ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12 квітня 2017 року м. Київ К/800/8301/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бившевої Л.І. (головуючого), Борисенко І.В., Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевчук П.О.,
представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року
у справі № 826/8903/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордос"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордос" (далі - ТОВ "Нордос", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ форми "У" від 20 лютого 2013 року № 0000212230, яким до товариства на підставі п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 40567720,18 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Крим від 04 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ від 20 лютого 2013 року № 0000212230.
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просив залишити її без задоволення як безпідставну.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає чинному законодавству, оскільки здійснення розрахунків між резидентом - позивачем та нерезидентом "Pt Platinum Public Limited" (Кіпр) не потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України та не є підставою для накладення штрафних (фінансових) санкцій з огляду на те, що продаж "Pt Platinum Public Limited" (Кіпр) акцій ПАТ "Банк Восток", який є резидентом України, слід розцінювати як припинення інвестиційної діяльності нерезидента в Україні, а отримання коштів за такі акції - як повернення коштів внаслідок припинення відповідної діяльності. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що санкції, передбачені ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, застосовуються лише Національним банком України та підпорядкованими йому особами, до яких ДПІ не відноситься.
Аналогічна правова позиція щодо застосування наведених норм матеріального права у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом України у постанові від 07 лютого 2012 року № 21-904во10, в якій суд прийшов до висновку про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування санкцій, передбачених ст. 16 Декрету.
Згідно зі ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з приєднаним до клопотання позивача про закриття провадження у справі від 20 серпня 2015 року витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19 серпня 2015 року юридична особа ТОВ "Нордос" припинена за рішенням засновників.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у редакції Закону від 16 липня 2015 року 629-VIII юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Частиною 2 ст. 228 вказаного Кодексу визначено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
У зв`язку з припиненням ТОВ "Нордос" провадження у справі підлягає закриттю, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року такою, що втратили законну силу, оскільки ТОВ "Нордос" припинено після її ухвалення.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі № 826/8903/13-а визнати такою, що втратила законну силу, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2017 |
Оприлюднено | 03.05.2017 |
Номер документу | 66272112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні