Постанова

від 27.04.2017 по справі 826/13947/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2017 року № 826/13947/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агентство торгівлі тканинами до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 30.08.2016 № 5473, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Агентство торгівлі тканинами (надалі - позивач або ТОВ Агентство торгівлі тканинами ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування наказу Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агентство торгівлі тканинами від 30.08.2016 № 5473.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення відповідача про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформленого у вигляді наказу від 30.08.2016 № 5473. На думку позивача, ним на виконання письмового запиту контролюючого органу своєчасно та у повному обсязі були надані інформація та копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Райз Групп , а тому призначення позапланової виїзної перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та за період з 01.07.2015 по 31.08.2015 є безпідставним та незаконним. Також відповідач не мав право призначати позапланову виїзну перевірку ТОВ Агентство торгівлі тканинами в 2016 році, оскільки товариство підпадає під дію п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII.

У відповідному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, та подав до канцелярії суду через свого представника письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача у судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На адресу позивача 25.04.2016 та 14.06.2016 надійшли запити відповідача від 20.04.2016 № 9333/10/26-15-14-04-03 і від 07.06.2016 № 12695/10/26-15-14-04-03 за підписом заступника начальника Лагутіної З.В. та скріплений печаткою ГУ ДФС у м. Києві щодо надання пояснень та їх документального підтвердження взаємовідносин ТОВ Агентство торгівлі тканинами з його контрагентом ТОВ Райз Групп (код ЄДРПОУ 39612983), що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди липень та серпень 2015 року. В якості підстави для направлення цього письмового запиту відповідач вказав на встановлення факту недостовірності визначених ТОВ Агентство торгівлі тканинами розмірів податкового кредиту, задекларованого у зазначених податкових деклараціях по операціях з ТОВ Райз Групп . А саме за результатами аналізу та опрацювання даних Єдиного реєстру податкових накладних та звірення їх з показниками податкових декларацій платника податків (позивача) за відповідні звітні періоди, відповідачем встановлено факти невідповідності за номенклатурою між придбаними та реалізованими ТОВ Агентство торгівлі тканинами товарно-матеріальними цінностями. У зв'язку з чим у контролюючого органу виникли підозри у незаконному формуванні позивачем показників податкового кредиту за ТОВ Агентство торгівлі тканинами за рахунок контрагента ТОВ Райз Групп .

Своїми листами ТОВ Агентство торгівлі тканинами 30.04.2016 та 23.06.2016 надіслало на адресу контролюючого органу стислі письмові пояснення по суті господарських операцій з ТОВ Райз Групп та призначення придбаних ТМЦ, і копії документів згідно переліку.

30.08.2016 начальником ГУ ДФС у м. Києві Демченко Л.Д. прийнято рішення (наказ) за № 5473 про проведення відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агентство торгівлі тканинами (код ЄДРПОУ 39338545) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Райз Групп (код ЄДРПОУ 39612983) за період з 01.07.2015 по 31.08.2015, тривалістю п'ять робочих днів, з 31.08.2016.

Копія цього наказу від 30.08.2016 була вручена, а направлення на перевірку від 31.08.2016 за № 797/26-15-14-04-03 і № 798/26-15-14-04-03 пред'явлені посадовій особі ТОВ Агентство торгівлі тканинами 31.08.2016, про що свідчить розписки директора Каллаш Ю.Л. на таких наказі та направленнях відповідача.

Крім того, в той же день посадовій особі ТОВ Агентство торгівлі тканинами був вручений письмовий запит головних державних ревізорів-інспекторів від 31.08.2016 щодо надання до перевірки певних первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Райз Групп за перевіряємий період.

Надалі працівниками ГУ ДФС у м. Києві протягом періоду з 31.08.2016 по 06.09.2016 згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі наказу від 30.08.2016 № 5473 та направлень на перевірку від 31.08.2016 за № 797/26-15-14-04-03 і № 798/26-15-14-04-03 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Райз Групп (код ЄДРПОУ 39612983) за період з 01.07.2015 по 31.08.2015. Результати такої перевірки були оформлені актом від 13.09.2016 № 215/26-15-14-04-03 (далі - акт перевірки).

Як зазначено в тексті акта перевірки, перевірку проведено з відома директора ТОВ Агентство торгівлі тканинами Каллаш Ю.Л. Працівники контролюючого органу були допущені до проведення перевірки позивача, що не заперечується позивачем.

Згідно акта перевірки працівниками відповідача встановлений факт порушення позивачем норм п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 і 200.2 ст. 200 ПК України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість за звітні періоди липень-серпень 2015 року на загальну суму 346 553 грн. Суть даних правопорушень, на думку перевіряючих, полягає у неправомірному врахуванні в якості об'єкта оподаткування податком на додану вартість результатів господарських операцій з ТОВ Райз Групп .

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 20.1.4 ст. 20 ПК України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З контексту зазначеної норми ПК України слідує, що обов'язковою умовою призначення позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, наведеній у постановах від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та від 16.02.2016 № 1-2749а15, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо податковий орган вважає, що ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Крім того, абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що платник податку звільняється від обов'язку надавати відповіді на запити податкового органу у випадку, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач не скористався наданим йому правом на звільнення від надання пояснень та їх документального підтвердження у разі складання запитів з порушенням вимог ПК України, а контролюючий орган скористався наданим йому правом на оцінку наданих позивачем пояснень та документів та призначення перевірки.

За результатами дослідження наявних у справі матеріалів судом встановлено, а позивачем не спростовано фактів виникнення обставин, передбачених нормою пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для призначення документальної позапланової перевірки. Зокрема, аналізуючи зміст листів-відповідей ТОВ Агентство торгівлі тканинами (надіслані поштою 30.04.2016 та 23.06.2016) суд встановив, що товариством був наданий не весь перелік витребовуваних документів (документів бухгалтерського обліку щодо відображення витрат по спірних господарських операціях, банківських виписок), без зазначення причин відсутності тих чи інших документів.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Загальні вимоги до змісту наказу про проведення перевірки наведені у п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Дослідивши та проаналізувавши зміст спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача суд встановив, що наказ від 30.08.2016 № 5437 відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 №21-25а10, у разі коли платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Одночасно при розгляді адміністративних справ за позовами платників податків про скасування наказів про проведення позапланових невиїзних перевірок Верховний Суд України в своїх постановах від висловив від 27.01.2015 № 21-425а14, від 09.02.2016 у справі № 826/5689/13-а та від 16.02.2016 у справі № 826/12651/14 думку про те, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Водночас абз. 2 ч. 1 наведеної статті встановлює, що суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на те, що висновки Верховного Суду України у постановах від 27.01.2015 № 21-425а14, від 09.02.2016 у справі № 826/5689/13-а та від 16.02.2016 у справі № 826/12651/14 були сформовані у справах з іншими обставинами (а саме за фактами призначення та проведення контролюючими органами позапланових невиїзних перевірок платників) та у сукупності з правовим аналізом норм ст. 73 ПК України (останні визначають порядок проведення невиїзних перевірок), суд відступає від правової позиції, викладеної у наведених вище постановах Верховного Суду України, та натомість враховує правову позицію Верховного Суду України з постанови від 24.12.2010 №21-25а10.

Суд приходить до висновку, що позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення позапланових виїзних перевірок, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення таких перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому випадку в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

До аналогічних висновків дійшов також Вищий адміністративний суд України в ході розгляду адміністративних справи про скасування податкових повідомлень-рішень (постанова від 16.03.2017 № К/800/54814/15, ухвали від 15.03.2017 № К/800/48663/15, від 12.04.2016 № К/800/34845/14, 04.10.2016 № К/800/8821/16).

Як свідчать наявні матеріали справи, позапланова виїзна перевірка позивача бала ініційована на підставі оскаржуваного наказу, проводилась в присутності посадових осіб ТОВ Агентство торгівлі тканинами , з врученням додаткового запиту на надання первинних документів для проведення перевірки.

Таким чином, суд вважає обставин про допущення працівників контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки товариства 31.08.2016, проведення такої перевірки та оформлення її результатів відповідним актом перевірки такими, що підтверджуються документально.

Отже, враховуючи вищенаведене та встановлені судом обставини допуску позивачем посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення позапланової виїзної перевірки згідно з направленням від 31.08.2016 за № 797/26-15-14-04-03 і № 798/26-15-14-04-03 та наказу від 30.08.2016 № 5473 суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на недотримання відповідачем вимог Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VII, як підставу для скасування наказу від 30.08.2016 № 5473 з цих мотивів.

Пунктом 3 розд. II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За змістом наведеної норми Закону встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок податкової звітності таких суб'єктів господарювання

При цьому, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Судом встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки не подавав. Докази того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано.

Документальні докази (а саме: копії податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2015 рік та інші) на підтвердження того, що обсяг доходу позивача за попередній календарний рік становив більше 20 мільйонів гривень або, що він підпадає під виключення із заборони.

Водночас, під час розгляду цієї справи суд встановив факт допуску 31.08.2016 працівника відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агентство торгівлі тканинами , а тому посилання позивача на процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні податкової перевірки, суд вважає безпідставними.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Вищого адміністративного суду України стосовно того, що факт допуску платником до перевірки посадових осіб контролюючого органу нівелює правові наслідки можливих правових порушень, допущених цим органом при призначенні податкової перевірки (ухвали суду касаційної інстанції від 25.05.2016 № К/800/53392/15, постанови від 19.04.2016 № К/800/46320/14 та від 01.12.2015 № К/800/46185/14).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Агентство торгівлі тканинами відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов