Ухвала

від 28.04.2017 по справі 136/373/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/373/16-ц Провадження № 22-ц/772/1086/2017Головуючий в суді першої інстанції Стадник С. І. Категорія 47Доповідач Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Нікушина В.П.,

за участю секретаря Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 09.03.2017 року за заявою представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі про визнання рішення незаконним та скасування державних актів, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі про визнання рішення незаконним та скасування державних актів.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представником ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що спірними земельними ділянками користується ОСОБА_3, яка успадкувала їх після смерті своєї матері ОСОБА_4 і обробляючи вказані земельні ділянки ОСОБА_3 руйнує належне ОСОБА_2 майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, оскільки техніка проїжджає на відстані близько одного метра від будівель, при цьому забезпечення позову дозволить зберегти майно позивача від руйнування, а тому просив накласти арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_1), земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1275 га (кадастровий номер НОМЕР_2), а також заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії у будь-який спосіб на вказаних земельних ділянках.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 09.03.2017 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою і вважаючи її незаконною, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

ОСОБА_2, його представник, ОСОБА_3 та представник Вахнівської сільської ради Липовецького району в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому надано заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що позивачем при зверненні до суду заявлено вимоги немайнового характеру, при цьому не надано доказів обґрунтованості застосування саме такого виду забезпечення позову та наявності загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи видно, що має місце спір щодо визнання рішення незаконним та скасування державних актів.

Зі змісту поданої заяви видно, що позивачем поставлено вимогу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу земельні ділянки, а також заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії у будь-який спосіб на вказаних земельних ділянках, обґрунтовуючи вимогу тим, що забезпечення позову дозволить зберегти майно позивача від руйнування, однак дана обставина не свідчить про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також судова колегія звертає увагу на те, що обраний позивачем вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, при цьому викладені в апеляційній скарзі доводи зазначений висновок суду не спростовують.

Таким чином, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи і підстав для її скасування немає, при цьому особи, які беруть участь у справі, при наявності відповідних підстав, вправі повторно звернутись в суд з заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 09.03.2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ В.П. Нікушин

Згідно з оригіналом: