Рішення
від 17.05.2007 по справі 20/76/07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 

17.05.07                                                                                       

Справа №  20/76/07

 

Суддя  

 

За позовом ОСОБА_1,

м.Запоріжжя 

до Товариства

з обмеженою відповідальністю “Послуги”, м.Запоріжжя 

Треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2, м.Запоріжжя   

                      2. ОСОБА_3, м.Запоріжжя

про визнання

недійсним рішення зборів засновників ТОВ “Послуги” від 21.11.2003р.

 

                                                                                                         

Суддя  Гандюкова Л.П.

 

Представники сторін:

Від позивача   - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1); 

                             ОСОБА_4

(довіреність НОМЕР_2);

Від відповідача  -     Нікітенко Р.В. (довіреність б/н від

13.03.2007р.); 

Від третьої особи 1

-ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2);

Від третьої особи 2

-не з'явився;

 

ВСТАНОВЛЕНО:

 

Заявлений позов про визнання

недійсним рішення зборів засновників ТОВ “Послуги” від 21.11.2003р. про

виключення ОСОБА_1 із числа засновників.

Ухвалою господарського суду від

05.02.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі №

20/76/07,  судове засідання  призначено на 01.03.2007р.  Ухвалою суду від 01.03.2007р. на підставі

ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.03.2007р., потім на

30.03.2007р. Ухвалою суду від 30.03.2007р. строк вирішення спору у справі

№20/76/07 за клопотанням сторін продовжений, цією ж ухвалою розгляд справи

відкладено на 27.04.2007р., потім на 17.05.2007р.   

У судовому засіданні 17.05.2007р.

за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги,

викладені у позовній заяві, та на підставі ст.ст. 256, 257 ЦК України, ст.ст.

60, 61, 64 Закону України “Про господарські товариства”  просить позов задовольнити. Позовні вимоги

мотивовані, зокрема, наступним. У 2000 році було створено та зареєстровано

Товариство з обмеженою відповідальністю “Послуги”. Статутний фонд товариства

був утворений за рахунок внесків засновниками товариства у відсотковому

відношенні: ОСОБА_1 - 33%, ОСОБА_3 - 33%, ОСОБА_2 -34%. ОСОБА_1 (Позивач у

справі) рішенням зборів засновників призначений на посаду генерального

директора ТОВ “Послуги”. Посадові обов'язки на посаді генерального директора

ОСОБА_1 виконував чесно і сумлінно, щомісяця звітував перед засновниками про

діяльність Товариства, з відома і разом з засновниками вирішував питання про

придбання матеріалів, належним чином готувалися та здавалися фінансові звіти

діяльності Товариства перед податковими органами, пенсійним фондом, одержуваний

прибуток розподілявся між засновниками у рівних частинах. Проте, діяльність

Товариства не завжди була стабільною, у 2002 році через відсутність замовлень

діяльність ТОВ “Послуги” була неприбутковою. 

Усю провину за нестабільну роботу Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які

займали посади заступників  генерального

директора, віднесли на рахунок ОСОБА_1, який, на їх думку, безпідставно

витрачав статутний фонд. У жовтні 2002р. на зборах засновників ТОВ “Послуги”,

які проводилися без повідомлення та участі ОСОБА_1, останній був усунутий з

посади генерального директора та позбавлений права першого підпису.  На підставі рішення зборів ОСОБА_1 передав за

актом приймання-передачі під розпис всі бухгалтерські документи знов обраному

генеральному директору ОСОБА_2  На той

час збитків у Товариства не було, про що свідчить фінансовий звіт суб'єкта

малого підприємства за 1 півріччя 2002р. З жовтня по листопад 2003 року не було

проведено жодних зборів засновників за підсумками роботи ТОВ “Послуги”. У

листопаді 2003 року ОСОБА_1 випадково дізнався про перерахування Обласною

клінічною лікарнею ТОВ “Послуги” суми 10 200 грн. кредиторської заборгованості,

в той час як ОСОБА_1 повідомлялося про те, що у 2002-2003р.р. Обласна лікарня

на неодноразові вимоги ніяких грошей на рахунок Товариства не перелічувала.

Довідавшись про факт приховання  від

нього находження грошей, ОСОБА_1 наполягав на проведенні зборів засновників.

Проте, 21.11.2003р. ОСОБА_2 вручив йому копію протоколу зборів засновників від

24.03.2003р., відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язувалося до 01.06.2003р.

відновити витрачений ним статутний фонд Товариства. 29.11.2003р. ОСОБА_1 поштою

отримав  протокол НОМЕР_3 зборів

засновників ТОВ “Послуги”, про які останній не попереджався та був на них

відсутній.  Цим протоколом ОСОБА_1 був

виключений з числа засновників ТОВ “Послуги”. Позивач вважає, що збори

засновників від 23.11.2004р. проведені з грубим порушенням Закону України “Про

господарські товариства” та є неправомірними і, відповідно, ОСОБА_1

безпідставно виключений зі складу засновників ТОВ “Послуги”, оскільки ОСОБА_1

не був належним чином повідомлений про їх проведення та не був на них

присутній. Просить позов задовольнити, визнати рішення зборів засновників ТОВ

“Послуги” від 21.11.2003р. 

недійсним. 

Позивач також зазначив, що

21.11.2006р. він звернувся з позовною заявою для захисту своїх порушених прав

до Комунарського районного суду м.Запоріжжя, проте 25.01.2007р. поштою отримав

ухвалу Комунарьського районного суду від 22.01.2007р. якою йому було відмовлено

у позові (відмовлено у відкритті провадження (примітка суду) на підставі Закону

України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення

підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних справ” прийнятого

15.12.2006р., у зв'язку з чим позивачем пропущено строк подачі позовної

заяви.  Враховуючи зазначене, просить суд

поновити строк подачі позовної заяви. Під час розгляду справи позивачем

заявлялось клопотання про витребування доказів, зокрема, звернення до

прокуратури, які ухвалою суду від 01.03.2007р. задоволено.

Відповідач позов не визнав. Вважає,

що позов є необґрунтованим та  таким, що

не підлягає задоволенню у повному обсязі на наступних підставах. Відповідач,

зокрема, зазначив, що суд зобов'язаний на підставі п.6 ст.63 ГПК України

повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду. Також

відповідач зазначив, що у відповідності до ст.257 ЦК України встановлена  загальна позовна давність три роки. Позивач

звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права

30.01.2007р., тобто за минуванням 

трьохрічного терміну. Таким чином, позивач пропустив строк позовної

давності та втратив право на звернення до суду за захистом свого порушеного

права. Позивач необґрунтовано просить суд відновити строк подачі позову

посилаючись на те, що йому було відмовлено Комунарським районним судом

м.Запоріжжя у позові, однак інших поважних причин пропуску строку подачі

позовної заяви позивачем не представлено. 

Крім того, відповідач вказує, що позивач звернувся до районного суду в

останній день закінчення строку позовної давності. Таким чином, враховуючи, що

строк розгляду у Комунарському суді заяви позивача призупиняє перебіг строку,

то і в цьому випадку закінчення строку подачі позову для позивача настало на

наступний день після винесення ухвали Комунарським районним судом м.Запоріжжя,

тобто 22.01.2007р. По суті заявлених вимог відповідач зазначив, що твердження

позивача про те, що він не брав участі у зборах учасників ТОВ “Послуги”, на

яких його виключили зі складу учасників Товариства, не відповідають дійсності,

оскільки сам позивач вказує у позовній заяві, що він наполягав на проведенні

зборів учасників. Спірні збори проводилися на території ЗАО “РСУ”, працівником

якого є позивач. Місце проведення зборів було вибрано не випадкового, оскільки

на території РСУ знаходилися орендуємі площі 

ТОВ “Послуги” і робітники ТОВ “Послуги” по сумісництву були працівниками

РСУ. Доказом того, що позивач був 

належним чином повідомлений про місце та час проведення зборів учасників

ТОВ “Послуги” та був на ньому присутній є твердження самого позивача про те,

що  йому була вручена копія протоколу від

24.03.2003р. Підтвердженням необґрунтованості позовних вимог може також бути

перевірка, яка проводилася прокуратурою Комунарського району м.Запоріжжя. Разом

з тим, відповідач зазначив, що документальне підтвердження необґрунтованості

позовних вимог ускладнено, оскільки документація ТОВ “Послуги” була вкрадена

невідомими особами. Просить у позові відмовити. 

Третя особа-1 (ОСОБА_2) просить

відмовити у задоволенні позову на тих же підставах, що і відповідач.

Третя особа-2 (ОСОБА_3)  у судові засідання не з'являвся. Згідно з

матеріалами справи, а саме протоколу НОМЕР_4 зборів ТОВ “Послуги” від

20.06.2004р.,  нотаріально засвідченої

заяви від 20.07.2004р., ОСОБА_3 за власною заявою виведений зі складу

засновників ТОВ “Послуги” у зв'язку з його виїздом на постійне місце

проживання  за межі України.

Суд визнав наявні матеріали

достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність

третьої особи -2.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи-1, суд          

ВСТАНОВИВ:

 

          Згідно з протоколом НОМЕР_5 відбулися

установчі збори, на яких, зокрема, ухвалено створити Товариство з обмеженою

відповідальністю “Послуги”, яке базується на статутному фонді громадян ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3; затвердити статут і установчий договір між учасниками ТОВ “Послуги”;

вибрати ОСОБА_2 голою зборів Товариства; призначити генеральним директором

Товариства ОСОБА_1

24.02.2000р. відділом реєстрації та

єдиного реєстру Комунарської районної адміністрації зареєстровано статут

Товариства з обмеженою відповідальністю “Послуги”. Відповідно до п.п.5.1, 5.2

Статуту, в редакції яка діяла в період спірних відносин, для забезпечення

діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створюється Статутний фонд

згідно з Установчим договором, Статутний фонд формується згідно з порядком і

терміном, визначеним в Установчому договорі. 

Як пояснив у судових засіданнях

відповідач, документація ТОВ “Послуги” у 2003 році були викрадені з автомобілю

невідомими особами. Постановою Комунарського РВ ЗМУ України в Запорізькій

області від 25.03.2005р. по даному факту відмовлено в порушенні кримінальної

справи на підставі  п.2 ст.6 КПК України

за малозначністю.

Позивач у своїй заяві зазначив, що

частка учасників на момент утворення статутного фонду ТОВ “Послуги” складала:

ОСОБА_1 -33%, ОСОБА_3 -33%, ОСОБА_2 -34%, що також підтверджується матеріалами

справи. Відповідач даний факт не заперечив.

Пунктом 5.7 Статуту встановлено, що

вихід учасника з Товариства здійснюється згідно його заяви /поданої не менш як

за два місяці/ або за рішенням зборів учасників Товариства. 

Згідно з п.5.11 Статуту в редакції

2002р. учасник Товариства, який систематично не виконує або неналежно виконує

свої обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може

бути виключеним з Товариства на підставі одностайно прийнятого рішення зборів

Учасників. При цьому учасник /його представник/ не бере участі у голосуванні.

При виключенні учасника з Товариства, наступають наслідки, передбачені діючим

розділом (розділ 5 Статуту (примітка суду).

При виході учасника з Товариства

йому сплачується пропорційно його паю у Статутному фонді Товариства. Виплата

проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства і

в термін до 12 місяців з дня виходу. При згоді Товариства внесок може бути

повернутий повністю або частково в натуральній формі. Вибулому учаснику

сплачується належна йому частка прибутку, отриманого Товариством в даному році

по момент його виходу (п.5.8 Статуту).

Відповідно до п.6.1 Статуту  Вищий орган Товариства -збори його учасників,

складаються з учасників або призначених ними представників. Учасники мають

кількість голосів, пропорційно розміру їх долі у Статутному фонді.

Збори учасників Товариства

вирішують свої питання на засіданнях. Припускаються рішення питань методом

опиту. В останньому випадку проект рішень або питання для голосування

розсилаються учасникам, які повинні у триденний термін письмово повідомити свою

думку (п.6.3).

Згідно з п.6.4. статуту збори

учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх представники,

що складають загалом більше 60 відсотків голосів, а з питань, що потребують

одностайності всі учасники.    

Збори учасників скликаються не

рідше ніж двічі на рік. Позачергові збори учасників  скликаються головою Товариства, а також в

будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства, або вважають

необхідним ревізійна комісія та її голова. (п.6.7). Збори учасників не мають

права приймати ухвали з питань, які не внесенні до порядку денного. Порядок

денний розсилається не пізніше, ніж за 20 днів до початку зборів (п.6.9). 

До компетенції зборів учасників

Товариства належить, зокрема, виключення учасника з товариства (п.п.”к”

п.6.10). Одностайність у найвищому органі потрібна при розв'язанні питань,

передбачених у пунктах “а”, “б”, “к”.

          Протоколом б/н зборів учасників ТОВ

“Послуги” від 15.10.2002р., на якому були присутні ОСОБА_2 (34% статутного

фонду) та ОСОБА_3 (33% статутного фонду), на розгляд порядку денного внесено

питання: 1.Про стан справ ТОВ “Послуги; 2.Про виказання недовіри генеральному

директору та позбавлення його права підпису. По питанням порядку денного

виступив ОСОБА_2 та повідомив наступне: “На протязі року з 01.10.2001р. ТОВ

“Послуги” ніяких робіт не здійснювало, договорів не укладало. Ніякої

прибуткової роботи товариство не здійснює. Генеральний директор ОСОБА_1 пустив

роботу на самоплив, установчий фонд витрачений без згоди членів ТОВ “Послуги”.”

Одностайністю голосів зборів учасників постановлено: за незадовільну роботу по

керівництву ТОВ “Послуги” звільнити з займаної посади генерального директора

ОСОБА_1 та відізвати право підпису, призначити в.о. генерального директора

ОСОБА_2. 

          Протоколом НОМЕР_5 зборів учасників

ТОВ “Послуги” від 24.03.2003р. у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постановлено:

зобов'язати ОСОБА_1 відновити витрачений ним статутний фонд до 01.06.2003р.; у

випадку відмови ним у відновленні статутного фонду розглянути питання про

позбавлення його права засновника ТОВ “Послуги”. 

          Відповідно до протоколу НОМЕР_3

зборів засновників ТОВ “Послуги” від 21.11.2003р., на яких, як зазначено в

протоколі,  були присутні 3 особи:  ОСОБА_2 (34% статутного фонду) та ОСОБА_3

(33% статутного фонду), ОСОБА_1 (33% статутного фонду) до порядку денного

внесені питання: 1. Про виконання рішення протоколу НОМЕР_6.; 2. Затвердження

авансових звітів колишнього ген.директора ТОВ “Послуги” ОСОБА_1 Розглянувши

питання порядку денного, вирішено: 1. Виключити ОСОБА_1 з засновників ТОВ

“Послуги”. 2. Після повної сплати обласною багатопрофільною клінічною лікарнею

боргу ТОВ “Послуги” відновити статутний 

фонд за рахунок частки ОСОБА_1  

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_3. 

          ОСОБА_1 свою присутність на загальних

зборах 21.11.2003р. заперечує, стверджує, що він взагалі не був повідомлений

про місце і час їх проведення.  Згідно

з  поштовим конвертом, Протокол НОМЕР_3

направлений з рекомендованим повідомленням, отриманий ОСОБА_1 29.11.2003р.

Протокол НОМЕР_6. отриманий ОСОБА_1 

21.11.2003р.

             У зв'язку з цим позивач звернувся

до Комунарського районного суду м.Запоріжжя 

з позовом про визнання рішенням зборів учасників ТОВ “Послуги” про його

виключення із складу учасників незаконним, по якому ухвалою суду від

22.01.2007р. відмовлено в відкритті провадження, оскільки заява не підлягає

розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Після отримання даної ухвали

позивач звернувся з позовом до господарського суду, по якому порушено

провадження у даній справі №20/76/07.  

Проаналізувавши норми

законодавства, оцінивши докази та вислухавши доводи представників сторін та

третьої особи-1, суд вважає позовні вимоги такими, що  підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції

України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати

свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ст.ст.15,16 Цивільного

кодексу України кожна особа має право звернутися до суду  за 

захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його

порушення, невизнання або оспорювання. 

Способами  захисту цивільних прав

та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним;

припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до

порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення;

припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування

майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання

незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади

Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових

осіб і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим

способом, що встановлений договором або законом. 

          Предметом спору є визнання недійсним

рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю “Послуги” про

виключення із складу засновників позивача.

Відповідно до ст.64 Закону України

“Про господарські товариства” учасника товариства з обмеженою відповідальністю,

який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або

перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з

товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у

сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників

товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не

бере.

При цьому суд вважає за необхідне

звернути також увагу, що згідно з ч.5 ст.61 Закону України “Про господарські

товариства” про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються

передбаченим статутом способом  з

зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення

повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних

зборів.

Позивач заперечує факт повідомлення

його про дату,  час і місце проведення зборів

і про порядок денний, заперечує факт участі у зборах.

Згідно з п.6.9 статуту ТОВ

“Послуги” збори учасників не мають права приймати ухвали з питань, які не

внесенні до порядку денного. Порядок денний розсилається не пізніше, ніж за 20

днів до початку зборів (п.6.9). 

Відповідно до протоколу НОМЕР_3

зборів учасників, на якому прийнято рішення про 

виключення ОСОБА_1  із засновників

ТОВ “Послуги”, до порядку денного не було внесено питання, по якому прийнято

спірне рішення, а саме: про виключення 

ОСОБА_1  із засновників ТОВ

“Послуги”. Таким чином, збори засновників не мали права ухвалювати рішення з

цього питання.

Згідно з п.6.4. Статуту збори

учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх

представники, що складають загалом більше 60 відсотків голосів, а з питань, що

потребують одностайності всі учасники. Відповідно  до ч.3 п.6.10 Статуту одностайність у

найвищому органі потрібна при розв'язанні питань, передбачених, зокрема,

пунктом “к”, в якому визначено виключення учасника з Товариства. Таким чином,

можна зробити висновок, що хоч учасник, щодо якого вирішується питання, не

приймає участі у голосуванні (п.5.11 Статуту), його присутність на зборах

обов'язкова.    

Крім того, із змісту протоколу

НОМЕР_3 вбачається, що підставою для виключення стало  невиконання позивачем рішення протоколу

НОМЕР_6.,   відмова ОСОБА_1   поновити витрачений ним статутний фонд.

Однак, як вказано вище, згідно з

ст.64 Закону України “Про господарські товариства” можна виключити учасника

товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або

неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню

цілей товариства. Відповідно до п.5.11 Статуту ТОВ “Послуги”  на підставі одностайно прийнятого рішення

зборів Учасників учасник Товариства, який систематично не виконує або неналежно

виконує свої обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей

Товариства, може бути виключеним.

Відповідно до ст.18 цього Закону

товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та

адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством. Достовірність та

повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені

аудитором (аудиторською фірмою).

Приписами ст.ст.33,34

Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні

бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено обставини,

на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень на позов, зокрема,

відповідачем не доведено те, що позивач був належним чином повідомлений про

проведення зборів учасників Товариства, у тому числі, про порядок денний, а

також факт присутності позивача на цих зборах. Не доведено, що мало місце

систематичне невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 свої обов'язків.  Твердження відповідача та третьої особи, що

позивач був повідомлений  належним чином

усно суд не бере до уваги на наведених вище підставах. Посилання на втрату

бухгалтерської документації, про що свідчить постанова РВ УМВС, також

необґрунтоване, оскільки відповідно до відмовного матеріалу за даним фактом

№2100, оглянутим судом в судовому засіданні, третя особа не заявляла про втрату

аудиторських висновків, протоколів зборів, журналу їх обліку.

Про свою відсутність на загальних

зборах позивач зазначав у листах, направлених відповідачу у 2004р. (а.с.51-52).

            Крім того, суд звертає увагу, що

спірне рішення зборів оформлене протоколом НОМЕР_3 У протоколів вказано лише,

що головою зборів був ОСОБА_3 і протокол підписаний також лише головою зборів,

без зазначення і підпису секретаря зборів. Відповідачем не надано доказів  реєстрацію учасників зборів, як передбачено

п.6.2 статуту: “Учасники зборів реєструються з зазначенням кількості голосів.

Цей перелік підписують голова і секретар зборів.”     

При вирішенні спору,  розгляді 

заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, суд

враховує наступне.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних

положень ЦК України передбачено що правила Цивільного кодексу України про

позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення  яких встановлений законодавством, що діяло

раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.257, 267 ЦК

України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  Сплив позовної давності, про застосування

якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.             

           Згідно з ч.1 ст.9 Конституції

України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист

прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України

(Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР.) Юрисдикція Європейського суду з прав

людини є обов'язковою  в усіх питаннях,

що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

            Пункт 1 ст.6 з 1 Конвенції гарантує

кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його

цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”,

одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з

цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система

держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову  силу, виконувалося на шкоду одній із сторін.

             Відповідно до статті 6 Конвенції

процесуальними гарантіями, які надаються сторонам у спорі, є: справедливий,

публічний і швидкий розгляд, та, водночас, передбачає виконання судових рішень,

оскільки вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права

на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать

принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися  поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для

цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має

розцінюватися як складова частина “суду”.

              Згідно з ст.13 Конвенції кожна

людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має

ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від

того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

               Із матеріалів справи слідує, що

ОСОБА_1 отримав  протокол зборів

засновників від 21.11.2003р., в якому прийнято рішення про його виключення із

засновників ТОВ “Послуги”, 29.11.2003р. За захистом своїх порушених прав він в

установленому на той час порядку (підвідомчість) та строк звернувся до

Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовною заявою 21.11.2006р.  У зв'язку 

із зміною національного законодавства, а саме: прийняттям 15 12.2006р.

Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів”,

згідно з яким справи, що виникли з корпоративних відносин підлягають розгляду

господарськими судами,  ухвалою

Комунарського  суду м.Запоріжжя від

22.01.2007р. відмовлено в відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ

“Послуги”, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання рішення зборів учасників

ТОВ незаконними в зв'язку  з тим, що

заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.  Зазначена ухвала отримана позивачем

25.01.2007р., та 01.02.2007р. позивач звернувся до господарського суду  згідно з встановленою новою підвідомчістю

спорів.

          Аналізуючи зазначені обставини та

законодавство в сукупності, той факт, що з моменту отримання ухвали суду та

пред'явлення позову до господарського суду пройшов нетривалий час,  суд визнає причину пропуску позовної давності

поважною.  

Таким чином, на підставі

викладеного, оскільки суд визнає поважними причини пропущення позовної

давності, тому порушене право згідно з 

ч.5 ст.267 ЦК України підлягає захисту і позовні вимоги задовольняються

у повному обсязі. Посилання відповідача та третьої особи на інші норми права та

докази не спростовують висновків суду.

Згідно з ст.49 ГПК України судові

витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити повністю.

           Визнати недійсним рішення зборів

засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “Послуги” від 21 листопада

2003р. про виключення ОСОБА_1 із засновників ТОВ “Послуги”.

            Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “Послуги” (69050, м.Запоріжжя, 

вул. Космічна, буд.118, кв.55, код ЄДРПОУ 30750624) на користь  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)  суму 85 грн. 00 коп. витрат на державне мито,

суму 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

            Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.   

 

Суддя                                                                 Л. П. Гандюкова

 

 

          Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення  підписано у повному обсязі  17.05. 2007 р.

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення17.05.2007
Оприлюднено23.08.2007
Номер документу662690
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20/76/07

Постанова від 14.08.2007

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Антонік С.Г.

Рішення від 17.05.2007

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Гандюкова Л.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні