Ухвала

від 24.04.2017 по справі 911/5034/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" квітня 2017 р.                                         Справа № 911/5034/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕІН ЛЕНД”;

до Управління агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації;

про стягнення 4 389 473,24 грн.

Встановив:

21.04.2017 року до господарського суду Київської області надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 року у справі № 911/5034/14 за ново виявленими обставинами.

Обгрунтовуючи заяву Відділ агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вказало на те, що згідно висновку Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області від 24.02.2015 року встановлено невідповідність складу документації висновкам чинного законодавства щодо стягнення заборгованості.

За таких обставин, посилаючись на висновок від 24.02.2015 року, як на нововиявлену обставину, відділ агропромислового розвитку звернувся до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 у справі № 911/5034/14 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна бути подана протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

31.03.2016 року ухвалою господарського суду Київської області відмовлено Управлінняю агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації в задоволенні заяви про відстрочку сплати судового збору та повернуто заяву відповідачу. Повторно із заявою звернувся відділ агропромислового розвитку який не є стороною у справі.

Як встановлено судом, висновок Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області (на який заявник посилається як на нововиявлену обставину) датовано 15.02.2015 року, проте заявник зазначає, що останній ним отримано 24.02.2016 року

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що “позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу” (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”).

Наведена позиція узгоджується також з постановою Верховного Суду України судової палати у цивільних та господарських справах від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15.

Оскільки, висновок складено 24.02.2015 року право звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами сплинув 24.03.2015 року.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Судом встановлено, що у прохальній частині заяви про перегляд рішення у даній справі заявник просить суд поновити строк для подання вказаної заяви.

Відповідно до п. 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011 № 17, у разі подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском місячного строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву згідно з пунктом 1 частини шостої статті 113 ГПК. За клопотанням заявника цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 ГПК за наявності поважних причин його пропуску.

Втім, суд зазначає, що зазначені причини пропуску подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 20.01.2015 року у справі № 911/5034/14 не є поважними.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє клопотання Відділу агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 року у справі № 911/5034/14 за нововиявленими обставинами.

2. Повернути заяву Відділу агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про перегляд рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 року у справі № 911/5034/14 за нововиявленими обставинами.

Суддя                               Л.Я. Мальована