Рішення

від 27.04.2017 по справі 922/634/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р.Справа № 922/634/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантіс Плюс", м. Харків про стягнення 1270800,55 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, за довіреністю № 10 від 03.01.2017 року.

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю від 13.03.2017 року (після перерви не з'явився).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_4 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантіс Плюс" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40Хрк від 18.09.2013 року в розмірі 1270800,55 грн., з яких 645907,67 грн. основна заборгованість за кредитом, 414295,10 грн. заборгованість за відсотками, 43387,20 грн. заборгованість по щомісячній комісії, 147833,35 грн. пеня, 19377,23 грн. штраф. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 березня 2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.03.2017 року представник позивача надав письмові пояснення з документами для долучення до матеріалів справи (вх. № 8478).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.03.2017 року представник позивача надав письмові пояснення (вх. № 8507/17).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.03.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу з метою ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 8419).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2017 року розгляд справи було відкладено на 27.03.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.03.2017 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 10235/17) про долучення документів до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.03.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 10240/17) про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України для надання додаткового часу врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2017 року розгляд справи було відкладено на 24.04.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.04.2017 року від відповідача надійшла мирова угода (вх. № 13546) підписана з боку відповідача.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.04.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 13659/17) про призначення у справі експертизи кредитного договору № 40Хрк від 18.09.2013 р., укладеного між ПАТ "Український ОСОБА_1" та відповідачем.

В судовому засіданні 24.04.2017 року було оголошено перерву до 27.04.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.04.2017 року від представника відповідача надійшли заперечення (вх. № 14178) на позов.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.04.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 14177) про призначення у справі бухгалтерсько-економічної експертизи кредитного договору № 40Хрк від 18.09.2013р., укладеного між ПАТ "Український ОСОБА_1" та відповідачем.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи, зазначає наступне.

Вищий господарський суд України у пункті 2 Постанови Пленуму № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В даному випадку відповідач просить суд призначити у справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

- яка фактична заборгованість відповідача на розрахункову дату позову за кредитним договором № 40Хрк від 18.09.2013 року по основному боргу, нарахованим процентам, комісіям, штрафним санкціям у т.ч. пені?

- чи відповідає розрахунок ПАТ "Український ОСОБА_1" по нарахованим процентам, комісіям, штрафним санкціям у т.ч. пені умовам кредитного договору?

- чи підтверджується документально фактична заборгованість відповідача за кредитом (основним боргом), процентам, комісіям, штрафним санкціям у т.ч. пені за кредитним договором № 40Хрк від 18.09.2013 року?

З аналізу зазначених питань вбачається, що вони мають правовий характер та у відповідності до вимог чинного законодавства віднесені до компетенції суду, а не судового експерта.

Крім того в матеріалах справи наявні розрахунки суми основного боргу, комісій, процентів та штрафних санкцій, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2017 року визнав основну заборгованість у розмірі 645907,67 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.09.2013 року між ПАТ «Український бізнес банк» (надалі за тексом - Позивач, ОСОБА_1) та ТОВ «Авантіс Плюс» (надалі за текстом - Відповідач/Позичальник/Боржник) був укладений Кредитний договір №40Хрк (надалі за текстом - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору, ОСОБА_1 за наявності вільних грошових коштів, надає Позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 943200,00 грн. на придбання легкового автомобілю VW Crafter GP 35 LR HD RELOAD, 2013 року випуску та придбання автомобілю BMW-X6Driver65i/E71, 2013 року випуску, строком до 18 вересня 2016 року зі сплатою 18,5% річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом «факт/360» , тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році.

Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що кредит, наданий за даним Договором, забезпечується заставою і порукою.

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що ОСОБА_1 зобов'язується відкрити Позичальнику кредитний рахунок №20637032322902, а також зарахувати грошові кошти на поточний рахунок Позичальника №26007032322901, відкритий у ПАТ «Укрбізнесбанк» .

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору. Відповідач, під час користування кредитом, зобов'язався дотримуватися принципів кредитування: строковості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості.

У пункті 4.3. Кредитного договору сторони домовились, що Позичальник зобов'язується сплатити Банку щомісячно, починаючи з травня, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним - комісійну винагороду в сумі 4716,00 грн. на рахунок №37395032323903 у ПАТ «Укрбізнесбанк» .

Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору. Позичальник зобов'язався погашати, наданий Банком кредит, згідно з Графіком погашення, що був викладений у Додатку № 1 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із п. 4.6. Кредитного договору, Боржник зобов'язався у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 Кредитного договору, а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 18.09.2016 року включно, сплатити Банку проценти у розмірі 37 процентів річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Відповідно до пункту 4.7. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався кошти у погашення будь-якої заборгованості за цим Договором направляти у наступній послідовності:

- комісії, строк сплати яких настав;

- проценти, строк сплати яких настав;

- прострочена заборгованість за кредитом;

- поточна заборгованість за кредитом.

Пункт 5.3. Кредитного договору передбачає, що ОСОБА_1 має право вимагати від Позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, зокрема, у випадку недотримання умов щодо Договору. Про намір дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення га повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків, ОСОБА_1 письмово повідомляє Позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку, передбачені договором.

Пункт 5.4. Кредитного договору передбачає, що ОСОБА_1 має право у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пункті 4.5. цього Договору вимагати від Позичальника сплатити Банку штраф у розмірі 3 (три) процента від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Відповідно до пункту 5.10 Кредитного договору, ОСОБА_1 має право при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (пункти 4.2., 4.З., 4.5.) вимагати від Позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Пунктом 7.1. Кредитного договору, визначено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пунктах 4.5. цього Договору, за вимогою Банку Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 3 (три) проценти від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Однією з умов надання кредиту відповідно до п. 2.1. Кредитного договору є застава.

Так, 18 вересня 2013 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1 та Позичальником був укладений договір застави № 40Хрк/авт (з подальшими змінами), згідно якого в заставу Банку передано VW Crafter GP 35 LR HD RELOAD, 2013 року випуску, BMW-X6 xDriver65i/E71, 2013 року випуску, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 4975.

23 грудня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, у відповідності до умов якої сторони домовились, що у зв`язку з передачею в оренду заставного автомобіля марки BMW, доповнити абзацом п. 4.3 Кредитного договору щодо сплати банку одноразової комісійної винагороди супроводження кредитної заборгованості в сумі 2000,00 грн.

Крім того пунктами 2 та 3 Додаткової угоди № 2, Кредитний договір доповнювався та змінювалася редакція пунктів щодо застосування штрафних санкцій.

24 травня 2014 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, згідно якої сторони домовились, що банк надає відповідачу у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 782061,00 грн. на придбання автомобілів VW Crafter GP 35 LR HD RELOAD, 2013 року випуску, BMW-X6Driver65i/E71, 2013 року випуску, строком до 18 вересня 2013 року по 31 травня 2014 року, 20,0% річних з 01 червня 2014 року.

Крім того пунктами 2 та 4 Додаткової угоди № 3 змінювалась редакція п. 4.3 Кредитного договору, а саме: щодо сплати Банку одноразової комісійної винагороди за внесення змін до договору в умі 4716,00 грн. та викладається в новій редакції Додаток № 1 до Кредитного договору.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 3 змінювалася редакція п. 4.6. Кредитного договору, а саме: у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 цього договору, а саме: невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 18 вересня 2016 року включно, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 37 % (Тридцять сім процентів) річних за період з 18 вересня 2013 року до 31 травня 2014 року, 40,0 % (Сорок процентів) річних за період з 01 червня 2014 року на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

29 липня 2014 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 4 до Кредитного договору, згідно якої Сторони домовились, у зв'язку з передачею в суборенду заставного автомобіля марки BMW, доповнити абзацом п. 4.3 Кредитного договору щодо сплати Банку одноразової комісійної винагороди за супроводження кредитної заборгованості в сумі 5 000,00 грн. (П'ять тисяч гривень 00 копійок).

ПАТ «Укрбізнесбанк» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі належним чином, про що свідчить відсутність будь-яких претензій та зауважень з боку Відповідача.

Втім, Боржником належним чином зобов'язання за Кредитним договором не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 08.02.2017 року складає 1270800,55 грн., з яких:

- сума заборгованості по кредиту - 645907,67 грн.;

- сума заборгованості по процентам - 414295,10 грн.;

- сума заборгованості по щомісячній комісії - 43387,20 грн.;

- сума заборгованості з оплати пені -147833,35 грн.;

- сума з оплати штрафних санкцій - 19377,23 грн.

Крім того на підставі постанови Правління Національного банку України від 25.12.2014 року № 844 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український ОСОБА_1 до категорії неплатоспроможних , Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 65 від 25.03.2015 року, яким продовжено здійснення в Банку тимчасової адміністрації.

Згідно ч. 1 ст. 36 та п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії) та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Враховуючи порушення відповідачем умов кредитного договору, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Укрбізнесбанк звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) договір є підставою для виникнення зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регламентують договір позики, якщо інше не встановлено ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти за кредитним договором виплачуються до дня повернення позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Проценти за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Частиною 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалися, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем невірно здійснено розрахунок процентів, комісії та штрафних санкцій.

Проте суд не погоджується із запереченнями відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було надано до суду контррозрахунку заборгованості.

Крім того судом було перевірено розрахунок заборгованості по процентам, комісії та штрафу, наданий позивачем, та встановлено, що він відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, враховуючи наведені фактичні дані та норми законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту - 645907,67 грн.; заборгованості по процентам - 414295,10 грн. та заборгованості по щомісячній комісії - 43387,20 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 19377,23 грн., суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом, пунктом 5.4. Кредитного договору передбачено, що ОСОБА_1 має право у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пункті 4.5. цього Договору вимагати від Позичальника сплатити Банку штраф у розмірі 3 (три) процента від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахування штрафу згідно розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в сумі 19377,23 грн.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім було нараховано відповідачу пеню в сумі 147833,35 грн., з яких пеня за прострочення основної заборгованості 92351,74 грн., пеня за прострочення процентів 49963,19 грн. та пеня за прострочення по комісіям 5518,42 грн.

Як вже було зазначено судом, відповідно до пункту 5.10 Кредитного договору, ОСОБА_1 має право при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (пункти 4.2., 4.З., 4.5.) вимагати від Позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Отже сторони умовами договору передбачили нарахування пені лише на прострочену суму заборгованості за кредитом.

В той час як застереження щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за несплату процентів та комісій в договорі відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на основну суму заборгованості у розмірі 92351,74 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за прострочення процентів 49963,19 грн. та пені за прострочення по комісіям 5518,42 грн., суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки сторони умовами договору не передбачили нарахування зазначених штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантіс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 34754952) на користь Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125, фактична адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код ЄДРПОУ 19388768) 645907,67 грн. основної заборгованості, 414295,10 грн. заборгованості по процентам, 43387,20 грн. заборгованості по щомісячній комісії, штрафу в сумі 19377,23 грн., 92351,74 грн. пені та 18229,79 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені за прострочення процентів 49963,19 грн. та пені за прострочення по комісіям 5518,42 грн. в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 28.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_6

922/634/17