006 по 01.03.2007, які також підлягають стягненню.

Крім того, позивач  нарахував відповідачу, відповідно до п.7.2 договору, з урахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України,  пеню у розмірі 4321,82грн. за період з  05.12.2006 по 01.03.2007,  які теж належить стягнути.

У судовому засіданні 17.05.07 представник відповідача подав суду клопотання, в якому просить розстрочити виконання рішення строком на чотири місяці. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що несвоєчасне виконання ним своїх договірних зобов'язань  перед позивачем  викликано рядом поважних причин, зокрема, одержані нафтопродукти підприємство в подальшому відпустило КП «Ужгородтеплокомуненерго», яке з ним не розрахувалось. Крім вказаного боржника,   товариству боргують  значні суми  і інші підприємства. Відповідач в обґрунтування свого клопотання подав суду докази (копії судових ухвал) про те, що ним проводиться претензійно-позовна робота з підприємствами-боржниками і для фактичного отримання сум заборгованості йому знадобиться ще кілька місяців.  

Викладені у клопотанні обставини є  такими, що заслуговують на увагу, у зв'язку з чим  суд вважає за можливе його задоволити повністю, розстрочивши виконання рішення до 28.08.2007.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 193, 199, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530,  625 Цивільного кодексу України,   ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 83 п.6, 85 Господарського процесуального кодексу України,

                                         СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетан-плюс»(м.Ужгород, пл.Народна,5/43, код 31656101)   на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Сервіс-Ужгород»(м.Ужгород, вул.Заньковецької,89, код 32689080) суму 113875,04грн., з яких 106657,40грн.  борг, 2133,15грн. інфляційні, 762,67грн. -  3% річних, 4321,82грн. пеня,  а також 1138,75грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 110,13грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. Задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на чотири місяці.

Виконання рішення провести наступним чином:

- з 28.05.2006 стягнути  суму  28780,98грн.;

-  з 28.06.2006 стягнути  суму  28780,98грн.;

- з 28.07.2006 стягнути  суму  28780,98грн.;

- з 28.08.2006 стягнути  суму  28780,98грн.;

Видати накази.

5.Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                 Л.М.Якимчук