Рішення

від 25.04.2017 по справі 367/5504/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5504/16-ц Головуючий у І інстанції Саранюк Л. П. Провадження № 22-ц/780/2590/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 25.04.2017

РІШЕННЯ

Іменем Україн

25 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2017 року по справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0079, вартістю 60063,75 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача.

Свої вимоги обґрунтував тим, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 липня 2013 року - визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської областівід 25 грудня 2008 року № 2053/25-5, визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію - державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 903304, виданого ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2

Посилаючись на ч. 3 ст. 61 ЦПК України, вважає, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами смт. Коцюбинське, вибула з володіння держави у незаконний спосіб, що встановлено рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 липня 2013 року, тому вона підлягає поверненню відповідно до ст. 388 ЦК України на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2016 року позов Першого заступника прокурора Київської області задоволено в повному обсязі. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0079, вартістю 60063,75 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - задоволено та скасовано заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2016 року.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області - відмовлено з підстав не надання позивачем суду доказів того, що спірна ділянка незаконно вибула із володіння держави.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки доказам у справі. Оскільки, суд помилково дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісового та природно-заповітного фонду, в супереч тому, що прокурором надані докази, які в сукупності підтверджують, що на момент прийняття рішення органом місцевого самоврядування ( скасованого в судовому порядку, справа № 367/2720/13-ц) , спірна земельна ділянка, відносилась до лісогосподарських земель, а на даний час розташована на землях природно-заповітного фонду, а саме Національного природного парку Голосіївський .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року № 1894/25-5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Райдужна, 24 в смт. Коцюбинське ОСОБА_3 . затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 903304 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:040:0079, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_2

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 липня 2013 року, позов прокурора міста Ірпеня доМізірова Р.В., ОСОБА_2, третя особа - КП Києво-Святошинське лісопаркове господарство про визнання незаконним рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року № 2053/25-5, державний акт на право власності на землю серії ЯЖ № 903304, виданий на ім'я ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 та скасовано його державну реєстрацію.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із володіння держави в особі Кабінету Міністрів України.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЗК України (в редакції 1990 року) землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства. Землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства.

Згідно ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст. 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Статтями 7, 8 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Відповідно до ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Частиною першою ст. 17 ЛК України встановлено, що у постійне користування ліси на землях саме державної власності, для ведення лісового господарства, без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно ст. 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, і розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, серед іншого і ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

У позовній заяві перший заступник прокурора посилається на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду - Національного природного парку Голосіївський та незаконно вибула із власності держави в особі Кабінету Міністрів України та просить витребувати її з незаконного володіння ОСОБА_2

Судом встановлено, що земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 селищною радою з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим рішення ради було визнано судом незаконним, а державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_3 недійсним. Отже, земельна ділянка є власністю держави, а Кабінет Міністрів України є її розпорядником в силу вимог ст. ст. 13, 149 ЗК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати(добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно 3) вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом . Якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках .

У пункті 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 № 5 роз'яснено судам, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 Цивільного кодексу України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

Оскільки Кабінет Міністрів України є власником земельної ділянки, яка вибула з володіння поза його волею, а відповідач користується нею без достатньої правової підстави, позов першого заступника прокурора Київської області підлягає до задоволення.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви та апеляційної скарги прокуратурою Київської області було сплачено судовий збір на загальну суму 2 893 грн. 80 коп. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог, сплачений прокуратурою Київської області судовий збір підлягає стягненню з відповідача на її користь.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2, треті особи - Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0079, яка розташована по вул. Райдужна, 24 в смт. Коцюбинське Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь прокуратури Київської області, юридична адреса : ОСОБА_4 України, 27/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996 судовий збір у розмірі 2 893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

ОСОБА_5