Рішення

від 19.04.2017 по справі 911/825/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Справа № 911/825/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 21.03.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Біолабс» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрам Ко» , с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 139 205, 18 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Біолабс» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Фрам Ко» про стягнення 138 030, 00 грн основної заборгованості, 1 058, 86 грн пені, 116, 32 грн 3 % річних. Також позивач просить вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114.

22.03.2017 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову б/н від 22.03.2017 р., в якій він просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно з договором № 01/12 від 01.12.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2017 р. порушено провадження у справі № 911/825/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Біолабс» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрам Ко» про стягнення 139 205, 18 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.04.2017 р.

05.04.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.04.2017 р.

18.04.2017 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості та забезпечення позову б/н від 18.04.2017 р., в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову та у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову повністю.

19.04.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними

та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01/12, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується протягом строку дії даного договору поставити і передати у власність покупця: лікарські засоби (далі-товар), в асортименті, кількості та ціні, визначених у видаткових накладних або специфікаціях, що складаються на кожну партію товару, що поставляється, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 1.2. договору товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними (специфікаціями) на підставі узгоджених замовлень покупця.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума цього договору (тобто загальна вартість (ціна) усього товару, поставленого за цим договором) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого (переданого у власність покупця) товару та дорівнює сумі всіх виписаних продавцем та підписаних уповноваженою особою покупця видаткових накладних (специфікацій).

Пунктом 3.2. договору визначено, що розрахунки між сторонами за даним договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: оплати (переведення) покупцем грошової суми (ціни), вказаній у видаткових накладних, на розрахунковий рахунок продавця впродовж 30 календарних днів після підписання сторонами видаткових накладних. Всі розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань та проведення остаточних розрахунків між сторонами по даному договору.

На виконання умов договору позивачем 09.02.2017 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 138 030, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 92 від 09.02.2017 р. на суму 138 030, 00 грн та відповідною довіреністю № 659К від 09.02.2017 р., виданою позивачем на свого представника ОСОБА_2 на отримання товару, товарно-транспортною накладною № Р92 від 09.02.2017 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 138 030, 00 грн, що підтверджується договором № 01/12 від 01.12.2016 р., видатковою накладною № 92 від 09.02.2017 р. на суму 138 030, 00 грн та відповідною довіреністю № 659К від 09.02.2017 р., виданою позивачем на свого представника ОСОБА_2 на отримання товару, товарно-транспортною накладною № Р92 від 09.02.2017 р., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача щодо неналежного оформлення видаткової накладної № 92 від 09.02.2017 р. є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, яка містить підпис особи, що прийняла товар, повноваження якої підтверджуються відповідною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, доказів відмови відповідача від отримання товару суду не надано, а сама лише відсутність у спірній накладній посилань на посаду одержувача товару не звільняє відповідача від виконання ним грошового зобов'язання. Згідно з вимогами ст. 9 Закону від 16.07.1999 р. „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» засвідчення печаткою накладної не є обов'язковим.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 138 030, 00 грн за договором № 01/12 від 01.12.2016 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 01/12 від 01.12.2016 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 12.03.2017 р. по 22.03.2017 р. всього на загальну суму 1 058, 86 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару відповідно до умов даного договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день такого прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

період заборгованості - з 12.03.2017 р. - по 22.03.2017 р., сума основної заборгованості - 138 030, 00 грн, кількість днів заборгованості - 11 днів, розмір облікової ставки НБУ - 14, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 138030.00 12.03.2017 - 22.03.2017 11 14.0000 % 0.077 %* 1164.75 138 030, 00 грн х 14, 00 % х 2 х 11/365 = 1 164, 75 грн;

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором № 01/12 від 01.12.2016 р. у вищевказаний період становить 1 164, 75 грн.

Оскільки розмір пені від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 1 058, 86 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 12.03.2017 р. по 22.03.2017 р. на загальну суму 116, 32 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 12.03.2017 р. - по 22.03.2017 р., сума основної заборгованості - 138 030, 00 грн, кількість днів заборгованості - 11 днів, розмір річних - 3 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 138030.00 12.03.2017 - 22.03.2017 11 3 % 124.79 138 030, 00 грн х 0, 03 % х 11/365 = 124, 79 грн;

Оскільки розмір 3 % річних від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 116, 32 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві № б/н від 22.03.2017 р. про забезпечення позову просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрам Ко» (ідентифікаційний код 39443405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Біолабс» (ідентифікаційний код 37507592) 138 030 (сто тридцять вісім тисяч тридцять) грн 00 (нуль) коп. заборгованості, 1 058 (одна тисяча п'ятдесят вісім) грн 86 (вісімдесят шість) коп. пені, 116 (сто шістнадцять) грн 32 (тридцять дві) коп. 3 % річних та судові витрати 2 088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн 08 (вісім) коп. судового збору.

3 . Відмовити у задоволенні заяви № б/н від 22.03.2017 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Біолабс» про забезпечення позову.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

28 квітня 2017 р.