Постанова

від 25.04.2017 по справі 922/355/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа № 922/355/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.02.2017р.,

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 12.08.2016р. № 32, ОСОБА_3 - за довіреністю від 01.12.2016р. № 63,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (вх.№390 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі №922/355/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ексклюзив", м.Харків,

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків,

про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі №922/355/16 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 1407892) усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ексклюзив" (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 24137821), нежитловою будівлею літ. "А-5", яка знаходиться у м. Харків, просп. Московський, 10/12, шляхом:

- знесення (демонтажу) усіх частин (елементів) огорожі, яка знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,3697 га по проспекту Московському, 10/12 в м. Харкові;

- заборони здійснювати дії по перешкоджанню проходу та проїзду через земельну ділянку, площею 0,3697 га по проспекту Московському, 10/12 в м. Харкові;

- надання права цілодобового безоплатного проходу та проїзду представників, працівників, постачальників та відвідувачів ТОВ «Пассаж - Ексклюзив» , а також проїзду представників, працівників та відвідувачів на транспортних засобах, які використовуються в цілях і в інтересах ТОВ «Пассаж - Ексклюзив» .

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський Інститут «Енергопроект» (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 14078902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ексклюзив" (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 24137821) - 4134,00 грн. судового збору та 4404,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

В обґрунтування прийнятого у справі рішення місцевий господарський суд з посиланням на положення ст. 133 ГК України, ст.ст. 319, 321, 398, 386, 391 Цивільного кодексу України, а також висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 від 14.11.2016р. № 4257, відповідно до якого встановлено, що металеві ворота, збудовані ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", перешкоджають використовувати приміщення ТОВ "Пассаж-Ексклюзив", як торгові, згідно з "ДБН В.2.2-23-2009 Будинки і споруди". Підприємства торгівлі" (Державні будівельні норми) та ДСТУ - Н Б В.2.6-188:2013, зазначає про обґрунтованість заявлених позовних вимог як таких, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі № 922/355/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених у справі вимог відповідач посилається на наступні обставини справи:

- у відповідності до положень ст.ст. 116, 120, 125 Земельного кодексу України позивач не набув права користування чужою земельною ділянкою у визначеному законом порядку, що свідчить про відсутність права вимоги усунення перешкод у користуванні нею та припинення відповідачем дій щодо заборони позивачу проїзду по цій земельній ділянці;

- матеріали справи не містять доказів, на підстав яких можливо зробити висновок про наявність порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки усе майно, що належить на праві власності позивачу у справі, загальною площею 280,7 кв.м передано в оренду іншій особі - ТОВ "Смайл Фудс";

- відповідно до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. № 83, відповідач у справі ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" входить до об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний організовувати роботу та вживати додаткові режимні заходи на відповідній території;

- у проведеній у справі судовій експертизі судовий експерт вийшов за межі питань, поставлених судом, встановивши, що приміщення використовуються позивачем саме як торгові приміщення та зробив висновок про перешкоджання їх використанню за таким призначенням;

- розгляд справи без участі відповідача позбавив можливості останнього навести суду аргументовані заперечення щодо недостовірності та неповноти вказаного експертного дослідження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2017р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Пассаж-Ексклюзив" просить рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі № 922/355/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.№ 2170 від 27.02.2017р.).

В обґрунтування своєї позиції у справі позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність права власності чи права користування на земельну ділянку, на якій знаходяться об'єкти відповідача, як свідчення відсутності у позивача права вимоги усунення перешкод у користування відповідною земельною ділянкою, є необґрунтованим, оскільки ТОВ "Пассаж-Ексклюзив" звернулось до господарського суду саме з позовною вимогою усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, яке належить позивачу на праві власності, а не порушення права користування земельною діяльною.

Крім того, на думку позивача, висновок судової експертизи є належним доказом, який містить інформацію щодо предмету доказування у даній справі, оскільки відповідає положенням Закону України Про судову експертизу , Інструкції про проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. N 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013р. за N 1/22533, на предмет його повноти та відповідності фактичним обставинам справи, а також підтверджує протиправність дій відповідача у вчиненні перешкод у доступі до нежитлового приміщення та здійснення господарської діяльності позивача.

ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№3582 від 03.04.2017р.), а саме: Статуту Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Еегергопроект", наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.01.2014р. № 68, договору про відшкодування податку на землю від 10.01.2004р. № 01/01/2004, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, втягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань стосовно ТОВ "Пассаж-Ексклюзив".

Крім того, відповідачем було повідомлено суд про неналежне повідомлення судом про час та місце проведення судового засідання, в якому було прийнято оскаржуване рішення у справі від 11.01.2017р., оскільки ухвала суду про поновлення провадження у справі та призначення дати судового засідання на 11.01.2017р. була отримана відповідачем лише 16.01.2017р.

ТОВ "Пассаж-Ексклюзив" подано доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№ 4141 від 14.04.2017р.), відповідно до яких, на думку позивача, право власності на земельну ділянку у позивача виникло з моменту державної реєстрації права власності на споруду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки саме з цього моменту в силу ч. 2 ст. 331 ЦК України та ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" особа стає власником нерухомості, та в разі застосування ст. 120 ЗК України відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку не впливає на виникнення у позивача права власності на земельну ділянку.

Крім того, позивач з посиланням на положення ст.ст. 317, 320, 321, 377, 391 ЦК України зазначає про порушення діями відповідача його права, як власника відповідного нерухомого майна, яке підлягає судовому захисту, зокрема, у визначений ним спосіб, який є ефективним та відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" подано додаткові письмові пояснення у справі (вх.№ 4149 від 14.04.2017р.), в яких зазначає, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 22, ст. 30 ЗК України від 18.12.1990р., в редакції, яка діяла станом на час укладення договору купівлі-продажу від 03.11.2000р., позивач не набув право користування земельною ділянкою, оскільки проект відведення земельної ділянки не розроблено, не визначено межі земельної ділянки в натурі, не отримано рішення органу місцевого самоврядування та відповідний державний акт. Таким чином, визначений законом порядок набуття права користування земельною ділянкою як за Земельним кодексом України, чинним до 01.01.2002р., так і після набрання чинності діючим Земельним кодексом України, з боку позивача дотримано не було.

На думку відповідача, оскільки позивачем у справі не надано доказів щодо припинення права користування відповідача на земельну ділянку площею 0,3697 га у встановленому законодавстві порядку, землекористувачем відповідної земельної ділянки залишається ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-39-01001621, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 237.

На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Бородіної Л.І. та судді Здоровко Л.М. у відпустці для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Плахова О.В., судді Шутенко І.А.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

В судовому засіданні 20.04.2017р. оголошено перерву до 25.04.2017р.

Відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" подано додаткові письмові пояснення у справі (вх.№ 4355 від 21.04.2017р.).

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі № 922/355/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2017р. у справі №917/1887/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також явку в судове засіданні представників обох сторін та надання ним пояснень з приводу заявлених у справі вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Харківського міськвиконкому від 09.07.1997р. № 540 було виділено Харківському державному науково-дослідному та проектно-конструкторському інституту «Енергопроект» у постійне користування земельну ділянку площею 0,3697 гектарів за адресою: м. Харків, пр. Московський 10/12 (а.с. 19), на підставі чого останньому було видано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 237.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Відкрите акціонерне товариство Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" - далі товариство засноване згідно рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 20.03.1996р. № 397-п шляхом перетворення державного підприємства Харківський Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", зареєстрованого Червонозаводським Райвиконкомом м. Харкова розпорядженням № 924 від 10.11.1993р., реєстраційний № 20 від 10.12.1993р. у Відкрите акціонерне товариство в відповідності з Указом Президентом України "Про міри по забезпеченню прав громадян на використання приватизаційних майновий сертифікатів" від 26.11.21994р. № 699/94 та 11 постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992р. № 686 "Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств в відкриті акціонерні товариства".

Відповідно до п. 3.3 Статуту товариство є правонаступником Харківського державного науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект".

03.11.2000р. між Відкритим акціонерним товариством «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» (іменоване - "продавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пассаж-Ексклюзив» (іменоване - "покупець") укладено договір купівлі - продажу № 1/2000, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач продав, а позивач купив нежитлову будівлю літ. «А-5» , розташовану в м. Харкові, просп. Московський, 10/12 - частину, нежитлові приміщення № 47 - 58, площею 283,6 кв. м.

Згідно акту приймання - передачі нежитлових приміщень від 07.11.2000р. згідно договору купівлі - продажу № 1/2000 від 03.11.2000р. продавець передав, а покупець прийняв нежитлові приміщення № 47 - 58 в літ. «А-5» , розташовані в м. Харкові, просп. Московський, 10/12, загальною площею 283,6 кв. м (а.с. 12).

11.12.2000р. позивачу було видано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, про що записано в реєстрову книгу за № 3025.

Також, 10.01.2004р. між ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» та ТОВ "Пассаж-Ексклюзив" укладено договір про відшкодування податку на землю, відповідно до п. 1 якого у відповідності до договору купівлі-продажу від 03.11.2000р. № 1/2000 право власності на нежитлові приміщення, площею 283,6 кв.м, передано ТОВ "Пассаж-Ексклюзив", при цьому право власності на землю згідно Державному акту на право постійного користування землею серія ХР-39-01-001621 від 12.11.1997р. зберігається за ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» (а.с. 184-190).

Відповідно до п. 2 договору ТОВ "Пассаж-Ексклюзив" відшкодовує ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» податок на землю пропорційно частці нежитлового приміщення, яке знаходиться в його власності у відповідності з розрахунком, який підлягає щорічному коригуванню.

В подальшому до вказаного договору було укладено додаткові угоди №№ 1-6, в яких сторонами було визначено розмір щомісячного податку на землю, який підлягає сплаті з боку ТОВ "Пассаж-Ексклюзив".

Як стверджує позивач, відповідачем було встановлено металеві ворота, чим обмежено доступ до будівлі автомобілів, які постачають товар, а також прохід до приміщення, яке належить на праві власності позивачу, та до прилеглої земельної ділянки, яка знаходиться у спільній власності, що фактично позбавляє права позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

15 грудня 2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію, відповідно до якої, позивач просив усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням по проспекту Московському, 10/12, але дана претензія залишилась без відповідного реагування з боку відповідача.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав, як власника відповідних нежитлових приміщень, та стали підставою для захисту охоронюваних законом інтересів в судовому порядку.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує, тобто предмет та підстави позову; зміна підстав чи предмету позову виходить за межі компетенції суду, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Відповідно до ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Судова колегія зазначає, що до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду .

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою . Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін (п. 2.11 постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин ).

Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. N 561-XII, який діяв на момент набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, імперативно передбачалось, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами автоматично переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди . Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Частиною другою статті 67 ЗК України від 18.12.1990р. N 561-XII визначено, що розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара .

Згідно частини 1 статті 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Чинною редакцією ст.120 ЗК передбачено, що з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ст.377 ЦК і ст.120 ЗК в редакції закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю від 05.11.2009 №1702-VІ).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди .

Як встановлено судовою колегією, на підставі укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пассаж-Ексклюзив» договору купівлі - продажу від 03.11.2000р. №1/2000, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5Г.(а.с. 10-11), позивачу передано право власності на частину нежитлової будівлі літ. «А-5» , розташовану в м. Харкові, просп. Московський, 10/12 (нежитлові приміщення № 47 - 58, площею 283,6 кв. м).

11.12.2000р. позивачу було видано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, яке записано в реєстрову книгу за № 3025.

Згідно з даними технічного паспорту від 07.11.2013р., нежитлові приміщення, які належать ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, розташовані на 1-му поверсі п'ятиповерхового будинку та складаються з наступних приміщень: торговий зал 141,6 кв.м.; кабінет 3,7 кв.м.; підсобне 5,3 кв.м.; вбиральня 1.9 кв.м.; підсобне 1.9 кв.м.; кімната персоналу 4,5 кв.м.; торговий зал 116,7 кв.м.; кімната персоналу 5,1 кв.м.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.01.2017р. ТОВ "Пассаж-Ексклюзив" на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2000р. належить на праві власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 47, 48, 53-58 загальною площею 280,7 кв.м в літ. А-5 за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 10/12.

Таким чином, матеріали справи підтверджується факт набуття позивачем права власності на нежитлові приміщення № 47, 48 53- 58 в літ. «А-5» , розташованих в м. Харкові, просп. Московський, 10/12.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016р. у справі № № 6-253цс16, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований . За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Також, Верховний Суд України в постанові від 30.11.2016р. у справі № 922/1008/15 зазначив, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно . Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 N 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Так, зі змісту статті 125 ЗК України вбачається, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 ЗК України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. Отже, з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловою будівлею.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі № 6-222цс14, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності .

Отже, з моменту набуття позивачем права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 47, 48, 53-58 загальною площею 280,7 кв.м в літ. А-5 за адресою: м.Харків, проспект Московський, буд. 10/12, до останнього перейшло право спільного користування з відповідачем земельною ділянкою, необхідною для обслуговування вказаної будівлі, щодо якої сторонами не було визначено порядку використання і розпорядження, зокрема, за умовами договором про відшкодування податку на землю від 10.01.2004р.

Як зазначає позивач, відповідач встановив металевий паркан, чим обмежив прохід до приміщення, яке належить на праві власності позивачу, та до прилеглої земельної ділянки, яка знаходиться у спільній власності, що фактично позбавляє права позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. На підтвердження чого надано фотокопію металевого паркану (а.с. 25), який безпосередньо примикає до приміщення позивача, розташованого за адресою м. Харків, просп. Московський, 10/12, якщо вхід до приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» здійснювати через приміщення « 47» площею 141.6 кв.м .

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Згідно з ч.ч 5, 6 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції була призначена судова будівельно-технічна експертиза та поставлено на розгляд експерта наступні питання:

- чи перешкоджає металевий паркан, збудований ВАТ XI "Енергопроект", який знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,3697 га по проспекту Московському, 10/12 в м. Харкові зі сторони дворового фасаду у доступі до нежитлової будівлі літ. "А-5", яка знаходиться м. Харків, просп. Московський, 10/12?

Відповідно до висновку від 14.11.2016р. № 4257, наданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4, експертом в ході дослідження було встановлено, що фактично нежитлові приміщення ТОВ «Пассаж - Ексклюзив» використовуються, як торгові приміщення, а саме магазин - супермаркет. Вхід до приміщень будинку літ. «А-5» , а також до приміщень, які належать ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» , здійснюється з боку пр. Московського 10/12 в м. Харкові (фасадна частина) та з боку тильної частини будинку літ. «А-5» пр. Московського 10/12 в м. Харкові, проте вхід з тильної частини будівлі до приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» здійснюється через приміщення площею 141,6 кв.м. (торгівельний зал).

Такий доступ до тильної частини будівлі та приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» здійснюється через металеві ворота, що обмежує (перешкоджає) у доступі до нежитлової будівлі літ. «А-5» , та до приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» , які знаходиться м. Харків, просп. Московський, 10/12, якщо вхід до приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» здійснювати через приміщення « 47» площею 141.6 кв.м .

Також експертом було встановлено, що фактично приміщення ТОВ «Пассаж - Ексклюзив» використовуються, як приміщення торгового магазину, а металеві ворота збудовані ВАТ XI «Енергопроект» перешкоджають використовувати дані приміщення, як торгові, згідно "ДБН В.2.2-23-2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі" (Державні будівельні норми) та ДСТУ-Н Б В.2. 6-188:2013.

Судова колегія зазначає, що Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015р. N 775/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2015р. за N 605/27050 визначено процедуру проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень (далі - висновки експертів), складених судовими експертами науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) і судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Так, відповідно до п.п. 1, 8 Розділу ІІ Порядку визначено, що рецензування висновків експертів проводиться співробітниками НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи. Якщо рецензентом встановлено, що висновок експерта містить недоліки, у рецензії зазначаються положення нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (методичних рекомендацій), яких не дотримано експертом під час складання висновку.

Разом з тим, відповідачем не було реалізовано право на проведення рецензії зазначеного вище висновку експертів, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що обставини, встановлені в межах проведеної комплексної судової експертизи, не відповідають дійсності, є суперечними.

Щодо посилання відповідача на те, що судовим експертом неправомірно надано відповіді з питань, які не були поставлені на його вирішенням ухвалою суду від 04.04.2016р., судова колегія зазначає наступне.

Статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" визначено права судового експерта, зокрема, вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Також ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2016р. у справі № 922/355/16 судовому експерту було запропоновано реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Судова колегія не вбачає підстав для висновку, що відповіді судового експерта у висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 від 14.11.2016р. № 4257 надані з перевищенням визначених законом повноважень.

За таких обставин, у суду не виникає сумнів у достовірності проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, що свідчить про можливість визнання наданих судовим експертом висновків в якості належних доказів у даній справі, яким встановлено факт наявності перешкод з боку відповідача у доступі позивача до нежитлової будівлі літ. «А-5» , та до приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» , які знаходиться м. Харків, просп. Московський, 10/12, якщо вхід до приміщень ТОВ «Пассаж-Ексклюзив» здійснювати через приміщення « 47» площею 141.6 кв.м.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ексклюзив" отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 17) та набуло право здійснювати економічну діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (а.с. 18, 195).

Право користування частиною нежитлового приміщення 1-го поверху, загальною площею 250,00 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Харків, проспект Московський, 10/12, право користування частиною нежитлового приміщення 1-го поверху, загальною площею 30,7 кв.м, передано в довгострокову оренду ТОВ "Смайл Фудс" (а.с. 131,132).

Таким чином, все майно, яке належить на праві власності позивачу у справі, загальною площею 280,7 кв.м, передано в оренду іншій юридичній особі - ТОВ "Смайл Фудс".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що неможливість використання вказаного приміщення за його призначенням у відповідності до виду економічного діяльності особи, яка ним користується на відповідній правовій основі, має значення для можливості позивача вільно користуватись та розпоряджуватись нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 47, 48, 53-58 загальною площею 280,7 кв.м в літ. А-5 за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 10/12, зокрема, здійснювати підприємницьку діяльність щодо їх передачі в оренду третім особам-суб'єктам підприємницької діяльності, є свідченням безпідставності посилання відповідача на відсутність порушення прав позивача внаслідок перешкоджання доступу до зазначених приміщень збудованою огорожею, яка знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,3697 га по проспекту Московському, 10/12.

Отже, враховуючи знаходження спірних об'єктів відповідача на території земельної ділянки, яка знаходиться в спільному користування з позивачем у справі, та перешкоджає використанню нежитлового приміщення, яке належить на праві власності позивачу у справі, зокрема, у підприємницькій діяльності, вбачається наявність порушення охоронюваних прав та законних інтересів ТОВ "Пассаж-Ексклюзив", як власника та суб'єкта господарської діяльності, за захистом яких останній звернувся до господарського суду.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення .

Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення . Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визначено припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно із положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Проаналізувавши зміст позовних вимог позивача та обставини, якими вони обґрунтовані, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги направлені на захист його права (законного інтересу), тому може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді. Позивачем обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом задоволення позовних вимог зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) права.

Судова колегія також зазначає, що в обґрунтування своєї позиції у справі відповідач посилається на обставину встановлення спірного об'єкту на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.01.2014р. №68 "Про вжиття додаткових заходів щодо забезпечення належного рівня функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (а.с. 183), до яких відноситься ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський Інститут «Енергопроект» у відповідності до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. № 83.

З цього приводу судова колегія зазначає, що вказаний наказ містить вказівки на вжиття додаткових заходів щодо забезпечення належного рівня функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу загального характеру та не визначає необхідності встановлення конкретних об'єктів.

Слід також зазначити, що виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.01.2014р. №68 "Про вжиття додаткових заходів щодо забезпечення належного рівня функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не повинно порушувати права та законні інтереси третіх осіб.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції під час розгляду даної справи підтвердив, що металевий паркан, який знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,3697 га по проспекту Московському, 10/12 в м. Харкові зі сторони дворового фасаду, збудований ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський Інститут «Енергопроект» до видачі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.01.2014р. №68 Про вжиття додаткових заходів щодо забезпечення належного рівня функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу , у зв'язку з чим обґрунтування правомірності дій відповідача щодо встановлення спірного об'єкту прийняттям вказаного акту індивідуальної дії, є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, на думку колегії суддів, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, наданим у справі висновком судового експерта, не спростовані відповідачем у справі та відновлюють права та законні інтереси позивача у справі в ефективний спосіб захисту, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 19.12.2016р. за вих.№ 034330 сторін у справі було повідомлено про час та місце розгляду справи № 922/355/16, а саме, було запропоновано з'явитись до приміщення господарського суду Харківської області 26.12.2016р. об 11:00 год. для вирішення питання про поновлення провадження у справі № 922/355/16 (а.с. 89). Вказаний лист було отримано сторонам у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за вих.№ 034330/1, 034330/2, які містяться в матеріалах справи (а.с. 90,91).

Протоколу судового засідання від 26.12.2016р. у справі № 922/355/16 за наслідками проведення судового засідання у визначений судом строк, матеріали справи не містять

Листом від 27.12.2016р. за вих.№ 035437 господарським судом Харківської області повторно викликано в судове засідання представників сторін на 11.01.2017р. о 12:15 год. для вирішення питання про поновлення провадження у справі № 922/355/16.

Як встановлено судовою колегією, вказаний лист не містить позначки про його направлення всім учасникам судового процесу, разом з тим, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення за вих. № 035437 про отримання примірника вказаного листа лише позивачем у справі (а.с. 95).

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі № 922/355/16 провадження у справі № 922/355/16 поновлено; призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.01.2017р. о 12:15 год.

Копію вказаного процесуального документу було направлено учасникам судового процесу, що вбачається з відмітки штемпелю вихідної кореспонденції господарського суду, яка міститься на зворотному боці останнього аркушу ухвали суду. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали суду від 11.01.2017р. була отримана з боку відповідача 16.01.2017р. (а.с. 107).

Як вбачається протоколу судового засіданні від 11.01.2017р. в судовому засіданні під час винесення оскаржуваного процесуального документа був присутнім лише представник позивача у справі ТОВ "Пассаж-Ексклюзив".

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, за насідком якого прийнято оскаржуване рішення у справі, що є порушенням норм процесуального законодавства та підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі № 922/355/16 з прийняттям нового рішення.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що апеляційна Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі №922/355/16 - скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення господарського суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, з прийняттям нового рішення, яким позов задоволено, судовий збір за подання апеляційної скарги у справі покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32-35, 43, 99, 101, п.2 ч.1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017р. у справі №922/355/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський Інститут «Енергопроект» (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 14078902) усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ексклюзив" (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 24137821) нежитловою будівлею літ. «А-5» , яка знаходиться в м. Харків, просп. Московський, 10/12, шляхом:

- знесення (демонтажу) усіх частин (елементів) огорожі, яка знаходиться на території земельної ділянки, площею 0,3697 га, по проспекту Московському, 10/12 в м. Харкові;

- заборони здійснювати дії по перешкоджанню проходу та проїзду через земельну ділянку, площею 0,3697 га, по проспекту Московському, 10/12 в м. Харкові;

- надання права цілодобового безоплатного проходу та проїзду представників, працівників, постачальників та відвідувачів ТОВ «Пассаж - Ексклюзив» , а також проїзду представників, працівників та відвідувачів на транспортних засобах, які використовуються в цілях і в інтересах ТОВ «Пассаж - Ексклюзив» .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський Інститут «Енергопроект» (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 14078902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ексклюзив" (61003, м. Харків, просп. Московський, 10/12, код ЄДР 24137821) - 4134,00 грн. судового збору за подання позову та 4404,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 28.04.2017р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко