Ухвала

від 18.04.2017 по справі 917/891/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

18.04.2017 Справа №917/891/16

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

від позивача (скаржника): ОСОБА_1,

від відповідача: не з'явились,

від Білогірського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області:не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Невгодівське" на дії державного виконавця по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Невгодівське", с. Невгоди, Овруцький район, Житомирська область, 11162

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 246 616,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Невгодівське" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" про стягнення 246 616,13 грн., з яких: 196 767,84 грн. основного боргу, 42 145,89 грн. пені, 3 008,11 грн. 3% річних, 4 694,29 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання за укладеним між сторонами 22.01.2015 договором на закупівлю молока №1530/15-БМ.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.08.2016 вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Невгодівське" 196 767,84 грн. основного боргу в сумі, 42 145,89 пені, 3 008,11 грн. 3% річних, 4 694,29 грн. інфляційних та 3 699,25 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" задоволено частково, скасовано рішення першої інстанції в частині стягнення 15499,79 грн. пені та 396,53 грн. інфляційних.

На виконання постанови апеляційної інстанції та рішення першої інстанції господарським судом Полтавської області 20.12.2016 видано відповідні накази.

20.03.2017 до господарського суду Полтавської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Невгодівське" на дії державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області, в якій скаржник просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 від 23.02.2017 про передачу виконавчого провадження №53260777.

Ухвалою від 21.03.2017 скаргу прийнято до розгляду та призначено на 12.04.2017.

12.04.2017 відповідач (боржник) в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, причин щодо неявки суду не повідомив.

12.04.2017 Білогірський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області свого представника в судове засідання не направив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Вимог викладених в ухвалі суду від 21.03.2017 не виконав, причин щодо того суду не повідомив.

В судовому засіданні 12.04.2017 оголошено перерву до 18.04.2017, у зв'язку з чим представники відповідача та ВДВС в судове засідання не викликалися.

Представники відповідача та ВДВС в судове засідання 18.04.2017 своїх представників не направили, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Вимог суду, викладених в ухвалі від 21.03.2017 не виконали.

Відповідно до ч. 2 статті 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 18.04.2017 представник скаржника (позивача) скаргу підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у скарзі, посилаючись на протиправність та невмотивованість постанови, зазначив, що з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, заяву про відкриття виконавчого провадження скаржник подав за місцезнаходженням майна боржника (смт. Білогір'я).

В обґрунтування скарги, позивач також посилався на те, що передача виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби затягне виконання рішення суду, виконавчі дії значно ускладняться, оскільки боржник та його майно (за рахунок якого можливо погасити борг) фактично знаходяться у смт. Білогір'я. Крім того, у скарзі ТОВ "Невгодівське" звернув увагу на те, що в постанові державного виконавця від 23.02.2017 року не зазначені строки передачі матеріалів виконавчого провадження, що є істотною обставиною.

Як вбачається з матеріалів скарги, 23.02.2017 Державним виконавцем Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про передачу виконавчого документу, а саме наказу №917/891/16, виданого 20.12.2016 господарським судом Полтавської області. Виконавчий документ передано на підставі ч. 4 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

При розгляді скарги суд виходить з наступного.

Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно ч. 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом, стягувач звернувся до Білогірського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження боржника ТОВ "Білогір'я молокопродукт" та його майна (за рахунок якого можливо погасити борг) з метою повного та своєчасного виконання рішення суду.

Як зазначено скаржником у скарзі, 20.01.2017 року державним виконавцем Білогірського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53260777.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2017 державним виконавцем Білогірського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_2, керуючись ч. 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову від 23.02.2017 про передачу виконавчого провадження №53260777, (а саме про передачу виконавчого документа: наказу №917/891/16, виданого господарським судом Полтавської області 20.12.2016) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавської області у строк до 23.02.2017.

Вказано постановою встановлено, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавської області перебувають виконавчі провадження у зведеному виконавчому провадженні №51806578.

Згідно ч. 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 6 розділу 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

- якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

- відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

- утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

- якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

- наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Згідно абзацу 3 пункту 1 розділу 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

З огляду на викладене, враховуючи, що передача виконавчого провадження в інший орган виконавчої служби, який знаходиться на значній відстані від фактичного місця знаходження боржника та його майна, може ускладнити вчинення виконавчих дій та своєчасного виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 23.02.2017 про передачу виконавчого провадження винесена неправомірно.

Щодо посилання заявника у скарзі на те, що в постанові державного виконавця від 23.02.2017 не зазначені строки передачі матеріалів виконавчого провадження, суд не може погодитися з вказаною обставиною, оскільки в постанові вказаний строк, а саме до 23.02.2017.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Невгодівське" на дії державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області підлягає задоволенню, а постанова від 23.02.2017 про передачу виконавчого провадження скасуванню.

Керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Невгодівське" на дії державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області задовольнити.

2. Скасувати постанову державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 від 23.02.2017 про передачу виконавчого провадження №53260777 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавської області.

3. Копію ухвали надіслати боржнику, стягувачу та Білогірському районному відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області.

Суддя Кульбако М.М.