Рішення

від 03.05.2017 по справі 904/3639/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.2017 Справа № 904/3639/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУНСЕРВІС ТЕПЛО НІКОПОЛЬ", м. Нікополь

до Нікопольського технікуму Національної металургійної Академії України, м. Нікополь

про стягнення 661 276,49 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 2 від 20.04.17;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 466 від 10.07.14.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУНСЕРВІС ТЕПЛО НІКОПОЛЬ", звернулося до господарського суду з позовом до Нікопольського технікуму Національної металургійної Академії України про стягнення заборгованості 661 276,49 грн.

Ухвалою суду від 27.03.17 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 26.04.17.

Від позивача 26.04.17 надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 565 880,80 грн., 7 539,45 грн. пені, 805,00 грн. 3% річних та 9 911,05 грн. судового збору. Загалом, до стягнення заявлено суму 574 225,25 грн.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримує, просить суд його задовольнити.

Відповідач з'явився, проти позову не заперечує, в судовому засіданні заявив усне клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 26.04.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМУНСЕРВІС ТЕПЛО НІКОПОЛЬ" (постачальник) та Нікопольським технікумом Національної металургійної академії України укладено договір про закупівлю теплової енергії бюджетними організаціями та госпрозрахунковими підприємствами №1 від 11.01.17 та додаткові угоди до нього. Предметом даного договору є надання послуг з постачання теплової енергії (далі - "теплова енергія") ДК 016:2010 код 35.30.1 - Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води КОД 021-2015 (СPV) - 09320000-8 (Пара, гаряча вода та пов'язана продукція). Відповідно до п.1.4, 1.5. постачальник зобов'язується у період дії Договору виробляти та постачати теплову енергію, а споживач - прийняти та оплатити спожиту енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: січень-грудень 2017 року. Згідно до п. 2.1 Договору нарахування оплати за фактично спожиту теплову енергію, здійснюється згідно фактичних показників приладу обліку (при їх наявності). Відповідно до п.3.2 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в безготівковій грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до встановлених тарифів, діючих на момент постачання. При розрахунках за фактично спожиту теплову енергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Споживач, щомісячно, разом з представником постачальника складають акт споживання теплової енергії. Акт складається не пізніше 20 числа поточного місяця. (п.3.4 Договору). Відповідно до п. 3.7 Договору щомісяця сторони проводять звірку постачання пари та гарячої води (теплової енергії) та розрахунки за неї. Пунктом 9.1. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.17.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3.1, 3.4, 3.7.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої теплової енергії становить один місяць, а саме: з 20 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач розраховується за фактично наданий обсяг теплової енергії у період п'яти робочих днів з дня представлення постачальником платіжних документів споживачу.

Згідно матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов'язання за договором і поставив Відповідачу теплову енергію протягом опалюваного періоду: січень-лютий 2017, що підтверджується матеріалами справи: рахунками за теплову енергію, актами приймання -передачі.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання в частині оплаті вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого станом на день розгляду справи утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 565 880,80 грн.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 565 880, 80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 539,45 грн. пені, нарахованої за період прострочення з 31.01.17 по 02.03.17.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. У п. 2.1. Постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013, Вищий господарський суд України роз'яснив таке: "...Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом..".

Умовами Договору про закупівлю теплової енергії бюджетними організаціями та госпрозрахунковими підприємствами №1 від 11.01.17 не визначено правових наслідків у вигляді нарахування пені за порушення умов договору в частині строків оплати отриманого відповідачем товару, а отже не встановлено розміру та базу нарахування пені. Чинним законодавством України, за правовідносинами, які є предметом цього спору, також не визначено обов'язку та умови сплати пені.

За таких обставин, в задоволенні вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 805,00 грн. за період прострочки з 31.01.17 по 02.03.17.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3 % річних є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо усного клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на три місяці слід зазначити таке.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем не наведено будь-яких конкретних виключних обставин, з наявністю яких закон пов'язує можливість суду розстрочити виконання рішення суду.

Тому, в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 193, 275 Господарського Кодексу України, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України (53210, Дніпропетровська область, м.Нікополь, пр-т Трубників, буд. 18; код 00193424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс Тепло Нікополь" (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Шевченка, буд. 98, прим. 72; код 39810089) 565 880, 80 грн. основного боргу, 805,00 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 8 500,29 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 03.05.2017

Суддя М.О.Ніколенко