Ухвала

від 24.04.2017 по справі 5023/5297/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" квітня 2017 р. Справа № 5023/5297/11

вх. № 5297/11

Суддя господарського суду: Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання: Гончарова В.В.

за участю представників сторін:

стягувача - ОСОБА_1 (довіреність №577 від 30.12.2015);

боржника - не з'явився;

Фрунзенського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області - не з'явився

розглянувши скаргу представника ТОВ СП "Нібулон" в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі

за позовом ТОВ Сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН", м. Миколаїв

до ПП "Диво-Світ", м. Харків

про стягнення 60040,35 грн. згідно договору поставки №2503/1ПС від 25.03.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області розглянута справа №5023/5297/11 за позовом ТОВ Сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" до ПП "Диво-Світ" про стягнення 60040,35 грн. згідно договору поставки № 2503/1ПС від 25.03.2010 року.

Рішенням суду від 02 серпня 2011 р. по справі №5023/5297/11 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Диво-Світ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" 45190,26 грн. попередньої оплати, 12067,49 грн. штрафу, 572,57 грн. державного мита, 225,06 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

19 серпня 2011 р. на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 р. видано відповідний наказ.

20.03.2017 за вх.№65 від представника ТОВ Сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Ухвалою суду від 21 березня 2017 р. прийнято скаргу ТОВ Сільськогосподарським підприємства "НІБУЛОН" в порядку ст. 121-2 ГПК України до розгляду, та її розгляд призначено на 03 квітня 2017 р. о 10:10 год.

03 квітня 2017 р. помічником судді Ніколаєнко Д.Г., у зв'язку з хворобою судді Сальнікової Г.І., повідомлено про перенесення судового засідання у справі №5023/5297/11, призначеного ухвалою суду від 21.03.2017, з 03.04.2017 на 10.04.2017 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 10.04.2017 було задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд скарги відкласти на 24 квітня 2017 р. о 11:50 год.

Ухвалою суду від 13 квітня 2017 р. задоволено клопотання представника ТОВ Сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" про участь у судовому засіданні по справі №5023/5297/11 в режимі відеоконференції, судове засідання в режимі відеоконференції у справі №5023/5297/11 призначено на "24" квітня 2017 р. о 11:50 год., забезпечення проведення відеоконференції під час судового засідання у справі №5023/5297/11 доручено господарському суду Миколаївської області.

21.04.2017 за вх.№ 13479 від представника Фрунзенського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області надійшло клопотання №1133/В-8 від 21.04.2017, в якому він просить суд розглянути справу за скаргою за його відсутності, через знаходження ОСОБА_2 у щорічній відпустці до 02.05.2017 року. Також, в даному клопотанні представник вказав, що проти скарги заперечує, просив скаргу відхилити. Крім того, разом з вищезазначеним клопотанням представник Фрунзенського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області надав до суду відзив на скаргу ТОВ СП "НІБУЛОН" та пояснення на скаргу ТОВ СП "НІБУЛОН".

Представник скаржника в судовому засіданні 24 квітня 2017 р. в режимі відеоконференції підтримав скаргу на дії державного виконавця в повному обсязі.

Представник боржника в судове засідання 24 квітня 2017 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Представник Фрунзенського відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання 24 квітня 2017 р. не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся судом належним чином.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вислухавши представників сторін, встановив наступне.

02.08.2011 господарським судом Харківської області прийнято рішення по справі №5023/5297/11, на виконання якого 19.08.2011р. видано наказ №5023/5297/11 про стягнення з ПП „Диво-Світ" на користь ТОВ СП „НІБУЛОН" 58 055, 38 грн.

На виконанні у Фрунзенському відділі ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження №47107831 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №5023/5297/11 від 19.08.2011 про стягнення з ПП „Диво-Світ" на користь ТОВ СП „НІБУЛОН" 45 190, 26 грн. попередньої оплати, 12 067, 49 штрафу, 572, 57 грн. державного мита, 225, 06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього на загальну суму 58 055, 38 грн.

17.02.2017, разом із супровідним листом Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області №30/8-вих/29-30 від 29.06.2016, ТОВ СП „НІБУЛОН" отримало постанову заступника начальника ОСОБА_2 від 29.06.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

ТОВ СП „НІБУЛОН" не погоджується з вказаною постановою, вважає її такою, що винесена передчасно, з порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження" та порушенням прав та законних інтересів ТОВ СП „НІБУЛОН", як стягувача. Також скаржник вважає, що виконавчі дії заступником начальника Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 проводились не в повному обсязі з огляду на вимоги Закону України „Про виконавче провадження". Цими діями охоплено тільки частину заходів щодо розшуку майна боржника, а тому постанова від 29.06.2016 про повернення виконавчого документа винесена протиправно.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 №606-ХІV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З моменту відкриття виконавчого провадження (31.03.2015) ТОВ СП „НІБУЛОН", як стягувач у виконавчому провадженні №47107831 неодноразово зверталось до Фрунзенського відділу ДВС Харківського МУЮ з клопотаннями (№5603/3-15/27 від 24.04.2015, №5606/3-15/27 від 24.04.2015, №8329/3-15/27 від 25.06.2015, №12681/3-15/27 від 02.10.2015, №14969 від 26.11.2015, 2812/3-16/27 від 09.03.2016, №3182/3-16/27 від 16.03.2016), в яких просило організувати виконання рішення суду відповідно до повноважень, наданих Законом України „Про виконавче провадження" та здійснити певні виконавчі дії задля встановлення майнового стану боржника.

Вказані клопотання отримані Фрунзенським відділом ДВС Харківського МУЮ (Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області) про що свідчать відмітки в повідомленнях про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до абз. З ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

29.06.2016 заступником начальника Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві винесено без розгляду і вирішення клопотань ТОВ СП „НІБУЛОН" та без вжиття заходів примусового виконання, передбачених п. п. З, 16, 18 ч. З ст. 11, ч. 8 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законній інтересів фізичних і юридичних осіб.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За змістом статті 121-2 ГПК, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку

Частиною 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" передбачено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 не було вжито всіх можливих передбачених заходів на виконання вимог п. п. З, 16, 18 ч. З ст. 11, ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 №606-ХІV), не розглянуто та не прийнято до уваги вказані клопотання ТОВ СП „НІБУЛОН", не вжито заходів примусового виконання з урахуванням зазначених клопотань, чим порушено права та законні інтереси, стягувача у виконавчому провадженні №47107831.

Матеріалами справи підтверджено, що на свої клопотання ТОВ СП „НІБУЛОН" не отримало жодної вмотивованої відповіді Фрунзенського відділу ДВС Харківського МУЮ (Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Оцінивши наявні в справі докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обовязковості судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Розглядаючи ж ст. 17 Закону у світлі норм статей 8 та 9 Конституції, можна стверджувати, що вище вказані джерела європейського та національного права містять норми, щодо яких право України передбачає пряму дію та безпосереднє застосування. Отже, положення Закону фактично надають Конвенції в ієрархії формальних джерел права України такий статус, який можна визначити як квазіконституційний.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 4 Закону визначено перелік вимог, які мають міститься у виконавчому документі, та визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Враховуючи наведені приписи та практику Європейського суду з прав людини, враховуючи обов'язковість виконання судових рішень та дотримання органами виконання судових рішень приписів чинного законодавства, яке регламентує процес такого виконання, суд погоджується з доводами стягувача про передчасність винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2016.

Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин скарга підлягає задоволенню з винесенням відповідної ухвали.

Згідно п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищезазначене господарський суд приходить до висновку, що вимоги скаржника є обґрунтованими, підтвердженими обставинам справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу представника ТОВ СП "Нібулон" в порядку ст. 121-2 ГПК України задовольнити.

Визнати незаконними дії заступника начальника Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, пов'язані з винесенням 29.06.2016 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнати недійсною постанову заступника начальника Фрунзенського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 від 29.06.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Суддя Сальнікова Г.І.