Постанова

від 24.04.2017 по справі 922/3150/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 922/3150/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 (головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.) на рішенняГосподарського суду Харківської області від 02.11.2016 (суддя Светлічний Ю.В.) у справі№ 922/3150/16 Господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" про стягнення коштів, за участю представників позивачаВойналович Р.А., Олійник А.О., відповідачаФісатіді Г.Д..

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2016 у справі №922/3150/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за генеральним кредитним договором №699004042713003 від 07.06.2013 в розмірі 114.293,49 грн., в т.ч. сума кредитної заборгованості - 50.541,54 грн.; сума заборгованості за процентами - 7.575,87 грн., пеня - 6.432,71 грн.; 3% річних - 543,37 грн.; штраф - 49.200,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 527, 529, 599, 625, 1049 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 35, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не надали належної оцінки тому, що розгляд даної справи місцевим судом був здійснений за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, суди не взяли до уваги преюдиціальне рішення Господарського суд Харківської області від 18.11.2015 у справі №922/5156/15, суди не врахували факт сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором у повному об'ємі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1292101154 від 20.04.2016.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 07.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" (позичальник) укладено генеральний кредитний договір № 699004042713003 зі змінами та доповненнями.

02.12.2013 між АТ "Дельта Банк" (позивач) та ПАТ "Астра Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. за реєстровим № 1533.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу права вимоги продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно з п. 2.3 договору купівлі-продажу права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця вважаються виконаними з моменту підписання продавцем акту приймання-передачі прав вимоги.

За договором купівлі-продажу та згідно зі ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №699004042713003 від 07.06.2013, укладеним між ПАТ "Астра Банк" та ТОВ "Торгівельна мережа "Колос".

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору надання кредиту здійснюється окремими частинами, далі за текстом кожна частина окремо - "транш", а у сукупності - "транші" в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 820.000,00 грн. та зменшенням максимального ліміту заборгованості у порядку, зазначеному в п. 1.1.2. цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,5% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 06.06.2016 включно на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.1.3 кредитного договору у випадку невиконання позичальником (відповідачем) будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п. 3, 2.8 - 3.3, 12, 3.3.16 цього договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 24,5% річних та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання, та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.16 цього договору. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Пунктом 1.1.4 кредитного договору встановлено, що у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом, визначеного у п. 1.1.1 цього договору, процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 39,5 % річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за кредитом, по день фактичного погашення простроченої заборгованості за кредитом. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

В пункті 2.6 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 05.02.2014) сторони передбачили, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється у черговості погашення заборгованості за процентами, а потім за кредитною заборгованістю.

Згідно з пунктом 3.2.5 кредитного договору кредитор має право безумовно та без попереднього повідомлення і погодження позичальника в односторонньому порядку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій у разі: невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, визначених п. 3.3 цього договору; порушення інших зобов'язань; за наявності інших обставин, які визначаються кредитором на власний розсуд та свідчать про те, що наданий позичальнику кредит своєчасно не буде повернений.

Пункт 3.3 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 05.02.2014 визначає такі обов'язки позичальника: своєчасно сплачувати проценти (п. 3.3.3); повернути кредитору кредит у порядку встановленому договором (п. 3.3.4); достроково повернути кредит за виникнення обставин, передбачених ст. 5 цього договору (п. 3.3.5).

В п. 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту/траншу, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити в повному обсязі проценти і комісії, передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п. 3.3.1, 3.3.6 - 3.3.16 цього договору позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2 % (два проценти) від максимального ліміту заборгованості, визначеного у п.1.1.1 цього договору, за кожний випадок порушення.

Судами встановлено, що свої зобов'язання, визначені кредитним договором, банк виконав належним чином та надав відповідачу грошові кошти, але відповідач не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 50.541,54 грн., яка залишається непогашеною відповідачем з 21.04.2016.

Колегія суддів також відзначає, що скаржник стверджував про те, що при винесенні рішення судами не було враховано сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором в сумі 315.712,33 грн. згідно з платіжним дорученням №1292101154 від 20.04.2016, обставин, встановлених рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2015 у справі № 922/5156/15, а також ненадання відповідачем позивачу фінансової звітності з 1 кварталу 2016 року по 2 квартал 2016 року та договору страхування з 06.06.2016 по 05.06.2017.

Однак, як цілком підставно відзначили суди, вказані твердження скаржника спростовуються матеріалами справи, умовами укладеного між сторонами спірного договору та розрахунком заборгованості, який надано до позовної заяви.

Як зазначалось вище, в пункті 2.6 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 05.02.2014) сторони передбачили, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється у черговості погашення заборгованості за процентами, а потім за кредитною заборгованістю.

Таким чином кошти в сумі 315.712,33 грн., сплаченні згідно з платіжним дорученням № 1292101154 від 20.04.2016, відповідно до п. 2.6 кредитного договору підлягали направленню на погашення заборгованості за процентами, а потім за кредитною заборгованістю, що свідчить про обґрунтованість висновку судів про, те що навіть після сплати відповідачем коштів в сумі 315.712,33 грн. (які він хотів спрямувати для погашення саме кредитної заборгованості) у нього залишилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 50.541,54 грн.

Враховуючи все викладене, суди правомірно задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми кредитної заборгованості в розмірі 50.541,54 грн. та суми заборгованості за процентами в розмірі 7.575,87 грн. Також суди правомірно задовольнили вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 6.432,71 грн., 3% річних в розмірі 543,37 грн. та штрафу в розмірі 49.200,00 грн., оскільки відповідачем порушено викладені вище умови укладеного договору.

При цьому з обставин справи, встановлених судами, зокрема з кредитного договору та рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2015 у справі №922/5156/15, вбачається, що нарахування штрафу у даній справі на підставі п.п. 1.1.3, 3.3.9, 3.3.10, 3.3.16.2 здійснено за період, починаючи з 2016 року. При цьому вказаний період не міг бути предметом розгляду у справі №922/5156/15, рішення в якій прийнято ще у 2015 році.

Доказів безпідставності нарахування штрафних санкцій у даній справі відповідач не надав.

Стосовно твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, про те, що розгляд даної справи був здійснений за відсутності представника позивача, який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, колегія суддів зазначає наступне.

В п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

Пункт 3.9.1 даної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При поданні позовної заяви позивач вказав адресу відповідача: 61121, місто Харків, проспект Тракторобудівників, б. 142.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2016 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.10.2016.

Судом першої інстанції було з'ясовано, що з безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців громадських формувань, зробленого судом за кодом ЄДРПОУ відповідача 38381872 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос", вбачається, що місцезнаходженням зазначеної юридичної особи є: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. Позивачем при зверненні до суду було зазначено адресу місцезнаходження відповідача: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 142, а тому суд першої інстанції зобов'язав позивача направити позовну заяву та додані до неї матеріали за належною адресою відповідача, докази надати у наступне судове засідання, про що було вказано в ухвалі Господарського суду Харківської області від 12.10.2016.

Дана ухвала Господарського суду Харківської області від 12.10.2016 була надіслана 12.10.2016 на адресу відповідача: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.

Однак в судове засідання суду першої інстанції 02.11.2016, в якому було винесено оскаржуване рішення, представник відповідача не з'явився. В рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідно до інформації про відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту "Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" по штрихкодовому ідентифікатору №6102219496582, за яким було направлено ухвалу про відкладення розгляду справи від 12.10.2016 у даній справі, зазначена ухвала суду не була вручена під час доставки.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що Господарський суд Харківської області вжив всіх необхідних відповіднихх заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Колос" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 922/3150/16 - без змін.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич